Справа № 466/3785/18

У Х В А Л А

06.03.2018 р.                                                   Шевченківський районний суд м.Львова

у складі головуючого судді                          Баєвої О.І.

секретаря судового засідання                       Терех У.І.

з участю державного виконавця                   Максимів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові подання старшого державного виконавця Максимів О.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспорта,

                                                                  у с т а н о в и в :

старший державний виконавець Максимів О.І. звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання зобов’язань покладених на нього: виконавчим листом №466/4492/16ц, виданим 23.11.2017 року Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 49057,23 грн.; виконавчим листом №466/4492/16ц, виданим 23.11.2017 року Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 551,20 грн.; виконавчим листом №466/5652/17, виданим 20.11.2017 року Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 24187,50 грн.; виконавчим листом №466/5652/17, виданим 20.11.2017 року Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 640,00 грн.

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходиться зведене виконавче провадження №56174145, де боржником є ОСОБА_1 Рішення на момент звернення до суду із поданням боржником не виконано. Державний виконавець зазначає, що ним встановлено, що згідно з інформації наданої ГУ Держгеокадастр у Львівській області, ГУ Держпраці у Львівській області майно  належне на праві власності боржнику відсутнє. Відповідно до відомостей ПФУ та ДФСУ, Львівського міського центру зайнятості боржник не отримує доходів.

Крім того, на виклик державного виконавця від 23.03.2018 року ОСОБА_1 не з’явився, про причини неявки не повідомив.

У відповідь на запит Державна прикордонна служба України повідомила про те, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав кордон України. У зв»язку із тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду державний виконавець змушений звернутися до суду.

Державний виконавець Максимів О.І. у судовому засіданні просила подання задовольнити.

Відповідно до ст.441ЦПК України, суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Судом встановлено, що в провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває зведене виконавче провадження №56174145 до складу якого входять: виконавче провадження №55697144 з примусового виконання виконавчого листа №466/4492/16ц, виданого 23.11.2017 року Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 49057,23 грн.; виконавче провадження №55697249 з примусового виконання виконавчого листа №466/4492/16ц, виданого 23.11.2017 року Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 551,20 грн; виконавче провадження №55230717 з примусового виконання виконавчого диста №466/5652/17, виданого 20.11.2017 року Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 24187,50 грн.; виконавче провадження №55231101 з примусового виконання виконавчого листа №466/5652/17, виданого 20.11.2017 року Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 640,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем проведені усі дії щодо розшуку майна боржника; вказаний виконавчий документ не виконаний.

Зокрема, на виклик державного виконавця від 23.03.2018 року боржник не з»явився, не повідомив про причини неявки.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», підставами для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон є невиконані зобов'язання.

Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, адже пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч.2, .ч. 4 ст.6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Однак, судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання, покладеного на нього рішенням суду, зобов'язання, докази про що містяться у матеріалах справи наданих державним виконавцем.

Виходячи зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 не виконано зобов’язання, покладеного на нього рішеннями суду, з виконання яких відкрито відповідне зведене виконавче провадження, судом встановлено, що боржник ухиляється від виконання зобов’язання вказаного вище, вважаю, що подання державного виконавця слід задовольнити, тимчасово обмеживши боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта до сплати відповідної заборгованості.

Керуючись ст.ст.260, 441 ЦПК України,

                                                             у х в а л и в :

подання задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 до виконання покладених на нього зобов’язань по зведеному виконавчому провадженню №56174145.

Обов’язок виконання ухвали суду покласти на Державну прикордонну службу України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Львівської області.

Суддя: ОСОБА_4