Справа  № 1- 386  

                      2009 р.  

  В  И  Р  О  К  

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И  

  1.   листопада 2009 року  Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:  

  головуючого – судді        Шевчука М.П.  

      при секретарі –                  Владимирові В.В.  

      з участю прокурора –       Таран Л.В.  

адвоката -                          ОСОБА_1  

      потерпілого –                    ОСОБА_2  

представника потерпілого –                         ОСОБА_3  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:  

  ОСОБА_4   ,  16  червня  1982  року  

народження,  уродженки  ІНФОРМАЦІЯ_1,  

українки    громадянина   України,  не  заміжньої ,  із  

вищою освітою, працюючої  ПП «Боядера»  менеджер  з  

продажу,  проживаючої  в   ІНФОРМАЦІЯ_2  

буд.  №  70-Б   АДРЕСА_1,  раніше  не  

судимої.  

у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України /в редакції 2001 року/ ,-  

  В С Т А Н О В И В:  

Підсудна ОСОБА_4 вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, за таких обставин.  

Так, 20 грудня 2008 року, близько 11 години 20 хвилин, підсудна ОСОБА_4 в м. Бровари на вул. Красовського Київської області, в світлу пору доби, керувала  автомобілем НОМЕР_1, що належить її на праві власності. Рухаючись по вул. Красовського в сторону ПСО м. Києва, підсудна, проявила неуважність та безпечність, не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, в порушення п.12.1 ПДР України, відповідно з яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, рухаючись по мокрій, місцями обледенілій дорозі, не вірно визначилася з швидкістю руху на слизькій дорозі та не вжила заходів для безпечного її зменшення, порушуючи вимоги п.12.3 ПДР України, відповідно з якою у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди. Підсудна ОСОБА_4 допустила порушення вимог п.13.1 ПДР України, відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції, не впорався з керуванням та допустила  наїзд керованого нею автомобіля НОМЕР_1, на велосипедиста ОСОБА_2, що рухався по правому краю проїзної частини автодороги та не був перешкодою для руху .  

В результаті зіткнення велосипедист, потерпілий ОСОБА_2М отримав тілесні ушкодження у вигляді: уламчастого перелому правої півздошної і седалишної кісток, які згідно висновку судово-медичної експертизи за № 101/211 від 18.07.2009 року, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, так як для зрощення перелому необхідно строк понад 21 день.  

Невиконання водієм-підсудною ОСОБА_4 вимог п. п. 12.1., 12.3.,13.1  Правил дорожнього руху України призвело до виникнення аварійної ситуації, що являється слідчою причиною вчинення дорожньо-транспортної пригоди,  та знаходиться в прямому причинному зв’язку з наступившими наслідками - отриманням  потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та його знаходження в лікувальному закладі.  

Органами досудового слідства  ОСОБА_4 пред’явлено обвинувачення за ст. 286 ч.1  КК України.  

  Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 вину в пред’явленому обвинуваченні за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнала повністю, в скоєному розкаялася, факт та обставини злочину підтвердила та пояснила, що вона дійсно, 20.12. 2008 року, близько 11 години  в м. Бровари на вул. Красовського Київської області, в світлу пору доби, керувала  автомобілем НОМЕР_1, що належить її на праві власності. Рухаючись по вул. Красовського в сторону ПСО м. Києва, можливо проявила неуважність та не вибрала безпечної швидкості руху, їхала з швидкістю біля 20 км./ год, не врахувала дорожню обстановку, рухаючись по мокрій, місцями обледенілій дорозі, не вірно визначилася з швидкістю руху на слизькій дорозі. Так вона побачила перед собою за метрів 10 - 15 велосипедиста, подала звуковий сигнал, намагалась його об’їхати, але на зустрічній смузі був автомобіль і вона не впоралася з керуванням та допустила  наїзд керованого нею автомобіля НОМЕР_1, на велосипедиста ОСОБА_2, що рухався по правому краю проїзної частини автодороги . Після цього вона викликами міліцію та швидку допомогу намагалася надати медичну допомогу потерпілому, який упав. Заявлені потерпілими позови, визнає та готова їх відшкодовувати, однак позов про спричинення моральної шкоди завищений, а матеріальна шкода  то вона готова відшкодувати на суму яка буде доведена в судовому засіданні. Просить суд не наказувати її суворо врахувати, що повністю визнала вину та щиро кається в скоєному, не позбавляти прав на керування транспортним засобом .  

      Крім показів підсудної ОСОБА_4 її винність в інкримінованому злочині підтверджується :  

  - показами в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що  20.12. 2008 року, близько 11 години  в м. Бровари Київської області, в світлу пору доби, він на велосипеді  по вул. Красовського в сторону ПСО м. Києва, дорожнє покриття було чисте і сухе, їхав по правому краю поближче до обочини. Він почув позаду рух автомобіля, коли намагався обернутись і подивитись, то в цей час відбувся удар в задню частину велосипеда, його підкинуло і він упав в кювет, звукового сигналу від автомобіля він не чув. Пізніше підійшла жінка, запитала про надання допомоги, він зателефонував до свого зятя, боліла нога, трохи пізніше приїхала швидка допомога  та працівники міліції. Він тривалий час лікувався, нога болить на сьогоднішній день, він втратив здоров’я, переніс моральні переживання та фізичну біль. В міліції він узнавав, то там немає його велосипеда, він втратив заробіток, пошкоджено його одежу, тому він заявляє та підтримає цивільний позов, про стягнення з підсудної на його користь матеріальної шкоди на суму 18 590 гривні та за спричинення моральної шкоди 30 000 гривні, просить стягнути ці суми з підсудної на його користь. Стосовно міри покарання то покладається на думку суду, погоджується з прокурором та просить не позбавляти волі підсудну, вона ще молода дівчина.  

  -  матеріалами показів як  свідка ОСОБА_5, який дав покази на досудовому слідстві, вони були зачитані в судовому засіданні та оцінені в сукупності з іншими матеріалами кримінальної справи, про те, що 20.12.2008 року біля 11 години, він на вул. Красовського в м. Бровари був свідком, як автомобіль «ЗАЗ-ДЕО»наїхав не велосипедиста, за кермом автомобіля перебувала молода жінка. Він бачив, що велосипедист рухався по правому краю проїзної частини дороги, дорожнє покриття було мокре обледеніле, без опадів. Він чув, як водій автомобіля подавав звуковий сигнал, але велосипедист не змінював напрямку руху. Він бачив автомобілі, що рухались і в зустрічному напрямку, то автомобіль не міг виїхати на зустрічну смугу руху.  

  (42-45 )  

- матеріалами протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.12.2008 року, де зафіксовано факт дорожньо-транспортної пригоди по вул. Красовського в м. Бровари Київської області, план схемою до нього .  

( а. с. 12- 14)  

  - матеріалами висновку судово-медичної експертизи № 101/211 від 18.07.2009 року, згідно якого, внаслідок ДТП, що мало місце 20.12.2008  року в м. Бровари, потерпілому ОСОБА_2  були заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості.  

( а. с. 72 )  

  -  матеріалами протоколів огляду транспорту від 20.12.2008 року, відповідно до якого було оглянуті автомобіль та велосипед які були причетні до дорожньо-транспортної пригоди.                                                        

( а.с. 16 - 17 )  

  - матеріалами протоколів огляду предметів та постанов про  приєднання до справи речових доказів від 13.07.2009 року, відповідно до яких було оглянуто автомобіль та велосипед, які були причетні до дорожньо-транспортної пригоди 20.12.2008 року в м. Бровари і вони приєднані до матеріалів кримінальної  справи як речові докази.  

(а.с. 66 - 69)  

  Оцінюючи в сукупності, всі докази, зібрані і перевірені по справі в процесі судового слідства, суд приходить висновку, що в судовому засіданні повністю доведена винність підсудної ОСОБА_4  в тому, що вона,  керуючи транспортним засобом, порушила п.п. 12.2., 12.3., 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до виникнення аварійної дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною вчинення аварії – наїзду  на велосипедиста. Все це знаходиться в прямому причинному зв’язку  з наступившими наслідками, спричиненням потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, тобто у вчинені злочину, за який вона повинна нести кримінальну відповідальність .  

  Суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_4 - за ст.286 ч.1 КК України (редакція 2001 року), як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.,  

  При призначенні підсудній покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, дані про її особу, що вона позитивно характеризується за місцем  роботи.  

  Обставинами, що пом’якшують покарання стосовно підсудної ОСОБА_4 суд визнає:  визнання підсудною вини та щире розкаяння в скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності.  

Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудної ОСОБА_4 органом досудового слідства  в обвинувальному висновку затвердженого прокурором не вказана, в судовому засіданні не встановлена.  

  Призначаючи вид і міру покарання суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого нею злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудної ОСОБА_4 що вона позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, пом’якшуючі її відповідальність обставини що вона розкаялася в скоєному та визнала свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, потерпілий в судовому засіданні, заявив клопотання, про призначення її покарання не пов’язаного з позбавленням волі. На підставі викладеного суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання підсудної можливі  при призначенні її покарання не пов’язаного з ізоляцією від суспільства, тобто  призначити її покарання у вигляді обмеження волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами, при звільненні її від відбування покарання з випробуванням в відповідності з ст.75 КК України., та покладенням на неї обов’язків передбачених в ст.76 КК України.  

  Саме таке покарання, на думку суду, буде  достатнім для її виправлення  та попередження нових злочинів.  

Відповідно до ст.1166 ЦК України, суд вважає, що підлягає до часткового задоволення цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди в сумі 18 590 гривні, з підсудної ОСОБА_4 який  вона визнала частково. Заявлений позов складається з витрат сім’ї потерпілого, які вона понесла в зв’язку з його лікуванням, пошкодженням велосипеда, проведення судово-медичної експертизи, все це знайшло своє документальне підтвердження в наданих представником потерпілого  розрахунках, по вартості понесених витрат на суму - 1752 гривні 87 копійки, із яких 1500 гривні вартість велосипеда, 192 гривні 26 копійки витрат на лікування та 60 гривні 61 копійка витрат на проведення СМЕ. По інших вказаних витратах, як втрата заробітку, пошкодження одягу, відсутні матеріали, які б підтверджували понесення потерпілим таких втрат, не надав він їх і в судове засідання. А тому враховуючи, що потерпілим не надані виправдувальні документи, які б вказували на понесення витрат, тому суд вважає, що в задоволенні інших позовних вимогах  необхідно відмовити. Тому до відшкодування підлягає сума –  1 752 гривні 87 копійки, і вказана сума повинна бути  стягнута з підсудної ОСОБА_4  на користь потерпілого.  

  Щодо позову заявленого потерпілим ОСОБА_2 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі 30 000 гривні, то суд вважає, що така була завдана потерпілому ненавмисними діями підсудної ОСОБА_4 що керувала автомобілем, вказаний позов,  підсудна визнала частково. Тому підсудна, повинен нести за це відповідальність, оскільки потерпілий переніс фізичну та душевну біль, страждання, тривалі переживання в зв’язку з перенесеною травмою, все це внесло негативні наслідки в його повсякденне життя, змінило його плани.  За вказаних обставин вважає, що заявлений цивільний позов про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає задоволенню  на суму  10 000 гривні та вказана сума повинна бути стягнутою  з підсудної ОСОБА_4  відповідно до ст. 1167 ЦК України на користь потерпілого.  

  Речові докази по справі : – автомобіль НОМЕР_1, що переданий під збережну розписку власнику ОСОБА_4 /а.с. 67/, після набрання вироком законної чинності залишити в її користуванні  та дозволити розпоряджатися ним., - велосипед, який зберігається на  майданчику затриманого транспорту Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області /а.с.69/, після набрання вироком законної чинності, повернути власнику ОСОБА_2 та залишити в його користуванні.  

  Судових витрат немає.  

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-  

  З А С У Д И В:  

        ОСОБА_4,   визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України (редакція 2001 року) та призначити її покарання, за цією статтею в виді  -   2 ( двох )   років обмеження волі.  

  Звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі на підставі ст.75 КК України (редакція 2001р.), з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в -   1 (один) рік   , в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов’язати її повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.  

  Міру запобіжного заходу стосовно засудженої ОСОБА_4 до набрання вироком законної чинності, залишити без зміни - підписку про невиїзд, .  

  Стягнути   з ОСОБА_4   ,  ІНФОРМАЦІЯ_3.,  уродженки та жительки  АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2 –   1 752   (одна тисяча сімсот п’ятдесят дві) гривні   87   копійки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди,  та  -   10 000   (десять тисяч) гривні в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.  

Речові докази – автомобіль НОМЕР_1, залишити в користуванні власника ОСОБА_4С .та дозволити розпоряджатися ним., - велосипед повернути власнику ОСОБА_2 та  дозволити розпоряджатися ним.  

  Вирок, може бути оскаржений учасниками процесу, до апеляційного суду Київської області, на протязі 15 діб, через Броварський міськрайонний суд Київської області, шляхом подачі апеляції.  

  Суддя                                                                                 М.П.ШЕВЧУК