РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2009  р.                                                                             м. Лисичанськ

                                        Справа №2-1803                                                                              

    Лисичанський міський суд Луганської області  у складі :

    головуючого судді                                          Рукас О.В.

при секретарі                                                   Ісауловій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ :

    Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду з позовною заявою до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтовування своїх вимог позивач посилається на те, що вона знаходиться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 11 вересня 2004 року, шлюб зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис № 462. Від спільного життя мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який в даний час проживає разом з позивачкою.

 Шлюбні відносини припинені з березня 2006 року, разом сторони не проживають, спільне господарство не ведуть. Позивач посилається на те, що шлюб розпався, сімейне життя не склалося, внаслідок розбіжності характерів, втрати почуття поваги та любові один до одного,  через те, що у відповідача є інша родина та неповнолітня дитина,через що сім'я фактично розпалася, миритися не бажає, і збереження шлюбу суперечило б її  інтересам.

    В судове засідання позивач не з’явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, на що до суду передала заяву, в якій прохала суд справу розглянути без її  участі, позовні вимоги підтримує, на розірванні шлюбу наполягає, судові витрати прохає покласти на неї. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду даної справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка останнього про одержання судової повістки про виклик до суду,  та оголошення в газеті «Наша газета» № 111 (3092) від 10.10.2009 року про виклик ОСОБА_2 в судове засідання у якості відповідача. Про причини неявки до суду не повідомив, заперечень на позов не надав.  Заяви про розгляд справи за його  відсутності до суду не надходило.

Так як позивач  не заперечував проти ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів,  у зв'язку з чим судом 21.10.2009 року на підставі ст.ст.  224, 225 ЦПК України було винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд  дослідивши письмові докази по справі,  вважає що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 56 Сімейного кодексу України, чоловік та дружина мають  право на особисту свободу, у тому числі і на припинення шлюбу.

    Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні судом було встановлено, що сторони знаходяться  в зареєстрованому шлюбі з 11 вересня 2004 року, однак шлюбні відносини були припинені  в 2006  році. Сторони однією родиною не проживають,  спільне господарство не ведуть. Позивач посилається на те, що шлюб розпався, подальше спільне життя неможливе, оскільки у відповідача є інша родина, тому миритися з відповідачем вона не бажає, вважає, що збереження родини не можливе.  

    На підставі викладеного,  враховуючи вимоги ст. 112 Сімейного кодексу України суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалася, подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам позивача, тому суд вважає, що  шлюб підлягає розірванню. Суперечки щодо сумісного майна немає. Неповнолітній син ОСОБА_3 залишається проживати з позивачем.

Суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224 -226, 294, ЦПК України, ст.ст.56, 105, 112 Сімейного кодексу України,  суд,-

ВИРІШИВ :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований, 11 вересня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис № 462 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4)  розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути держмито у доход держави з  ОСОБА_1 у розмірі 17 грн. 00 коп.,  ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

СУДДЯ                                                       РУКАС О.В.