Номер провадження: 22-ц/785/4255/18

Номер справи місцевого суду: 498/232/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 року                                                                 м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Калараша А.А., Заїкіна А.П.

при секретарі: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до   товариства з обмеженою відповідальністю в  формі малого науково-технічного підприємства «Терравіск», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області  про скасування рішень, визнання недійсними правовстановлюючих документів, визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_5 на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 12 січня 2018 року,                        

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Фрунзівського районного суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю в  формі малого науково-технічного підприємства «Терравіск», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області  про скасування рішень, визнання недійсними правовстановлюючих документів, визнання права власності на спадкове майно.

Позивач посилається на ті обставини, що його батько  ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу придбав у Великомихайлівського комбінату комунальних підприємств квартиру № 2 або 52/100 житлового будинку по вулиці Карбишева 5 в смт Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, який розташований на земельній ділянці належній колгоспу ім. 60 роковин Радянської України і складався з одного житлового будинку «А» житловою площею 64,7 кв.м та господарських будівель: літньої кухні «Бб», погребу «В», сараїв «Г»  і «Д», огорожі №№ 1 і 2.

Вказаний договір був посвідчений 21 листопада 1990 року за реєстром № 452 Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстрований Великомихайлівським БТІ в книзі 9 за № 1597, а також був зареєстрований 07.04.2004 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 5398612.

ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу посвідченим 21 листопада 1990 року за реєстром № 454 Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області придбав у Великомихайлівського комбінату комунальних підприємств 19/100 цього ж будинку, що було зареєстровано Великомихайлівським БТІ в книзі 9 за № 1597.

Власником 29/100 цього будинку, як квартири № 1, був батько відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого комітетом по приватизації Великомихайлівської районної ради народних депутатів 20.01.1991 року, яке було зареєстроване Великомихайлівським БТІ 20.01.1995 року в книзі 9 № 1597.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 травня 2000 року, виданого за реєстром № 1275 Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області у спадковій справі № 349/2000, відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_8, померлого 03 жовтня 1997 року, і спадкове майно складається із зазначеної вище квартири, яка складає 29/100 будинку.

За договором купівлі-продажу посвідченим 12 січня 1991 року за реєстром №  27 Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_7 продав, а товариство з обмеженою відповідальністю (фірма) «Капітал» Лтд придбала 19/100 або 1/3 цього будинку.

За договором від 20 вересня 2000 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал» Лтд» і товариством з обмеженою відповідальністю в формі малого науково-технічного підприємства «Терравіск», ТОВ «Капітал» продало, а ТОВ «Терравіск» придбало 19/100 або 1/3 будинку.

За товариством з обмеженою відповідальністю в формі малого науково-технічного підприємства «Терравіск» на підставі вказаного договору Великомихайлівське БТІ 29 серпня 2003 року зареєструвало за номером запису 1597 в книзі 9 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29 серпня 2003 року за реєстраційним номером 2457406 право колективної власності на квартиру № 2 у будинку вулиці Карбишева 5 в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області.                                

 За позовом батька позивача ОСОБА_6 поданим 20 липня 2003 року, рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2008 року у справі № 2-29, яке було залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2012 року, на батька позивача ОСОБА_6 були переведені права та обов’язки покупця за вказаним вище договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що житловий будинок по вулиці Карбишева 5 в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області станом на 20 вересня 2000 року, був об’єктом права спільної часткової власності. Суд дійшов такого висновку дослідивши, зокрема, технічний паспорт на вказане домоволодіння, виготовлений Великомихайлівським БТІ, з якого вбачається, що власниками домоволодіння є: батько позивача з ідеальною часткою 52/100 на підставі договору купівлі-продажу; ОСОБА_3 з ідеальною часткою 29/100 на підставі свідоцтва про право на спадщину; ТОВ «Терравіск» з часткою 19/100 на підставі договору купівлі-продажу.

  Під час розгляду вказаної цивільної справи, скориставшись відсутністю арешту на будинок або заборони його відчуження, за договором купівлі-продажу посвідченим 14 листопада 2003 року за реєстром № 1750 Фрунзівської державної нотаріальної контори Одеської області, товариство з обмеженою відповідальністю в формі малого науково-технічного підприємства «Терравіск» продало, а ОСОБА_3 купив квартиру за номером 3 у будинку за номером 5 на вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, яка належала продавцю на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу підписаного сторонами 20.09.2000 року.

Придбана ОСОБА_3 квартира № 3 була зареєстрована за ним 21 листопада 2003 року Великомихайлівським БТІ за № 1597 у книзі 9 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 2457406.

Надалі, рішенням виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області за № 9 від 26 січня 2007 року, було замінено вказаний вище правовий документ договір купівлі-продажу № 1597 від 21.11.2003 року на правовий документ свідоцтво про право власності на ОСОБА_3. 

На підставі вказаного рішення виконкому 05 червня 2007 року відповідачу ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право власності на квартиру за номером 3 у будинку за номером 5 на вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, яке 05 червня 2007 року було зареєстроване Великомихайлівським БТІ за № 562 у книзі 10Д та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 2457406.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що відповідач ОСОБА_3, як покупець, фактично придбав не квартиру за номером 3, а 19/100 або 1/3 частини будинку, проте ці права за вказаним судовим рішенням з моменту посвідчення договору від 20 вересня 2000 року були переведені і належали батьку позивача ОСОБА_6.

За свого життя батько позивача ОСОБА_6 не встиг зареєструвати своє право власності на зазначені вище 19/100 будинку і помер 16 квітня 2012 року.

Позивач прийняв його спадщину шляхом подання 11 травня 2012 року до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області відповідної заяви про прийняття спадщини і цією конторою щодо майна спадкодавця ОСОБА_6 була заведена спадкова справа № 198/2012 і зареєстрована у Спадковому реєстрі за номером 52785219.

ОСОБА_4, як син спадкодавця ОСОБА_6, 18 жовтня 2012 року звернувся до вказаної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини свого батька.

27 лютого 2015 року позивач звернувся до вказаної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з 19/100 або 1/3 частини житлового будинку за № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, тобто тієї частини будинку яка за рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2008 року перейшла у власність його померлого батька і входила до складу його спадщини.

Постановою № 315/02-31 від 27.02.2015 року державного нотаріуса ОСОБА_9 вказаної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з тим, що він не надав документів щодо належності спадкодавцеві 19/100 або 1/3 частини житлового будинку за № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області.

Таких документів позивач не може надати нотаріусу, оскільки за життя його батька право власності на цю частину будинку не було зареєстроване на підставі вказаного вище рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2008 року.

 Такій реєстрації перешкоджає та обставина, що ця частина будинку вже була зареєстрована як квартира № 3 на ім’я відповідача ОСОБА_3

Викладені обставини стали підставою звернення до суду.

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 12 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 12 січня 2018 року та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню,  виходячи з такого. 

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

       Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) не відповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

        Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 на  момент смерті  не був власником 19/100 або 1/3 частини житлового будинку за № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області у встановленому законом порядку.  Якщо  спадкодавцем право власності на 19/100 або 1/3 частини житлового будинку за № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області у встановленому законом порядку зареєстровано не було то відповідно до ст. 1216 ЦК України  воно не переходить до спадкоємців  у порядку спадкування.  Позивачем не надано жодних доказів,  щодо  порушення   виконавчим комітетом Великомихайлівської селищної ради чинного   законодавства  при  винесенні рішення щодо зміни правового документа.

Проте погодитися з такими висновками суду прешої інстанції не можна.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

- згідно  відомостей із інвентарної справи, а саме  довідки  про приналежність будинку № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка, будинок  до 1990 року знаходився  у власності  Великомихайлівського комбінату  комунальних підприємств. Згодом на  підставі свідоцтва  про право власності на житло №3 від 20.01.1995 року  виданого  Великомихайлівським  комітетом по приватизації,  квартира 1  стала  належати ОСОБА_8, квартира №2 згідно договору купівлі – продажу  від 21.11.1990 року посвідченого  Великомихайлівською  державною нотаріальною конторою  стала належною ОСОБА_6, квартира №3 згідно договору купівлі – продажу  від 21.11.1990 року посвідченого  Великомихайлівською  державною нотаріальною конторою стала належати   ОСОБА_7;

- згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 травня 2000 року, виданого за реєстром № 1275 Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області у спадковій справі № 349/2000, ОСОБА_3 успадкував квартиру №1, що знаходиться  в смт. Велика Михайлівка по вулиці Карбишева, 5, яка складає 29/100 зазначеного будинку,  після смерті батька    ОСОБА_8, померлого 03 жовтня 1997 року; 

- згідно договору купівлі – продажу ОСОБА_6 придбав у Великомихайлівського комбінату комунальних підприємств квартиру № 2 або 52/100 житлового будинку по вулиці Карбишева, 5 в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області. Вказаний договір посвідчений 21 листопада 1990 року за реєстром № 452 Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстрований Великомихайлівським БТІ в книзі 9 за № 1597;

- згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності ОСОБА_6 на  АДРЕСА_1 було зареєстровано 07.04.2004 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 5398612;

- згідно договору купівлі- продажу посвідченого 12.01.1995 року за реєстровим №27 Великомихайлівською державною нотаріальною конторою Одеської області,   ОСОБА_7 продав 19/100 або 1/3 частину  житлового будинку  фірмі “Капітал”;                                                               

- згідно договору купівлі – продажу  від 20 вересня 2000 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал» Лтд» і товариством з обмеженою відповідальністю в формі малого науково-технічного підприємства «Терравіск», ТОВ «Капітал» продало, а ТОВ «Терравіск» придбало 19/100 або 1/3 частину будинку;           

- згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності ТОВ “ Терравіск” на  АДРЕСА_2 було  зареєстровано 13.06.2003 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 2457406;

- згідно рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від  15 липня 2008 року, яке вступило в законну силу 14.03.2012 року на  ОСОБА_6 було переведено права та обов'язки  покупця за договором від 20.09.2000 року купівлі – продажу  19/100 або 1/3 частини житлового будинку. Дане рішення набрало законної сили 14 березня 2012 року;      

-  згідно копії витягу  про реєстрацію в спадковому реєстрі ОСОБА_6,  помер 14  квітня 2012 року;

- згідно договору купівлі – продажу від 14 листопада 2003 року  посвідченого  державним нотаріусом Фрунзівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 прибав у товариства з обмеженою відповідальністю в формі малого науково-технічного підприємства «Терравіск» квартиру  за №3 у будинку за номером 5 по вул.Карбишева в смт.Велика Михайлівка; 

- з матеріалів інвентарної справи та  генерального плану  будинку   за номером 5 по вул.Карбишева в смт.Велика Михайлівка, вбачається, що в даному будинку не  виділялися частки  ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і будинок не є спільною сумісною власністю даних осіб;

- згідно копії спадкової справи № 198/2012 щодо майна померлого 16 квітня 2012 року ОСОБА_6,  ОСОБА_2 прийняв  його спадщину шляхом подання 11 травня 2012 року до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області відповідної заяви. ОСОБА_4, як син спадкодавця ОСОБА_6, 18 жовтня 2012 року звернувся до вказаної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини свого батька;

- 13 червня 2013 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом  після смерті батька  ОСОБА_6, яка складалася з нежилих підвальних приміщень, що розташовані за адресою м.Одеса проспект Маршала Жукова,32.  25 червня 2013 року ОСОБА_2 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом  після смерті батька  ОСОБА_6, яка складалася з : причепу бортового тентованого, марки TROUILLET  модель RT 3240, рік випуску 1999;  автомобілю вантажного бортового тентованого, марки VOLVO модель FN12;         

- 24 лютого 2014 року ОСОБА_2 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом  після смерті батька  ОСОБА_6, яка складалася з земельних ділянок: площею 0,250 га, кадастровий номер:5121683200:02:001:0119, та  площею 0,150 га, кадастровий номер:5121683200:02:001:0120;

- згідно заяви від   27 лютого 2015 року позивач звернувся до  нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з 19/100 або 1/3 частини житлового будинку за № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області; 

- згідно постанови  про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.02.2015 року державного нотаріуса ОСОБА_9, ОСОБА_2  було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з тим, що він не надав документів щодо належності спадкодавцеві 19/100 або 1/3 частини житлового будинку за № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області.

Враховуючи встановлені обставини вбачається, що колишні первісні власники – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 21.11.1990 року придбали належні їм квартири, які складали відповідні частки (52/100 та 19/100) у домоволодінні в смт. Велика Михайлівка по вул. Карбишева 5, яке належало Великомихайлівському комбінату комунальних підприємств.

Решта домоволодіння - 29/100 часток належала ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності виданого комітетом по приватизації Великомихайлівської районної ради народних депутатів 20.01.1991 року.

Отже, придбані жилі приміщення в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області (квартири) складали певні частки у спільній частковій власності.

Тобто жодна з квартир у встановленому порядку не була виділена в окрему одиницю та не була поділена між співвласниками домоволодіння через укладення відповідного договору, який посвідчується в нотаріальному порядку, а тому квартири є частками домоволодіння в смт. Велика Михайлівка по вул. Карбишева 5.

Саме тому суд касаційної інстанції скасовуючи рішення апеляційного суду Одеської області від 10.11.2008 року та залишаючи в силі рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від  15 липня 2008 року, зазначив про порушення привілейованого права позивача купівлі частки в спільній власності, передбачене ст. 114 ЦК Української РСР укладенням договору від 20 вересня 2000 року купівлі-продажу 19/100 або 1/3 частин жилого будинку № 5 по вул. Карбишева в смт. Велика Михайлівка Одеської області між продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю (фірма) «Капітал» та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Терравіск».

У зв’язку з наведеним немає підстав для набуття висновку про те,що будинок по вул. Карбишева, 5 в смт Велика Михайлівка Одеської області є багатоквартирним будинком, який складається з трьох окремих квартир, які не є об’єктом спільної власності.

ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_6Т, права якого за життя було захищено судом шляхом переведення на нього прав покупця купівлі-продажу від 20 вересня 2000 року, за яким ТОВ фірма «Капітал» продало 19/100 частин у спірному домоволодінні ТОВ «Терравіск» у зв’язку з порушенням його привілейованого права купівлі частки в спільній власності, як співвласника домоволодіння.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ якою рішення апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2008 року – скасовано, а рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2008 року – залишено в силі, постановлена 14 березня 2012 року.

Отже, судовий спір щодо переведення прав покупця на спірну частину домоволодіння фактично тривав починаючи з липня 2003 року і закінчений судовим рішенням суду касаційної інстанції 14.03.2012 року, яким рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2008 року залишено без змін і вступило в силу.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (далі – Прикінцеві положення Закону) до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Оскільки підставою для здійснення державної реєстрації є рішення суду з відміткою про набрання ним чинності, яка в даному випадку могла бути вчинена після отримання повного тексту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.03.2012 року, а ОСОБА_6 помер 16.04.2012 року, то спадкодавець не мав реальної можливості за життя здійснити за собою державну реєстрацію права власності спірної частки домоволодіння.

Відсутність державної реєстрації права власності спадкодавця на 19/100 або 1/3 частини житлового будинку за № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, нотаріус є перешкодою ОСОБА_2 в отриманні, а нотаріусу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану частку домоволодіння.

При таких обставинах ОСОБА_2 мав підстави для звернення до суду з вимогами про захист своїх прав, як спадкоємця після смерті батька ОСОБА_6

З 01.01.2013 року реєстрація правовстановлюючих документів на нерухомість (свідоцтв про право власності, державних актів, договорів оренди та ін.) замінена реєстрацією відповідних речових прав та обтяжень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на ерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

В розумінні статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовоми актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав (державному реєстратору) прав на нерухоме майно, разом із заявою (стаття 19 Закону).

Право власності через набуття прав покупця за договормо купівлі-продажу у ОСОБА_6 виникло на підставі рішення суду, яке вступило в законну силу 14.03.2012 року.

В розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, що діяла на час переведення на ОСОБА_6 прав покупця за договором купівлі-продажу від 20.09.2000 року за рішенням суду, яке вступило в законну силу 14.03.2012 року, передбачалась реєстрація правовстановлюючих документів на нерухомість (свідоцтв про право власності, державних актів, договорів оренди, рішень судів, що набрали законної сили).

Реєстрація відповідних речових прав та обтяжень була введена в дію з 01.01.2013 року, а до цього передбачалася  реєстрація правовстановлюючих документів на нерухомість, однією з підстав проведення якої є рішення суду, що вступило в закону силу.

Крім того на час вирішення судового спору та переведення прав покупця на ОСОБА_6, ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу з товариство з обмеженою відповідальністю в формі малого науково-технічного підприємтсва «Терравіск» за яким ОСОБА_3 придбав спірну частку домоволодіння, а в подальшому за рішенням Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області за № 9 від 26 січня 2007 року – замінив правовий документ- договір купівлі-продажу № 1597 від 21.11.2000 року на правовий документ- свідоцтво про право приватної власності, змінивши, таким чином, без виділу (поділу) та без припинення права спільної часткової власності режим права власності на спірний об’єкт нерухомості, що становило перешкоду в отриманні правовстановлюючого документу на спірну частку домоволодіння спадкодавцем і перешкоджає в отриманні свідоцтва про право на спадщину його спадкоємцю.

Проте наведеного суд першої інстанції не врахував і набув помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого 16 квітня 2012 року, право власності на 29/100 або 1/3 частини, які іменуються ще як квартира № 3 житлового будинку № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області.

Тому рішення суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Ухвалюючи нове судове рішення апеляційний суд виходить з доведеності порушення прав ОСОБА_2, як спадкоємця після смерті батька ОСОБА_6Т щодо 29/100 або 1/3 частини, які іменуються ще як квартира № 3 житлового будинку № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, на якого були переведені права та обов’язки покупця за договором купівлі-продажу від 20.09.2000 року згідно з рішенням суду, яке вступило в законну силу 14.03.2012 року і не може не визнаватися державою в якості підстави для здійснення державної реєстрації права власності за Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, що діяла на час набуття судовим рішенням законної сили.

Враховуючи неможливість отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право власності в нотаріальному порядку у зв’язку з існуванням:

- договору   купівлі-продажу, посвідченого 14 листопада 2003 року за реєстром № 1750 Фрунзівською державною нотаріальною конторою Одеської області, за яким товариство з обмеженою відповідальністю в формі малого науково-технічного підприємтсва «Терравіск» продало, а ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_3, яка належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу підписаного сторонами 20.09.2000 року;

- рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області за № 9 від 26 січня 2007 року, яким було замінено правовий документ - договір купівлі-продажу № 1597 від 21.11.2000 року на правовий документ- свідоцтво про право власності на ОСОБА_3;

- свідоцтва про право власності виданого 05 червня 2007 року виконавчим комітетом Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області, за яким квартира за № 3 у будинку № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

вказані правовстановлюючі документи підлягають визнанню недійсними, оскільки порушують права позивача, як спадкоємця після смерті його батька ОСОБА_6, на якого якого були переведені права та обов’язки покупця за договором купівлі-продажу від 20.09.2000 року згідно з рішенням суду, яке вступило в законну силу 14.03.2012 року.

Крім того, виконавчий комітет Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району замінивши правовий документ- договір купівлі-продажу № 1597 від 21.11.2000 року на свідоцтво про право приватної власності на ОСОБА_3 тим самим змінив і правовий режим власності спірної квартири з спільної часткової власності на приватну власність, як на окремий виділений в натурі в одиницю самостійний об’єкт нерухомості.

Вказана заміна правовстановлюючого документа – договору про купівлю частки у домоволодінні та видача нового документу – свідоцтва про право приватної власності, відбулася без виділу або поділу в натурі між співвласниками, під час не вирішеного судового спору та без припинення права спільної часткової власності.

Таким чином, судова колегія в цілому приймає до уваги доводи апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 12 січня 2018 року – скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 14 листопада 2003 року за реєстром № 1750 Фрунзівською державною нотаріальною конторою Одеської області, за яким товариство з обмеженою відповідальністю в формі малого науково-технічного підприємтсва «Терравіск» продало, а ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_3, яка належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу підписаного сторонами 20.09.2000 року, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області за № 9 від 26 січня 2007 року, яким було замінено правовий документ- договір купівлі-продажу № 1597 від 21.11.2000 року на правовий документ- свідоцтво про право власності на ОСОБА_3; визнання недійсним виданого 05 червня 2007 року виконавчим комітетом Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області свідоцтво про право власності, за яким квартира за № 3 у будинку № 5 по вулиці Карбишева в смт Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, судова колегія –

                                          П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 12 січня 2018 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 14 листопада 2003 року за реєстром № 1750 Фрунзівською державною нотаріальною конторою Одеської області, за яким товариство з обмеженою відповідальністю в формі малого науково-технічного підприємства «Терравіск» продало, а ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_3, яка належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу підписаного сторонами 20.09.2000 року;

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області за № 9 від 26 січня 2007 року, яким було замінено правовий документ- договір купівлі-продажу № 1597 від 21.11.2000 року на правовий документ- свідоцтво про право власності на ОСОБА_3;

Визнати недійсним видане 05 червня 2007 року виконавчим комітетом Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області свідоцтво про право власності, за яким квартира за № 3 у будинку № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого 16 квітня 2012 року, право власності на 29/100 або 1/3 частини, які іменуються ще як квартира № 3 житлового будинку № 5 по вулиці Карбишева в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішеня виготовлено 01.06.2018 року.

Головуючий                                                         О.М. Таварткіладзе 

       Судді:                                                                 А.П. Заїкін

                                                                               ОСОБА_11