печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57875/17-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Мотрич В.В.,

справа № 757/57875/17-ц

учасник справи

позивач ОСОБА_1

відповідач Державний концерн «Укроборонпром»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного концерну «Укроборонпром» про стягнення заробітної плати,

представник відповідача Вересоцький М.В., Перегонцев І.А., Божков Т.І., Шаповалова К.Г.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДК «Укроборонпром» (далі-Концерн) про стягнення заробітної плати. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 21.06.2012 по 27.06.2017 року позивач працювала на посаді провідного юрисконсульта юридичного департаменту ДК «Укроборонпром». Ще до звільнення, 19.06.2017 року позивачем було направлено до Концерну заяву про здійснення перерахунку відпускних та днів відряджень, скоригувавши їх відповідно до коефіцієнтів підвищень розмірів посадового окладу та виплату відповідних сум оплати праці, у задоволенні якої відповідачем було відмовлено.

При звільненні 29.06.2017 позивачу відповідачем виплачено не оспорювану сума, що належала до виплати. Позивач вважає, що не всі виплати були виплачені відповідачем у день її звільнення. Зокрема, їй була виплачені заробітна плата, компенсаційні виплати за відпустку та днів відряджень без врахування підвищення посадового окладу, що мало місце 2 жовтня 20015 році та у квітні 2016 року. Тому, позивач просила суд:

- визнати її право на оплату праці шляхом коригування заробітної плати та інших виплат відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;

- зобов'язати ДК «Укроборонпром» здійснити коригування заробітної плати та інших виплат відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;

- стягнути належну відкориговану відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, суму заробітної плати, що не була виплачена в день звільнення;

- стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку - 64 851,40 грн.

Ухвалою суду від 4 жовтня 2017 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду на 21 листопада 2017 року.

За клопотанням представника відповідача Божкова Т.І. (т. 1 ас.с. 34-35) розгляд справи відкладено на 18 січня 2018 року.

17 січня 2018 року від представника відповідача Шаповаловою К.Г. надійшов відзив на позов з відповідними доказами (т. 1 а.с. 46-177). У відзиві вказано, що дійсно 2 жовтня 20015 році та у квітні 2016 року мало місце підвищення посадового окладу. Проте, вони не застосовувались до заробітної плати, компенсаційні виплати за відпустку та днів відряджень працівників концерну і відповідно не здійснювався їх відповідний перерахунок, оскільки концерн є госпрозрахунковою організацією і відповідний перерахунок можливий лише у разі фінансової для цього можливості Проте, такої можливості відповідно до даних фінансових звітів, висновку аудитора не було. Тому вважають позовні вимоги безпідставними.

18 січня 2018 року за клопотання позивача судовий розгляд у справі відкладено до 31 січня 2018 року для надання їй можливості ознайомитись з відзивом та доданими документами.

31 січня 2018 року, 7 лютого 2018 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, у відпустці відповідно та призначено на 16 березня 2018 року.

29 січня 2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив з документами від позивача ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 186-198).

14 березня 2018 року на адресу суду надійшли заперечення з документами представника відповідача Шаповалової К.Г. (т. 1 а.с. 199-244, т. 2 а.с. 1-49).

У судовому засіданні 14 березня 2018 року на виконання п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року судом ухвалено розглядати вказану справу в порядку спрощеного позовного провадження та повідомлено про її розгляд 4 квітня 2018 року.

У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи в порядку спрощеного провадження призначено на 20 квітня 2018 року без виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, Державний концерн «Укроборонпром» утворено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1221 «Про утворення Державного концерну 2Укроборонпром», з включенням до його складу державних підприємств.

Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України (п. 1 Статуту ДК «Укроборонпром») (т. 1 а.с. 54-77).

Концерн у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Статутом, іншими нормативно-правовими актами (п. 11 Статуту ДК «Укроборонпром»).

Відповідно до п. 32 Статуту органами управління Концерну є Наглядова рада, Рада директорів та Генеральний директор.

Концерн діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань (п. 6 Статуту ДК «Укроборонпром»), тобто є госпрозрахунковою організацією.

Судом встановлено, що 21.06.2012 року Наказом ДК «Укроборонпром» № 271-ОС ОСОБА_1 призначено на посаду провідного юрисконсульта управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Концерну (т.1 а.с. 78).

13.06.2014 року наказом ДК «Укроборонпром» № 189-ОС з 16.06.2014 року ОСОБА_1 переведено на посаду провідного юрисконсульта сектору взаємодії із правоохоронними та контролюючими органами управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Концерну (т. 1 а.с. 79).

20.04.2017 року у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці підприємства працівників повідомлено про скорочення чисельності та штату ОСОБА_1 повідомлено про скорочення посади (т. 1 а.с. 80).

19.06.2017 позивач звернулася до Генерального директора Концерну із заявою про здійснення перерахунку відпускних днів та відряджень, коригування заробітної плати на відповідні коефіцієнти підвищень розмірів посадового окладу та виплату відповідних сум (т. 1 а.с. 20)

За результатами розгляду заяви, листом №UOP-2.0-5936 відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні такого перерахунку, оскільки фінансові можливості для коригування виплат працівникам на коефіцієнт підвищення посадових окладів відсутні (т. 1 а.с. 22-23).

27.06.2017 року Наказом ДК «Укроборонпром» № 105-ОС ОСОБА_1 звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників з виплатою грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 18 календарних днів за робочий період з 21.06.2016 року по 27.06.2017 року, а також виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку (т. 1 а.с. 21).

Сторони у позовній заяві, відзиві на позов, відповіді на відзив, запереченнях визнають, що відповідачем здійснено позивачу виплату неоспорюваних сум, що належать працівникові при звільненні. Проте, коригування цих сум на коефіцієнт підвищення посадових окладів, що мали місце 2 жовтня 20015 році та у квітні 2016 року, проведено не було.

Виходячи зі змісту ст. 2 Закону України «Про заробітну плату» заробітна плата складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про відпустки» порядок обчислення, у тому числі, заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку (ст.121 КЗпП України).

Порядок обчислення середньої заробітної плати визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Постанова № 100).

Відповідно до п. 10 Постанови № 100 обов'язок коригування посадових окладів на коефіцієнт їх підвищення виникає у підприємства як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за проміжок часу до підвищення у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими у колективних договорах (угодах).

Порядком № 100 передбачено вичерпний перелік підстав для здійснення коригування посадових окладів на коефіцієнт їх підвищення, а саме: у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, відповідно до актів законодавства, або за рішеннями, передбаченими у колективних договорах (угодах).

Відповідно до ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Разом з тим, заробітна плата працівників Концерну значно перевищує розмір мінімальної заробітної плати, що підтверджується наказами № 12ШР від 18.04.2016 та 65ШР від 15.10.2015 та Звітом про виконання узгоджених процедур ДК «Укроборонпром», підготованим аудиторською компанією ТОВ «Кроу Хорват Ей Сі Україна» (т. 1 а.с. 81, 83, 157-162).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оплату праці» джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Концерн не фінансується з Державного бюджету, що підтверджується Звітом про виконання узгоджених процедур ДК «Укроборонпром», підготованим аудиторською компанією ТОВ «Кроу Хорват Ей Сі Україна» (т. 1 а.с. 157-162).

Відповідно до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 02.03.2015 року № 205, основним плановим документом Концерну є фінансовий план, що складається на кожний наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році.

Пунктом 8 Порядку № 205 передбачено можливість внесення змін до затвердженого фінансового плану один раз на рік, у якому затверджувався такий фінансовий план, та не більше двох разів протягом планового року.

Так, 15.10.2015 року Наказами Концерну № 65-ШР та 235-ОС з 01.10.2015 року введено в дію новий штатний розпис Концерну та підвищено посадові оклади працівників.

Надалі, 18.04.2016 року Наказами Концерну № 12-ШР та 47-ОС з 01.04.2016 року зазначений штатний розпис змінено шляхом введення в дію новий штатного розпису, а також підвищено посадові оклади працівників (т. 1 а.с. 81, 83).

Після підвищення розмірів посадових окладів, відповідні зміни були внесені до фінансових планів Концерну та затверджені Наглядовою Радою Концерну. Зміни передбачали збільшення витрат Концерну на підвищення розмірів посадових окладів без врахування коефіцієнта коригування середньої заробітної плати (т. 1 а.с. 85-88).

Здійснення Концерном видатків, які не передбачені фінансовим планом, повторне внесення змін до вже зміненого фінансового плану у році, у якому затверджувався такий фінансовий план, суперечить чинному законодавству.

Державною фінансовою інспекцією України 28.07.2015 року проведено перевірку Концерну, за результатами якої складено Акт № 08-21/13 про наявність зауважень, у тому числі щодо відсутності визначених міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) у Колективному договорі (т. 1 а.с. 89-139).

Після цього, Радою трудового колективу Концерну було ініційовано процес розроблення та погодження щодо внесення доповнень до Колективного договору в частині затвердження мінімальних коефіцієнтів міжпосадових співвідношень посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців ДК «Укроборонпром» до посадового окладу техніка, згідно переліку посад діючого штатного розпису ДК «Укроборонпром» та вирішено звернутись до Адміністрації Концерну щодо необхідності здійснення такого доповнення до Колективного договору та внесення відповідних змін до штатного розпису.

Разом з тим, даних щодо підписання додатку до Колективного договору немає, міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) - не визначені, що підтверджується вказаним додатком до Колективного договору, а з 2012 по 2017 роки до місцевої адміністрації жодних змін до Колективного договору Концерну для здійснення державної реєстрації не подавалося, що підтверджується копією листа Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації вх. № 20985від 27.12.17 (т. 1 а.с. 140-156).

Позивач, обґрунтовуючи вимоги щодо необхідності здійснення коригування розміру середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів, посилається на Лист Міністерства соціальної політики України від 24.10.2016 року №696/13/84-08 «Щодо застосування п. 10 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100» та Лист Міністерства соціальної політики України від 27.10.2016 року №1491/13/8416 «Щодо розрахунку середньої заробітної плати».

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Разом з тим, листи не є нормативно-правовими актами, не мають юридичної сили, носять інформаційний та рекомендаційний характер, не містять правових норм, оскільки правові норми можуть бути викладені виключно у нормативно-правових актах, затверджених відповідним розпорядчим документом, зареєстрованих у органах юстиції у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Вказані листи, на котрі посилається позивач, є лише службовою кореспонденцією, вони не зареєстровані в установленому законом порядку в Міністерстві юстиції України.

Згідно з п. 10 Порядку № 100 на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях, до котрих відноситься ДК «Укроборонпром», коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

ТОВ «Кроу Хорват ЕйСі Україна» проведено оцінку необхідності та фінансової можливості коригування розміру середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів з 01 жовтня 2015 року та 01 квітня 2016 року відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, за результатами якої складено Звіт. Аудитори дійшли висновку, що фінансові можливості Концерну у 2015-2017 роках не дозволяли здійснити коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів.

Так, за період з 2015 року по 2017 рік значну частку доходів ДК «Укроборонпром» склали немонетарні активи (зокрема, майнові права), які не призводять до фактичного збільшення загального розміру грошових ресурсів концерну. За вказаний період було винесено низку судових рішень про стягнення на користь концерну грошових коштів. Проте, в силу фінансової неможливості боржників виплатити встановлені судами суми заборгованостей, вказані рішення на сьогоднішній день не виконані, концерн володіє лише майновим правом отримати вказані кошти, однак, фактично присуджені кошти не надходили.

У 2015 і 2016 роках концерном було отримано немонетарні доходи у сумах, що перевищують розмір прибутку до оподаткування. При цьому розмір витрат суттєво перевищує розмір монетарних (грошових) доходів. Окрім того, нарахування немонетарних доходів зумовило збільшення нарахувань з податку на прибуток та частини чистого прибутку, що зменшило чистий фінансовий результат та обігові кошти Концерну за вказані періоди.

Оскільки відсоток зростання витрат на заробітну плату у 2015-2016 роках значно менший за відсоток зростання посадових окладів у зазначених роках, фінансова можливість коригування заробітної плати та інших виплат на коефіцієнт їх підвищення у концерну була відсутня.

При складенні Звіту аудитор керувався Міжнародним стандартом супутніх послуг 4400 (надалі - МСПП 4400) «Завдання з виконання узгоджених процедур стосовно фінансової інформації», що призначений для виконання завдань стосовно фінансової інформації.

Висновок аудитора ґрунтується на проведеному аналізі Звітів про виконання фінансового плану за 2015-2016 роки, затверджених Наглядовою радою Концерну. У Звіті відображаються фактично отримані доходи і витрати та фактичне надходження і використання фінансових ресурсів за звітний період, висновки ґрунтуються на достовірних даних фінансових показників діяльності концерну, відображених у Звітах про виконання фінансового плану.

Посилання позивача на інформацію з інтернет-мережі, з веб-сайтів інформаційних агентств про те, що концерн мав у 2015-2016 роках позитивні результати фінансово-господарської діяльності суд до уваги не бере, оскільки дійсність такої інформації неможливо перевірити, відповідні дані не підтверджені іншими засобами доказування. Не можна вважати зазначені докази достовірними у розумінні ст. 79 ЦПК України, оскільки на їх підставі не можна встановити дійсні обставини справи.

Твердження позивача, що розміри оплати праці повинні встановлюватись у Колективному договорі і не можуть бути змінені без взаємної згоди його сторін, спростовується матеріалами справи.

Так, пунктом 2.3 Колективного договору передбачено, що за умови забезпечення позитивних результатів фінансово-господарської діяльності концерну сторони погоджуються не менш як один раз на рік спільно розглядати питання щодо можливості збільшення середньомісячної заробітної плати працівників.

Однак, пункт 2.3 Колективного договору надає сторонам право, а не встановлює обов'язок збільшувати чи переглядати розмір заробітної плати працівників та ставить питання підвищення посадових окладів працівників у залежність від позитивних результатів фінансово-господарської діяльності Концерну.

Колективний договір не встановлює розмір оплати праці, а в матеріалах справи міститься Лист Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації вх. № 20985 від 27.12.2017 року, згідно з яким жодних змін до Колективного договору не вносилося.

Преамбула Наказу № 65-ШР від 15.10.2015 року про підвищення заробітної плати з 01.09.2015 року не береться судом до уваги, оскільки Наказом від 12.01.2018 № 2-ШР внесено зміни до Наказів від 15.10.2015 № 65-ШР, від 15.10.2015 № 235-ОС та від 18.04.2016 № 12-ШР, якими з вказаної преамбули виключено посилання на помилкові підстави для їх винесення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Таким чином, обмеження щодо мінімальної оплати праці за нормативами, гарантіями і компенсаціями, встановлюють тільки мінімальні межі.

Оскільки розміри посадових окладів працівників Концерну значно перевищують законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати, - власник вправі визначати суми посадових окладів самостійно.

Верховний Суд України у постанові у справі № 6-234-14 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про відпустки» порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом акціонерного товариства.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до пункту 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення; на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей, а зменшення коефіцієнта підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві провадиться відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах). Таке рішення приймається органом підприємства, відповідно до повноважень, встановлених статутом підприємства.

Такі повноваження в Статуті концерну у органу управління відсутні.

Накази про підвищення посадових окладів працівникам Концерну підписані одноособово Генеральним директором концерну, отже, прийняті одностороннім рішенням роботодавця.

Позивачем не надано доказів, що можуть підтвердити твердження про безпідставність таких рішень, або підтвердити погодження вказаного рішення із профспілковою організацією.

Згідно ч. 4 ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Підвищення посадових окладів концерном працівникам є поліпшенням умов, встановлених законодавством, угодами, колективними договорами, обов'язок погодження такого рішення з профспілковим органом чинним законодавством не передбачений.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З урахуванням наведеного, того, що ДК «Укроборонпром» було здійснено ОСОБА_1 виплату всіх сум, які належали їй при звільненні, відсутність підстав для здійснення коригування заробітної плати, компенсацій за дні відпусток та відряджень, враховуючи фінансову неможливість відповідача на їх нарахування та виплату як госпрозрахункової організації, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у тому числі і щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір позивачу не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись ст. 97, 116 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» та ст. 12, 13, 81, 141-142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного концерну «Укроборонпром» про стягнення заробітної плати - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1: 01133, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1.

Відповідач: Державний концерн «Укроборонпром»: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 37854297.

Суддя О.В.Батрин