АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-160/2007 року Головуючий по першій інстанції
Категорія: ст. 185 ч. 5 КК України судця: Копейка Т.О.
Доповідач апеляційного суду суддя Губа О.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Карпія В.М.
суддів: Тимошевського В.П., Губи О.О.
за участю прокурора: Данчука В.М.
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за
апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Баштанського районного суду
Миколаївської області від 20 грудня 2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця села Лоцкино Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, з повною загально-середньою освітою, не працюючого, проживаючого в селі Лоцкіно Баштанського району Миколаївської області, раніше не судимого,
- за ст. 185 ч. 5 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією Уг частині належного йому майна.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що в середині грудня 1994 року за попередньою змовою з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які засуджені вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 1996 року за ст. 86-1 КК України 1960 року, таємно проникли в склад радгоспу "Баштанській", звідки викрали генератор, карбюратор, бензонасос, трамплер, 2 акумулятори на загальну суму 51 млн. 800 тис. крб.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та кваліфікувати його дії за належною частиною ст. 185 КК України.
Посилається, що суму викраденого - 51 млн. 800 тис. крб. (дані гроші були в обороті на день вчинення крадіжки - грудень 1994 року) суд не перевів в співвідношеня до грошових знаків на теперешній час. На думку апелянта, сума викраденого на сьогоднішній день складає 518 грн. А тому вважає, що його дії не підпадають під ч. 5 ст. 185 КК України Просить врахувати його повне визнання вини у вчиненому та щире каяття.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просив призначити йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна радгоспу "Баштанський" за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з проникненням в сховище, ґрунтуються на доказах, дослідженних у судовому засіданні та детально викладених у вироку, що не оспорюється апелянтом.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що в середені грудня 1994 року він за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом проникнення в сховище вчинив крадіжку коллективного майна на суму 51 млн. 800000 крб., що на час його вчинення вважалося крадіжкою в особливо великих розмірах. Його дії органами досудового слідства кваліфіковані за ст. 86-1 КК України.
Відповідно до примітки ст. 81 КК України 1960 року розкрадання колективного майна визначається вчиненим в особливо великих розмірах (ст. 86-1 КК України), якщо воно вчинено однією особою чи групою осіб на суму, що в 250 і більше разів перевищує мінімальний розмір заработної плати, встановлений законодавством.
А у п. 4 примітки до ст. 185 КК України 2001 року зазначено, що в особливо великих розмірах визначається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму яка в 600 разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Відповідно до Указу Президента України від 25.08.1996 року № 762/96 "Про грошову реформу в Україні" з 2 вересня 1996 року встановлено неоподаткований мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн.
А на день вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 86-1 КК України, розмір неоподаткованого мінімума складав 780000 крб. (Указ Президента України "Про зміни до Указу Президента України від 13.09.1994 року № 519" від 31.10.1994 року № 649).
У ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
З огляду на спосіб викрадення майна радгоспу, вчинення його також за попередньою змовою групою осіб, та виходячи з того, що вартість викраденого ОСОБА_1 колективного майна не перевищує 600 неоподаткованих мінімумов доходів громадян (66,41) і є меншими від суми, встановленою у п. 4 примітки до ст. 185 КК України 2001 року, суд відповідно із КК України 2001 року повинен був вирішити питання про зміну кваліфікації дій ОСОБА_1, тобто перекваліфікувати його дії зі ст. 86-1 КК України на ч. З ст. 185 КК України, виключивши кваліфікуючу ознаку злочину - заподіяння шкоди в особливо великому розмірі.
Виходячи з наведеного дії ОСОБА_1 необхідно перекваліфікувати з ч. 5 на ч. З ст. 185 КК КК України і призначити йому покарання в межах цієї статті.
З урахуванням перекваліфікації дій засудженого, ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу, а саме: позитивної характеристики за місцем проживання, каяття у скоєному, його ролі у вчиненому та вартості викраденого майна на теперешній час, а також того, що він раніше не судимий, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання в мінімальних межах санкції ч. З ст. 185 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 5 ст. 185 КК України на ч. З ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
В іншій частині вирок залишити без змін.