АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/328/17 Номер провадження 22-ц/786/1266/18Головуючий у 1-й інстанції Новак Д. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати  у  цивільних справах:

Головуючого – судді - доповідача   Дорош А.І.

Суддів:   Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі:  Ачкасовій О.Н. 

учасники процесу:

представник відповідача ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка"

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 26 березня 2018 року

у справі за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" до ОСОБА_4, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про визнання договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації права оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання договору недійсним,- 

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про визнання договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.

Позовна заява мотивована тим, що 03 вересня 2012 року між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,45 га, яка знаходиться на території Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області, строком на 5 років. Вказаний договір оренди землі зареєстрований відділом Держкомзему у Диканському районі 19 листопада 2012 року за № 532100004000844. У подальшому ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» стало відомо про те, що 23 травня 2016 року ОСОБА_4 укладено договір оренди вищезазначеної ділянки № 30 з ОСОБА_3 строком на 49 років до закінчення строку дії договору оренди землі від 03.09.2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", а 24 травня 2016 року приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права оренди згідно договору оренди землі від 23.05.2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Оскільки укладення та реєстрація права оренди згідно вищевказаного договору оренди землі від 23.05.2016 року грубо порушує права ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» на користування земельною ділянкою на умовах діючого договору оренди землі від 03.09.2012 року, позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі № 30 від 23.05.2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, та скасувати державну реєстрацію права оренди, скасувати рішення приватного нотаріуса Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.05.2016 року, індексний номер 29757901, стягнути з ОСОБА_4 Н.О. понесені судові витрати у розмірі 3 200,00 грн.

27 червня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання договору недійсним. В обгрунтування зустрічного позову ОСОБА_4 вказала, що у квітні 2017 року дізналася, що між нею та ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" укладено договір оренди землі від 03.09.2012 року, який зареєстровано відділом Держкомзему у Диканському районі 19.11.2012 року. Посилаючись на те, що вона вказаний договір та акт приймання-передачі земельної ділянки від 19.11.2012 року не підписувала, згоди на їх укладення не надавала, вказуючи, що у зазначеному договорі оренди землі відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що є істотною умовою договору, орендарем вказано ТОВ ВП Гоголево "Агрофірма "ім. Довженка", яке є виробничим підрозділом, а не юридичною особою, а тому не вправі було укладати з нею договір оренди землі, запис про державну реєстрацію вказаного договору здійснено з порушенням вимог діючого на той час законодавства, ОСОБА_4 просила суд визнати недійсним договір оренди землі від 03.09.2012 року, укладений між нею та ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", визнати недійсним запис у Державному реєстрі земель № 532100004000845 від 19.11.2012 року про реєстрацію вказаного договору, зобов'язати ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" повернути належну їй земельну ділянку площею 3,4465 га, кадастровий номер 5321085800:00:003:0118 (т.2 а.с. 4).

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 26 березня 2018 року у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" Шишацького району до ОСОБА_4, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації права оренди - відмовлено у повному обсязі за безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання договору недійсним  - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,45 га, кадастровий номер 5321085800:00:003:0118, укладений 03 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" і зареєстрований відділом Держкомзему у Диканському районі у Державному реєстрі земель 19 листопада 2012 року за № 532100004000844.

Визнано недійсним та скасовано запис у Державному реєстрі земель від 19 листопада 2012 року за № 532100004000844 про реєстрацію договору оренди землі від 03 вересня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка".

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" повернути ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку площею 3,45 га, кадастровий номер 5321085800:00:003:0118, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати по справі у загальному розмірі 10 803,20 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що договір оренди землі від 03 вересня 2012 року та акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 19.11.2012 року ОСОБА_4 особисто не підписувала, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи, що фактично не заперечувалося представником ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", що свідчить про відсутність вільного волевиявлення, як орендодавця, на укладення вказаного договору відповідно до викладених у ньому умов, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним вказаного договору оренди землі від 03 вересня 2012 року та запису про реєстрацію вказаного договору оренди землі у Державному реєстрі земель за № 532100004000844 від 19 листопада 2012 року.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка"просить рішення місцевого суду скасувати з підстав неповного з’ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 отримує орендну плату в грошовій формі за оспорюваним договором оренди протягом 2013 – 2017 років, заперечень чи претензій проти договору оренди не висловлював, виконував його умови, із зустрічним позовом до ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» про визнання договору оренди недійсним ОСОБА_4 звернулась лише після звернення товариства з первісним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу  представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін як законне та обгрунтоване.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин вбачається, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 084581, виданого 13 грудня 2005 року, ОСОБА_4 належить земельна ділянка, загальною площею 3,45 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області (т.1 а.с. 18-19).

         З договору оренди землі від 03 вересня 2012 року вбачається, що ОСОБА_4, як орендодавець, передала належну їй земельну ділянку загальною площею 3,45 га в оренду ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" строком на 5 років, підписавши цей договір особисто (т.1 а.с.13-16).

Вказаний вище договір оренди землі зареєстрований 19 листопада 2012 року відповідно до чинного на той час законодавства відділом Держкомзему у Диканському районі за № 532100004000844, що підтверджується записом про державну реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки від 19.11.2012 року за № 000844 у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі відділу Держгеокадастру у Диканському районі.

З акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 19 листопада 2012 року вбачається, що орендодавець ОСОБА_4 цієї дати передала орендарю ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", а орендар прийняв вищевказану земельну ділянку для використання, підписавши цей акт особисто (т.2 а.с. 17).

23 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки № 30 та 24 травня 2016 року приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 проведена державна реєстрація права оренди за вказаним договором (т.1 а.с. 30-31).

                Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи № 1160/1161-1162 від 18 січня 2018 року, виконаних експертами Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_6, підписи від імені ОСОБА_4 у договорі оренди землі від 03.09.2012 року у графі "Орендодавець ___" та акті приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 19.11.2012 року у графі "Орендодавець: ___" та у наданих для проведення експертизи документах та експериментальних зразках підписів і почерку ОСОБА_4 виконані різними особами (т.2 а.с. 56-60).

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_4, місцевий суд виходив з того, що договір оренди землі від 03 вересня 2012 року та акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 19.11.2012 року ОСОБА_4 особисто не підписувала, що підтверджується, висновком судово-почеркознавчої експертизи, що не заперечується представником ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у ОСОБА_4 було відсутнє вільне волевиявлення на укладення вказаного договору, тому на підставі ч.3 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України суд першої інстанції обгрунтовано визнав недійсними вказаний договір та запис про реєстрацію у Державному реєстрі земель за № 532100004000844від 03 вересня 2012 року.

Крім цього, суд першої інстанції з урахуванням положень ч.1 ст.216 ЦК України прийшов до висновку про задоволення зустрічного позову в частині зобов’язання ТОВ «Агрофірма «ім.Довженка» повернути ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку загальною площею 3,45 га. Розташовану на території Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області.

Як встановила колегія суддів, такі висновки місцевого суду  є  правильними,  оскільки суд дійшов  їх  після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

У суді першої інстанції представник ТОВ «Агрофірма ім.Довженка» посилався на те, що ОСОБА_4, отримуючи протягом 2013-2017 років, не витребовуючи у товариства належну їй земельну ділянку, цими діями фактично схвалила договір оренди земельної ділянки від 03.09.2012 року, а фактичне тривале виконання умов цього договору обома сторонами свідчить про наявність волевиявлення на укладення договору оренди.

Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги зазначені пояснення, послався на те, що підписання договору оренди землі належить лише власнику землі або уповноваженій ним у встановленому законом порядку особі, тоді як підписання договору іншою, не уповноваженою власником землі особою, свідчить про порушення законних прав орендодавця під час укладення та підписання договору оренди.

Крім цього, відповідно до роз’яснень наведених у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" - виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» про визнання недійсним договору оренди, укладеного 23 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, та проведеної 24 травня 2016 року державної реєстрації права оренди за вказною особою відповідає обставинам справи, тому рішення в цій частині є законним та обгрунтованим.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди землі від 03 вересня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма ім. Довженка», та запису у Державному реєстрі земель № 532100004000844 від 19 листопада 2012 року про реєстрацію договору оренди землі від 03 вересня 2012 року відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки місцевого суду про визнання недійсним договору оренди землі від 03.09.2012 р. суперечать вимогам закону та не грунтуються на матеріалах, не заслуговують на увагу, оскільки висновками проведеної у справі експертизи підтверджено, що спірний договір орендодавець не підписувала, а тому дійсно відсутнє її волевиявлення при укладенні договору. Факт отримання орендної плати є наслідком укладеного договору і правового значення для вирішення спору про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним немає, оскільки має правове значення для вирішення спору дотримання сторонами істотних умов договору на час його укладення.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача щодо проведення по справі експертизи, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, а висновки експертизи не спростовані позивачем.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача з приводу отримання орендодавцем орендної плати протягом дії спірного договору з підстав, викладених вище.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача щодо законності укладення договору від імені сторони договору - ВП «Гоголево» ТОВ «Агрофірма ім. Довженка», оскільки виробничий підрозділ «Гоголево» не є юридичною особою, як вказує сам позивач в апеляційній скарзі, він створений як виробничий підрозділ без присвоєння ідентифікаційного коду та затверджено Положення про даний підрозділ, проте, він не є учасником цивільного обороту та не наділений відповідними правами юридичної особи.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір № 30 від 23.05.2016 р. є недійсним, т. я. не відповідає вимогам чинного законодавства, не заслуговують на увагу, оскільки попередній договір оренди землі від 03.09.2012 р. підписаний не орендодавцем, а іншою особою, отже саме він є недійсним.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо дій державного реєстратора при проведенні державної реєстрації прав оренди землі, оскільки не є предметом даного спору дії-бездіяльність державного реєстратора, тому апеляційний суд не може давати правову оцінку цим доводам.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 368, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 – 384 ЦПК України, Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

                П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка"  - залишити без задоволення.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 26 березня 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 травня 2018 року. 

Головуючий  суддя-доповідач                                           ОСОБА_1   

Судді:                                                                    Лобов О.А.

       ОСОБА_7