Справа № 2а-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

   10 грудня 2009 року             Сокирянський районний суд Чернівецької області  в складі: головуючого-судді:             Стасіва І.С.

при секретарі:                 Процюк Н.М.

за участю представника позивача:     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокиряни адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області про визнання протиправною та скасування постанови виконавчої дирекції Фон-ду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Ук-раїни у Сокирянському районі Чернівецької області №1 від 08.01.2009 року „Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг ОСОБА_2”; про зобов’язання виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області здійснити нарахування передба-чених законодавством страхових виплат та здійснити їх виплату у передбачених законом розмірах, з 18 вересня 2002 року та про стягнення моральної шкоди в сумі 80000 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2 звернулася в суд з заявою до Сокирянського відділення виконавчої дирекції Фон-ду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про зобов’язання Сокирянського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснити нарахування передбачених законодавством страхових виплат та здійснити ці виплати. Посилається на те, що з 1978 року до 16 січня 2003 року, тобто на протязі 24-х років вона працювала фармацевтом, в тому числі з 1980 року в аптеці №98 в м.Новодністровськ. У період з 2001 року вона почала часто хворіти. Клінікою професійних захворювань Київського інституту медицини праці Академії наук України (надалі – КПЗ КІМП) її діагностували професійне захворювання. Роботодавець – колективне підприємство аптека № 98, у відповідності до п.65 „Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1094 від 21 серпня 2001 року, утворив комісію з розслідування професійного захворювання, яка 24 жовтня 2002 року склала акт розслідування професійного захворювання за формою П-4. Зміст акту комісії не відповідав вимогам законодавства і „Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, що згодом було підтверджено рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 19 січня 2005 року. Чернівецьким обласним профпатологом їй було підтверджено професійний характер захворювання і видано висновок обласного профпатолога за № 929 від 25 листопада 2002 року, в якому було зазначено, що вона підлягає направленню на МСЕК. КПЗ КІМП у червні 2003 року наді-слала листи про підтвердження профзахворювання в Чернівецьку виконавчу дирекцію Фонду соціа-льного страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань (надалі –Фонд) та роботодавцю – в аптеку № 98, а в липні 2003 року направила повторні листи про підтвердження профзахворювання в Чернівецьку виконавчу дирекцію Фонду та аптеку №98. Соки-рянською центральною районною лікарнею ОСОБА_2 було видано направлення на медико-соціальну ек-спертну комісію і рішенням Чернівецької МСЕК № 143 від 17 березня 2004 року їй було встановлено ІІІ групу інвалідності, але не був встановлений відсоток втрати працездатності із-за відсутності направлення від Сокирянського відділення виконавчої дирекції Фонду. Але відповідач – Сокирянське відділення виконавчої дирекції Фонду, незаконно відмовило їй у видачі направлення. В зв’язку з порушенням з боку відповідача – Фонду, та інших відповідачів її законних прав, нею було подано до суду позов. Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 19.01.2005 року відповідача було зобов’язано видати її направлення на МСЕК, а комісію з розслідування проф-захворювання було зобов’язано переоформити акт розслідування профзахворювання у відповідності до діючого законодавства. Відповідач видав її відповідне направлення на МСЕК і Чернівецька МСЕК 21.04.2005 року знову підтвердила професійний характер її захворювання, встановлену їй ІІІ групу інвалідності і визначила ступінь втрати нею професійної працездатності – 40 відсотків з березня 2005

2

року. Утворена роботодавцем комісія з розслідування, після втручання Державної виконавчої служ-би, 25.05.2005 року переоформила акт розслідування, але, відповідач з безпідставними посиланнями на ст.37 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та на надумані мотиви, досі відмовляє їй у нарахуванні страхових виплат. Відмову відповідача у призначенні їй страхових виплат вважає безпідставною і незаконною.

    У відповідності до ст.30 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату праце-здатності”, „ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю фонду соці-ального страхування від нещасних випадків… МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги”. Відповідні вимогам Закону висновки МСЕК нею одержані та були подані до відділення Фонду. У відповідності до ст.13 вказаного Закону, „підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є … акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами”. У відповідності до ст.35 цього Закону, „для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: … акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого…”. Професійний характер захворювання встановлений їй клінікою, яка є найвищим в державі експертним органом з цих питань (п.63 „Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробниц-тві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 21.08.2001 року, п.74 нового „Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  №1112 від 25.08.2004 року), встановлений також двома висновками МСЕК та підтверджений судовим рішенням, що вступило в законну силу. Акт з розслідування профзахворювання та висновки МСЕК були подані до відділення Фонду. При цьому Закон взагалі не пов’язує прийняття Фондом рішення зі змістом акту з розслідування профзахворювання, а також з тим, чи встановлені комісією, чи не встановлені нею причини виникнення профзахворювання. Закон вимагає виключно наявності акту, або лише висновку МСЕК.

    Ст.37 цього Закону визначає виключний перелік обставин, за яких Фонд може відмовити у страхових виплатах по профзахворюванню: «…якщо мали місце навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий ви-падок; вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Ні-яких навмисних дій з її боку, спрямованих на настання страхового випадку не було, а також неправ-дивих відомостей вона та роботодавець до Фонду не подавали. Будь-якого злочину, в тому числі, спрямованого на настання страхового випадку, вона не вчиняла, тобто відсутні будь-які з передба-чених законом підстав для відмови в нарахуванні її страхових виплат та їх здійсненні.

    Безпідставними і незаконними є також посилання відповідача на її відмову від частини позов-них вимог під час судового розгляду в апеляційному суді Чернівецької області, оскільки вона не відмовлялася в суді від проведення страхових виплат, а відмовлялася від частини позовних вимог, у зв’язку з чим відмова в будь-якому випадку не є підставою для відмови відповідачем від здійснення страхових виплат, а лише є підставою для закриття судом провадження в справі в частині, що стосу-ється цих позовних вимог. Крім того, у відповідності до ст.206 ЦПК України, у разі закриття прова-дження в справі, не допускається повторне звернення до суду з приводу спору лише, якщо воно пода-ється з тих самих підстав. Заяву про відмову від частини позовних вимог, зокрема від вимоги про зо-бов’язання одного з відповідачів – Фонду провести її необхідні виплати, вона подавала до суду, в зв’язку з передчасністю цієї позовної вимоги, адже на час судового розгляду, в зв’язку з незаконною відмовою відповідача у видачі направлення, був відсутній висновок МСЕК щодо визначення ступеню втрати нею працездатності внаслідок професійного захворювання. Крім того, наявний на той час акт розслідування профзахворювання взагалі не відповідав вимогам законодавства і відповідних підза-конних нормативних актів, тобто, без цих, передбачених законодавством документів, на той час не було реальних підстав для призначення і здійснення страхових виплат, а відповідно і до таких позов-них вимог. Зазначеним судовим рішенням було зобов’язано відповідача видати її направлення на МСЕК і всіх відповідачів було зобов’язано скласти акт розслідування у відповідності до вимог зако-ну. Лише після цього судового рішення, на підставі направлення Фонду, Чернівецька МСЕК 21.04. 2005 року здійснила відповідне медичне експертне обстеження та винесла свій остаточний висновок про втрату нею 40 відсотків професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, а також комісією з розслідування профзахворювання був складений новий акт розслідування профзах-

                                                       3

ворювання. Тобто, після винесення судового рішення, з’явилися всі передбачені законом підстави для призначення їй страхових виплат.

    Відмова з боку відповідача у призначенні їй страхових виплат порушує її права на проведення медичних заходів по відновленню стану її здоров’я, її прав на охорону здоров’я та соціальний захист, передбачених ст.ст.46,49 Конституції України, ст.283 ЦК України, ст.6 Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров’я”, ст.9 Закону України „Про охорону праці”, а також в цілому її майнових прав.    

Просить зобов’язати відповідача – Сокирянське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснити нарахування передбачених законодавством страхових виплат та здійснити ці виплати. На підтвердження її позовних вимог просить витребувати від відповідача розрахунок страхових виплат, які б належали їй для виплати, якби відповідач нарахував їх  у відповідності до вимог законодавства, та визначити повний обсяг ціни позову і розмір належного до сплати державного мита під час судового розгляду, з наступним стягненням недоплаченої суми державного мита з винної сторони.  

    В судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини, що викладені в позов-ній заяві уточнив позовні вимоги та просить визнати протиправною і скасувати в цілому постанову відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сокирянському районі №1 від 08.01.2009 року „Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг ОСОБА_2” та зобов’язати відповідача – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещас-них випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сокирянському районі Черніве-цької області здійснити нарахування передбачених законодавством страхових виплат та здійснити ці виплати у передбачених законом розмірах з 18.09.2002 року - дати виявлення у неї професійного захворювання Клінікою професійних захворювань Київського науково-дослідного інституту меди-цини праці Академії Медичних Наук України; стягнути з відповідача – у відповідності до вимог зако-ну суму завданої ОСОБА_2 діями та бездіяльністю відповідача моральну шкоду в розмірі 80000 гривень та суму понесених нею судових витрат, пов’язаних розглядом справи 1550 грн.

    Представник відповідача в судове засідання –начальник виконавчої дирекції Фонду соці-ального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області  Морар С.С. не з’явилася, проте надіслала до суду пись-мову заяву, в якій вказала, що у зв’язку з великим навантаженням в роботі просить розглянути справу без участі відповідача чи його представника.

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_2 з 1978 року до 16.01.2003 року працювала на посаді фармацевта, в тому числі з 1980 року в аптеці №98 м.Новодністровськ Чернівецької області. Клінікою професійних захворювань Київського інституту медицини праці Академії медичних наук України позивачці діагностували професійне захворювання, що підтверджується копією витягу з історії хвороби. Роботодавець - Колективне підприємство Аптека № 98, у відповідності до п. 65 „Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворю-вань і аварій на  виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за  № 1094 від 21 серпня 2001 р., утворив комісію з розслідування професійного захворювання, яка 24 жовтня 2002 р. склала акт розслідування професійного захворювання за формою П-4. Зміст акту комісії не відпо-відав вимогам законодавства і Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на  виробництві, що згодом було підтверджено Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 19 січня 2005 р.

Чернівецьким обласним профпатологом ОСОБА_2 було підтверджено професійний харак-тер захворювання і видано висновок обласного профпатолога за № 929 від 25 листопада 2002 р., в якому зазначено, що вона підлягає направленню на МСЕК, тобто направляється не на повторне об-стеження в КПЗ КІМП, а саме на МСЕК. КПЗ КІМП у червні та липні 2003 року двічі надіслала листи про підтвердження профзахворювання в Чернівецьку виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та роботодавцю - в Аптеку № 98. Сокирянською центральною районною лікарнею позивачці було видано направлення на МСЕК і рішенням Чернівецької МСЕК  № 143 від 17 березня 2004 р. їй було  встановлено 3-тю групу інвалідності, але не був встановлений процент втрати працездатності із-за відсутності направ-лення від Сокирянського відділення виконавчої дирекції Фонду, яке відмовило ОСОБА_2  у видачі направлення. Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 19 січня 2005 р. Фонд було зобо-в’язано видати їй направлення на МСЕК, а комісію з розслідування профзахворювання було зобов’я-зано переоформити акт розслідування профзахворювання у відповідності до діючого законодавства. Фонд, на виконання рішення суду, видав відповідне направлення на МСЕК і Чернівецька МСЕК 21 квітня 2005 р. знову підтвердила професійний характер захворювання, встановлену раніше третю групу інвалідності і визначила ступень втрати професійної працездатності ОСОБА_2 – 40 відсотків з 05 березня 2005 р. Утворена роботодавцем комісія з розслідування профзахворювання, 25.05.2005р.

4

частково переоформила акт розслідування, але Фонд посилаючись на ст.37 Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відмовив ОСОБА_2 у нарахуванні страхо-вих виплат.  

08 січня 2009 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області винесло постанову, якою відмовило ОСОБА_2 у призначенні їй страхових виплат, у зв’язку з поданням свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок.

У відповідності до ст.30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків… МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяль-ності потерпілого,  визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку  з  ушкодженням здоров'я,  а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги”.

Разом з тим, законодавством не визначена будь-яка інша форма участі Фонду у встановленні ступеню втрати працездатності, ніж видача направлення на МСЕК, а тому МСЕК, визначивши 17.04.2004 року факт професійного захворювання за направленням Сокирянської ЦРЛ і вимагала направлення від Фонду, без якого вона не могла би на законних підставах визначити ступень втрати працездатності. Фонд видав направлення після рішення апеляційного суду, а МСЕК провівши пов-торне обстеження 21.04.2005 р. встановила ступінь втрати працездатності, у зв’язку з чим посилання представника відповідача на те, що Фонд не брав участі у встановленні МСЕК ступеню втрати працездатності є безпідставними.

Посилання Фонду на недійсність першого варіанту санітарно-гігієнічної характеристики, виданої Сокирянською СЕС є також безпідставними, оскільки повторний і подальший розгляд справи КПЗ КІМП проводила з урахуванням іншої, повторно виданої СЕС санітарно-гігієнічної характер-ристики, яку під сумнів ніхто не ставив, а також перша санітарна-гігієнічна характеристика до цього часу ніким недійсною не визнана.

Згідно ч.7 ст.13 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасно-го випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення  медичної,  професійної  та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування професійного захворювання   (отруєння) за встановленими формами. У відповідності до ст.35 цього Закону, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: …акт  розслі-дування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь  трати професійної працездатності за страхованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Професійний характер захворювання встановлений КПЗ КІМП, яка є найвищим в державі експертним органом з цих питань (п. 63 “Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на  виробництві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 21.08.2001 р.), а також підтверджений двома висновками МСЕК.

Акт з розслідування профзахворювання та висновки МСЕК були подані до відділення Фонду. При цьому до компетенції Фонду жодним чином не відноситься право ставити під сумнів висновки найвищого експертного органу, адже відповідно до п.74 “Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на  виробництві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 р.), саме ця установа приймає рішення у спірних питаннях. Додатково слід зазначити, що у відповідності до розділу VI Переліку професійних захворювань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662, всі діагностовані позивачу захворювання чітко відносяться до професійних при роботі в аптечних за-кладах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області 08.01.2009 року винесло постанову №1, якою незакон-но відмовило ОСОБА_2 у призначенні їй страхових виплат та наданні соціальних послуг, у зв’язку з чим дана постанова підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за-хворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області моральної шкоди, то суд вважає за вірне частково задовольнити дані вимоги, а саме – 30000 грн., так як внаслідок незаконних дій відповідача позивачу дійсно завдано моральної шкоди, яка полягає у її душевних стражданнях, які вона зазнала, у зв’язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї, дії відповідача завдали їй

                                                      5

значної нервової напруги, постійних переживань, позбавили її можливості належного матеріального забезпечення, в тому числі для лікування.

Відповідно до ч.2 ст. 21 КАСУ, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної  протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні  з  вимогою вирішити публічно-правовий спір.  

Крім того, підлягають стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страху-вання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області на користь ОСОБА_2 витрати за отримання правової допомоги і представництво її інтересів в суді в сумі 1550 грн. та витрати, пов’язані з розглядом справи в сумі 52 грн., що підтверджується дослідженими доказами по справі.

 У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його  посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, ст.ст.46,49 Конституції України; ст.ст.13,30,35,37 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професій-ного захворювання, які спричинили втрату працездатності”; ст.6 Закону України „Основи законо-давства України про охорону здоров’я”; ст.9 Закону України „Про охорону праці”; Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ № 1094 від 21.08.2001 року; Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ №1112 від 25.08.2004 року; ч.2 ст. 21, ч. 1 ст. 94 КАС України та керуючись ст.ст. 7-11,71,158-163 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2  -  задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову виконавчої дирекції Фонду соціального стра-хування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянсь-кому районі Чернівецької області №1 від 08.01.2009 року „Про відмову у страхових виплатах та на-данні соціальних послуг ОСОБА_2”.

Зобов’язати виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області при-значити передбачені законодавством страхові виплати та здійснити їх нарахування і виплату в розмі-рах, передбачених Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату праце-здатності”, з 18 вересня 2002 року.

Стягнути з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області (60200, м.Сокиряни, вул.28 червня, 34”А” Чернівецької області, р/р 37173042100009 в ГУДКУ в Чер-нівецькій області, КОД  25077601,МФО 856135) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканки АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 30000 (тридцяти тисяч) гривень.

Стягнути з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області (60200, м.Сокиряни, вул.28 червня, 34”А” Чернівецької області, р/р 37173042100009 в ГУДКУ в Чер-нівецькій області, КОД  25077601,МФО 856135) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканки АДРЕСА_1 понесені нею судові витрати і витрати, пов’язані з розглядом справи  в розмірі 1602 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апе-ляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеля-ційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеля-ційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах    Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або поданням апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: