Справа №1-7/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року                                            Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого-судді:                                              СтасіваІ.С.

при секретарі:                                                       Ткач Л.А.

з участю прокурора:                            Чернушки А.Е.

з участю адвоката:                                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженца та жителя с.Ожеве Сокиринського району Чернівецької області, українця, громадянина України, освіта серед­ня спеціальна, не одруженого, військовозобов'язаного, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, в скоєн­ні злочину передбаченого ст.29б ч.4 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, 11 березня 2006 року, біля 05 години ранку, зайшов у господарство ОСОБА_2, що в с.Ожеве Соки-рянського району Чернівецької області, де підійшовши до вхідних дверей її будинку, розбив шибку дверей, зняв дверну защіпку, і від­кривши вхідні двері проник в середину будинку, де діючи умисно, безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, відштовхнув малолітнього ОСОБА_3, який утримував вхідні двері будинку та не давав йому можливості зайти в будинок, в результаті чого, ОСОБА_3 вдарився де стіни, після чого, наніс ОСОБА_3 один удар арматурою, тобто предметом заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних уш­коджень, по голові останнього, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження, а саме: забійну рану лобної ділянки голови зправа. верхньої частини правої вушної раковини, садна правої вушної раковини, правої щоки, 1-го та 5-го пальців правої китиці руки, які відно­сяться до легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_2 пройшов по коридору до входу в кімнату, де побачив, що до нього з кімнати наближається ОСОБА_2, де він діючи умисно, безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, підійшов до останньої, і наніс їй спочат­ку один удар арматурою, тобто предметом заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень, по лівій руці, а потім наніс їй удар арматурою в область грудної клітини, внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а саме: синці задньої поверхні середньої третини лівого передпліччя, тильної поверхні лівої китиці руки, верхньо-внутрішнього квадрата правої молочної залози, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину передбаченого ст.296 ч.4 КК України не визнав та дав показання, що 10 березня 2006 року він зустрів ОСОБА_4, яка приїхала автобусом в с.Ожеве Сокиринсь­кого району з м.Новодністровськ Чернівецької області, після чого вони разом пішли на дискотеку. Коли він повернувся додому, то мама ліками закапала йому очі, і він ліг спати. 11 березня 2006 року, коли він ще спав, його розбудив батько, і сказав що до нього прийшоЕ ОСОБА_5 Коли він вийшов до нього, то дізнався, що його розшукують працівники міліції, так як на верхній вулиці с.Ожеве, в будин­ку, розбили вікна. Він одягнувся, і нічого не сказавши батькам, вийшов з будинку та пішов вниз по вулиці. Пройшовши приблизно 400-500 метрів, він побачив, що йому назустріч їде автомобіль, у якому були працівники міліції, які запросили його в автомобіль. Він сів у автомобіль, і разом з працівниками міліції поїхав у відділення міліції м.Новодністровськ, де під тиском та впливом працівників міліції написав письмове пояснення, в якому вказав, що це він скоїв злочин відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Насправді він не вчиняв хуліганства, атому не може нести ніякої відповідальності.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину передбаченого ст.296 ч.4 КК України не визнав, йоге вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показаннями представника потерпілої, потерпілого, свідків, заключениями судо­во-медичних експертиз та іншими матеріалами справи.

Допитана в судовому засіданні в якості представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_6 дала показання, що з 10 на 11 бе­резня 2006 року її син ОСОБА_3 ночував у ОСОБА_2 3 ранку 11 березня 2006 року ОСОБА_7 повідомила їй, що вночі було здійснено напад на будинок ОСОБА_2, в зв'язку з чим, її малолітній син знаходиться в міліції, а ОСОБА_2 - в лікарні. Коли вона прийшла в господарство ОСОБА_2, то працівники міліції привезли її сина, який розповів їй, що вночі на нього та на тітку напав ОСОБА_2, який спочатку розбив шибку, відкрив вхідні двері та проник в будинок, де побив його та тітку. Під час спілкування з ОСОБА_2. остання розповіла їй, що дійсно вночі ОСОБА_2 здійснив напад на її будинок, а саме - проник в середину будинку, де побив ОСОБА_3, потім побив її, після чого втік з будинку, проте вона впізнала ОСОБА_2 як по обличчю, так і по статурі.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_3 дав показання, що з 10 на 11 березня 2006 року він з доз­ волу матері ночував у будинку ОСОБА_2 Вночі бабуся крикнула, що хтось стукає у двері, і сказала щоб він подивився хто стукає Включивши світло в кімнаті, він підійшов до вхідних дверей і включив світло на вулиці, але лампочка чомусь не засвітилася. Переконав­шись, що в двері стукає незнайома людина, він не став відкривати вхідні двері. В цей час, в його присутності була розбита шибка вхід­ них дверей та знята защіпка вхідних дверей. Побачивши, що хтось відкриває вхідні двері, він став утримувати їх, але через вказані двері в будинок зайшов ОСОБА_2, який відштовхнув його від дверей, в результаті чого, він вдарився до стіни, після чого, ОСОБА_2 наніс йо­ му один удар арматурою, яку приніс з собою, в область голови, внаслідок чого він закричав та присів біля стіни, В цей час, з кімнати вийшла ОСОБА_2, якій ОСОБА_2 наніс удар арматурою в область грудної клітини, після чого ОСОБА_2 спіймалась руками за арма­туру, і вони почали тягатись, а він в цей час вибіг з будинку та побіг до сусідів покликати на допомогу. Коли він повернувся в будинок, то в будинку була тільки ОСОБА_2, а ОСОБА_2 вже не було. ОСОБА_2 він впізнав по обличчю та про старо­го знав як односельчанина.                                     

Допитаний в судовому в якості свідка ОСОБА_8 дав показання, що з 10 на 11 березня 2006 року він вн знаходився вдома. Вночі він почув, що хтось стукає у вхідні двері будинку, а коли він відчинив двері, то побачив ОСОБА_3 який плакав та повідомив йо­му, що хтось напав на його бабку ОСОБА_2 Він сказав ОСОБА_3, щоб він повідомив про подію ОСОБА_9. Коли він прийшов у господарство ОСОБА_2, то ОСОБА_9 вже був там. Спочатку ОСОБА_2 сказала, що не знає хто напав на її будинок, потім він довідався що це був ОСОБА_2 Також він був присутнім при відтворенні обстановки та обставин події де ОСОБА_2 розказала  як все було, і виходячи з її розповіді вона впізнала нападника, при цьому можливо називала прізвище ОСОБА_2 але він трохи не  дочуває.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 дав показання, що 11 березня 2006 року в Новодністровське відділен­ня міліції надійшло повідомлення, що невідома особа проникла в жилий будинок ОСОБА_2, яка проживає в сОжеве Сокирянськогс району. Коли він з працівниками міліції приїхав на місце події, то там знаходилась ОСОБА_2, яка була налякана та ОСОБА_3. який був побитий. Від ОСОБА_3 він та працівники міліції дізналися, що ОСОБА_2 вночі проник до них в будинок, де побив його та ОСОБА_2 їдучи з працівниками міліції в автомобілі по с.Ожеве Сокиринського району, ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2, а також повідомив їм, що ОСОБА_2 одітий в тій же одежі, що був вночі в будинку його бабці. Письмове пояснення ОСОБА_2 писав у відділенні міліції в присутності ОСОБА_11, і без будь-якого впливу чи тиску на нього. В його присутності ОСОБА_2 також вказала, що злочин відносно неї та її онука скоїв ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 дав показання, що 11 березня 2006 року, знаходячись у відділенні мі­ліції він дізнався, що вночі невідома особа проникла в будинок ОСОБА_2, де побила її та її онука. Коли він зайшов у службовий кабі­нет ОСОБА_10, то ОСОБА_2 без будь-якого впливу давав письмове пояснення, в якому зазначив коли та яким чином він проник в буди­нок ОСОБА_2, а також як їй та її онуку наніс тілесні ушкодження. Пізніше, в цей же день він знаходився в с.Ожеве Сокиринського ра­йону де брав пояснення в одного із потерпілих (в кого саме - не пам'ятає), де спочатку ОСОБА_3 повідомив йому, що саме ОСОБА_2 вночі скоїв напад на будинок його бабусі, так як він впізнав його, а пізніше ОСОБА_2 також повідомила йому, що ОСОБА_2, яко­го вона добре знає як односельця, напав на її будинок.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 дала показання, що вона була присутня при відтворенні обстановки та обставин події в якості понятої, і в її присутності як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 відтворили обставини події та вказали, що саме ОСОБА_2 здійснив напад на будинок та побив їх.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 дав показання, що точно дати не пам'ятає, але одного ранку, приб­лизно біля 4 чи 5 години до нього прибіг ОСОБА_3, з голови якого текла кров, і попросив допомогти, так як його хтось вдарив по голові, а також бореться з його бабусею. Коли він прийшов у господарство ОСОБА_2, і майже одночасно з ним прийшов ОСОБА_8. то ОСОБА_2 кричала, що хтось на них напав. Він та ОСОБА_8 подивилися кругом, але нікого не знайшли. Хто саме був у будинку ОСОБА_2 йому невідомо.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 дала показання, що її син ОСОБА_2 в ніч з 10 на 11 березня 2006 року ночував вдома. Додому він прийшов 10 березня 2006 року біля 23 години ЗО хвилин, був одітий в спортивні штани чорного кольору, куртку чорного кольору та шапочку чорного кольору, після чого вона закапала йому очі ліками, і він ліг спати. Серед ночі він нікуди не виходив. Ранком, 11 березня 2006 року біля 8 години його розбудив якийсь хлопець, з яким син вийшов на вулицю, і вони обоє кудись пішли. Через деякий час прийшов працівник міліції ОСОБА_10, який почав її розпитувати де її син був вночі, який розмір взуття він но­сить. Пізніше син прийшов додому, сказав щоб йому дали документи, а також повідомив, що його били працівники міліції. З приводу по­биття сина працівниками міліції вона нікуди не зверталася.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 дав аналогічні показання.

З оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_2 встановлено, що 11 березня 2006 року, біля 5 години вона почувши, що хтось стукає у вікно, сказала ОСОБА_3, який в ту ніч ночував у неї, щоб він подивився хто це стукає. Через кілька секунд вона почула як розбилася шибка, а також почула крик ОСОБА_3. Коли вона вийшла з кімнати, то побачила в коридорі молодого хлопця, який був одітий в одяг чорного кольору, та який наніс їй удар арматурою по лівій руці. Коли вона схопила за арматуру та почала тягатись з нападником, то онук ОСОБА_3 в цей час сидів біля стіни, і з його обличчя текла кров. Під час цієї тяганини вона впізнала нападника - це був ОСОБА_2. який при ввімкненому світлі примружував очі. Коли ОСОБА_3 вибіг на вулицю за допомогою, то ОСОБА_2 вирвав з її рук арматуру, якою наніс їй один удар в область грудей зправа та вибіг з будинку. Через деякий час в будинок прийшов ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Пізніше вона дізналася, що ОСОБА_2 працює електрозварювальником, а тому на світлі він примружував очі. Так як вона практично знає всіх жителів села, то ОСОБА_2 впізнала по обличчю та статурі (а.с.45-47).

· рапортом старшого оперативного чергового м.Новодністровськ Сокиринського РВ УМВС України в Чернівецькій області, і; змісту якого вбачається, що 11.03.2006 року черговий лікар швидкої допомоги Новодністровської міської лікарні повідомив про те, ще на швидку допомогу поступив ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 житель с.Ожеве Сокиринського району із забійною раною волося­ної частини голови, садна лівого вуха, обличчя та шиї. Зі слів потерпілого, його в будинку ОСОБА_2 побив невідомий чоловік (а.с.5);

· поясненням ОСОБА_2 від 11.03.2006 року, в якому він вказав коли, кому та при яких обставинах він арматурою наносив уда­ри (а.с. 15);

· протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_3, який вказав хто, коли та при яких обставинах зайшов у будинок йо­го бабусі ОСОБА_2 та наніс йому та бабусі тілесні ушкодження (а.с.31-33);

· протоколом допиту в якості потерпілої ОСОБА_2, яка вказала хто, коли та при яких обставинах зайшов у її будинок та наніс їй та її онукові ОСОБА_3 тілесні ушкодження (а.с.45-47);

· постановою про порушення кримінальної справи, із змісту якої вбачається що 15 квітня 2006 року слідчий СВ Сокирянськогс РВ УМВС порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст.296 ч.4 КК України, яка ніким не оскаржувалась (а.с.49);

· висновком судово-медичної експертизи НОМЕР_1 від 20.04.2006 року, в заключній частині якого вказано, що в ОСОБА_2 вияв­лені тілесні ушкодження: синці задньої поверхні середньої третини лівого передпліччя, тильної поверхні лівої китиці руки, верхньо-внутрішнього квадрата правої молочної залози, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, або удару об такі, цілком можливо внаслідок травматичної дії металевого прута, і по часу свого виникнення можуть відповідати на 11.03.2006 року (а.с.53);

• висновком судово-медичної експертизи НОМЕР_2 від 20.04.2006 року, в заключній частині якого вказано, що в ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: забійна рана лобної ділянки голови зправа, верхньої частини правої вушної раковини, садна правої вушної раковини, правої щоки, 1-го та 5-го пальців правої китиці руки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, або удару об такі, цілком можливо внаслідок травматичної дії металевого прута, і по часу свого виникнення можуть відповідати на 11.03.2006 року (а.с.54);                                                                                                                        

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого ОСОБА_3, який в присутності понятих доб- овільно пояснив та показав при яких обставинах ОСОБА_2 проник в будинок, де наніс йому та ОСОБА_2 тілесні ушкодження, що фак­ тично співпало з даними ним раніше показаннями (а.с.80-85);                                                                                                                                                 

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_2, яка в присутності  понятих добровіль­ но пояснила та показала при яких обставинах ОСОБА_2 проник в будинок, де наніс їй та ОСОБА_3- тілесні ушкодження, що фак­тично співпало з даними нею раніше показаннями (а.с.86-88).                                                                                                      

Проаналізувавши вищенаведені докази, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковані правильно за ст. 296 ч. 4 КК Ук­раїни, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що .супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_2 та розцінює їх як спосіб захисту підсудного з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, а також суд дає критичну оцінку показанням ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які являються батьками підсудного ОСОБА_2 та вважає, що вони дали такі показання з метою уникнення їхнім си­ном встановленої законом відповідальності.

При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані пре особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 п.4 КК України вчинений підсудним злочин € тяжким злочином.

По місцю проживання підсудний характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 є вчинення ним злочину щодо малолітнього - ОСОБА_3 та

особи похилого віку - ОСОБА_2                                                                                               .

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без відбування покарання

та можливе застосування до нього ст.75 КК України. Керуючись ст.323,324 КПК України, суд,-

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.29б ч.4 КК України та призначити йому міру

покарання - чотири роки позбавлення волі.

 На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з видобуванням, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину. У відповідності до ст.76 КК Украйш зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; пові-

домляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з являтися для реєстра­ції в органи кримінально-виконавчої системи.                      

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити без змін - під­писку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області на протязі 15 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд.