Справа № 1-297 2009 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2009 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючого : судді - Шевчука М.П
при секретарі : - ОСОБА_1
з участю прокурора: - ОСОБА_2
адвоката : - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_4 , 12 березня 1982 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 Гадяцького
району Полтавської області , українця громадянина
України, не одруженого, із середньо - спеціальною
освітою, офіційно не працюючого, проживаючого в с.
Красна Лука Гадяцького району Полтавської області ,
раніше не судимого .
у вчиненні злочину, передбачених ст.186 ч. 2 КК України ,-
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна з застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.
Так, 29 вересня 2005 року біля 00 години 15 хвилин в м. Бровари на вул. Грушевського Київської області, підсудний ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився в парку відпочинку «Перемога» разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими разом розпивав спиртне. В подальшому, після спільного розпивання спиртного, підсудний з вказаними особами, направились по алеї парку в сторону вул. Грушевського, до будинків, де вони проживали. Підсудній ОСОБА_4 побачив, раніше йому не знайомого, потерпілого ОСОБА_7, який проходив по алеї та мав при собі мобільний телефон. Після цього, підсудний ОСОБА_4 підійшовши до потерпілого, реалізуючи намір на відкрите викрадення чужого майна, умисно наніс потерпілому кулаком в обличчя удар, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, від якого потерпілий упав на землю. В подальшому підсудний, за змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи узгоджено, нанесли потерпілому, ще декілька ударів по різних частинах тіла. Після цього підсудний ОСОБА_4 скориставшись тим, що потерпілий лежить, відкрито заволодів його майном, а саме:- мобільним телефоном „Соні-Еріксон Т-630”, вартістю 780 гривні, в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв’язку «Діджус» вартістю 50 гривень, який випав з рук потерпілого при падінні та грошовими коштами в сумі 450 гривні, які належали потерпілому на праві власності, після чого зникли з місця вчинення злочину, розпорядившись на свій розсуд викраденим. Своїми незаконними злочинними діями, підсудний ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1280 гривні.
Органом досудового слідства, підсудному ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив і показав, що дійсно він в 2005 році перебував в м. Бровари, де працював на будівлях, проживав в квартирі по вул. Грушевського, яку наймав разом з земляками. Так, 29.09. 2005 року вже після півночі, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився в парку відпочинку «Перемога» м. Бровари, разом з земляками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими разом розпивав спиртне в районі пам’ятника «літак». В подальшому, після розпивання спиртного, вони направились по алеї парку в сторону вул. Грушевського, до будинків, де вони проживали. Він побачив, що по алеї іде, раніше йому не знайомий, в міліції узнав, що це потерпілий ОСОБА_7, який проходив по алеї та мав при собі мобільний телефон. Після цього, коли вони розходились то випадково зацепились плечами, а він підійшовши до потерпілого, умисно наніс потерпілому кулаком в обличчя удар, від якого потерпілий упав на землю. В подальшому він кажеться ще раз його ударив, чи наносили удари ОСОБА_5 та ОСОБА_6 він не бачив, коли потерпілий лежав, то він замітив на землі телефон мобільний, підняв та передав його ОСОБА_5 чи брали хлопці ще щось не бачив, так як пішов далі. При виході з парку їх затримали працівники міліції, після допиту слідчий та його адвокат, сказали, що він проходить як свідок і при необхідності його викличуть. Ще тоді в 2005 році, йому було відомо, що потерпілому все повернуто, матеріальна шкода йому була повністю відшкодована так як вони збирали такі кошти всі разом. Більше його в міліцію не викликали, про те що він перебував у розшуку, то йому стало відомо коли затримали, він в дійсності не переховувався, працював, приїздив додому, був у міліції по питання паспорта і йому ніхто нічого не говорив. Він в даний час проживає в цивільному шлюбу. Весь цей час він працював на будівлях в м.Києві, має намір створити сім»ю, співжителька, з якою він має намір укласти шлюб, реєстрація мала відбутися ще в червні місяці однак його затримали, вагітна та чекає він нього дитину. Просить не позбавляти його волі та врахувати, що він вперше притягується до відповідальності, він повністю визнав свою вину, щиро кається в вчиненому, він позитивно завжди характеризується, більше подібного не допустить та надати шанс виправитись.
Підсудний ОСОБА_4 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб обмежитись в дослідженні доказів його допитом, оскільки він вину визнає і не заперечує факт скоєння незаконного відкритого заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров’я, вчинене за попередньою змовою групою осіб їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку , тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 299., 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_4 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу і визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність підсудного ОСОБА_4 в скоєнні ним незаконного відкритого викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб - доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність.
Відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6В .засуджені за ст.186 ч.2, 69 КК України.
Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України /в ред.2001 року/, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи підсудному покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу.
Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_4 суд визнає такі, як визнання вини та щире каяття в скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_4 являється вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_4 який позитивно характеризується по місцю проживання, роботи та попереднього навчання, хоча перебував під час вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та тривалий час перебував у розшуку, однак свою вину в скоєному визнав повністю та щиро розкаявся, його співжителька ОСОБА_8 на даний час вагітна, підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, матеріальна шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі, після вчиненого злочину вже пройшов тривалий час і підсудний інших злочинів не вчинив, як особа він не є суспільно-небезпечним а тому, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов’язків, передбачених вимогами ст.76 КК України.
Саме таке покарання на думку суду буде достатнім, для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судових витрат немає.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, /в редакції 2001 року/ та призначити йому покарання за цією статтею у виді - 5 (п’яти) років позбавлення волі.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 3 (три) роки , в період якого зобов’язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.
До набрання вироком в законної чинності, засудженому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу, утримання під вартою в СІЗО № 31 ДДВП України в Чернігівській області, замінити на - підписку про невиїзд , звільнивши його з під варти з зали суду.
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.
В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили, безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
Суддя М.П. Шевчук