ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2018 р. Справа № 917/2101/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Сіверін В. І. , суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Шило А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" (вх.№ 794П/1-42)

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13 березня 2018 року у справі №917/2101/17, (суддя Гетя Н.Г., м. Полтава),

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662", вул. Харчовиків, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014;

до Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", вул. Кудрявський узвіз, 2,м.Київ, 04053;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Приватне підприємство "Ліро", вул. Вузька, 19, м. Полтава, 36022;

2. Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., АДРЕСА_1;

про визнання недійсним правочину щодо переходу права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13 березня 2018 року у справі №917/2101/17 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" про забезпечення позову по справі №917/2101/17 - відмовлено, оскільки остання подавалась з урахуванням заяви про зміну предмету позову, яка в свою чергу була відхилена з боку суду.

Не погоджуючись з відповідною позицією суду Приватне акціонерне товариство "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" вказує про існування побоювань з приводу можливого відчуження нерухомого майна ПП "Ліро", та утруднення у зв'язку з цим виконання рішення, в разі задоволення позову.

У судове засідання, яке відбулось 30 травня 2018 року, з'явився представник позивача і першої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Інші учасники спору у судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 13 березня 2018 року у справі №917/2101/17 відповідає в повній мірі вимогам законодавства з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просило суд визнати недійсним правочин щодо переходу права власності до Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" на нежитлове приміщення, виробничі будівлі за адресою: м.Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м, гараж для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м, пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м, камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м, гараж для вантажних автомобілів загальною площею 36,5 кв.м у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі.

27 лютого 2018 року до Господарського суду Полтавської області подано клопотання (вх. № 2197) про заміну процесуального статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПП "Ліро" на співвідповідача по справі та заява від 26 лютого 2018 р. про зміну предмету позову, в якій просив:

1.Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" № 33914068 від 17.02.2017, вчиненого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторією на підставі іпотечного договору № 838 від 26.06.2013, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. вчинено реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Кристалбанк" на нежитлові приміщення, виробничі будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м., гараж для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м., пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м., камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м., гараж для вантажних автомобілів загальною площею 1055,9 кв.м., трансформаторний пункт загальною площею 36,5 кв.м. у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства;

2.Витребувати з володіння ПП "ЛІРО" об'єкт нерухомості: нежитлові приміщення, виробничі будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м., гараж для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м., пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м., камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м., гараж для вантажних автомобілів загальною площею 1055,9 кв.м., трансформаторний пункт загальною площею 36:5 кв.м. на користь ПрАТ "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13 березня 2018 року у справі №917/2101/17 закрито підготовче провадження у справі № 917/2101/17; відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" про зміну предмету позову.

Таким чином, на момент розгляду справи у суддів першої інстанції не відбулось зміни суб'єктного складу та предмету спору.

Слід зазначити, що не погодившись частково з даною ухвалою місцевого господарського суду Приватне акціонерне товариство "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13 березня 2018 року у справі № 917/2101/17 в частині відхилення судом заяви про зміну предмету позову та заяви про зміну процесуального статусу ПП "Ліро" на співвідповідача; прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву ПрАТ "ПАТП 1662" про зміну предмету позову та заяви про зміну процесуального статусу ПП "Ліро" на співвідповідача - прийняти до розгляду та задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 917/2101/17 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" повернуто заявникові, оскільки оскаржена ухвала не входить до кола ухвал, право на апеляційний перегляд яких окремо від рішення суду встановлено частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

06 березня 2018 року на адресу Господарського суду Полтавської області ПАТ "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" подано заяву про забезпечення позову (вх. №2479), в якій заявник просив суд:

-забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно за адресою: м.Полтава, вул.Харчовиків, 13, яке складається з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м, гараж для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м, пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18.9 кв.м, камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м, гараж для вантажних автомобілів загальною площею1055,9 кв.м, трансформаторний пункт загальною площею 36,5 кв.м, що належить на праві власності ПП "Ліро" відповідачу по справі;

- заборонити ПП "Ліро" відчужувати нерухоме майно за адресою: м.Полтава, вул.Харчовиків, 13, яке складається з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м, гараж для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м, пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18.9 кв.м, камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м, гараж для вантажних автомобілів загальною площею 1055,9 кв.м, трансформаторний пункт загальною площею 36,5 кв.м, що належить їм на праві приватної власності, до набрання законної сили рішення суду по справі №917/9101/17.

Згідно частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 136 ГПК України).

У відповідності до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, умовою застосування заходів до забезпечення позову" за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, приписи статті 136-137 ГПК України з метою захисту прав позивача передбачають можливість накладення судом арешту саме на майно, яке належить відповідачеві.

В той же час в заяві про забезпечення позову (вх. №2479) Приватне акціонерне товариство "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" просить суд накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ПП "Ліро" та в рамках даної справи є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Крім того за змістом статті 136-137 ГПК України умовою застосування заходів до забезпечення позову є існування позовної вимоги виключно майнового характеру.

В даному ж випадку предмет позовних вимог полягає у визнанні недійсним правочину щодо переходу права власності до Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" на нежитлове приміщення, виробничі будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м, гараж для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м, пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м, камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м, гараж для вантажних автомобілів загальною площею 36,5 кв.м без застосування наслідків недійсності, а отже є немайновим.

Зазначені судом обставини виключають можливість застосування приписів статті 136-137 ГПК України.

Окрім цього слід зазначити, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача (відповідачів), а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Втім, заявником взагалі не зазначено про існування доказів на підтвердження можливості зникнення, зменшення або погіршення стану нерухомого майна, а саме лише посилання позивача на потенційну можливість його відчуження не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. У зв'язку з чим заява про забезпечення позову не містить достатнього обґрунтування можливого ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" про забезпечення позову є необґрунтованими.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 13 березня 2018 року у справі №917/2101/17 без змін.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" (36014, Полтавська обл., місто Полтава, вул.Харчовиків, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 01350305 ) залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13 березня 2018 року у справі №917/2101/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 травня 2018 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя В.І.Сіверін

Суддя П.В.Тихий