Справа № 464/7049/17 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/783/165/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Жукровської Х.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04 грудня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», заінтересована особа ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області,-

в с т а н о в и л а:

в жовтні 2017 року скаржник АТ «Родовід Банк» звернулось до суду із скаргою, у якій просив визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС м.Львів ГТУЮ в Львівській області Літавого Василя Миколайовича по виконавчому провадженню № 43268353 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2017р.; скасувати постанову державного виконавця Сихівського ВДВС м.Львова ГТУЮ в Львівській області Літавого Василя Миколайовича по виконавчому провадженню № 43268353 від 30.03.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

В обґрунтування скарги покликаються на те, що 27.12.2010р. Сихівським районним судом м. Львова було ухвалено рішення по цивільній справі № 2-3313/10 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі якого банк 14.02.2011р. отримав виконавчий лист, який в подальшому звернув до виконання у Сихівський ВДВС м. Львова.

09 жовтня 2017р. АТ «Родовід Банк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2017р., яка винесена державним виконавцем Сихівського ВДВС м. Львова Літавим Василем Миколайовичем. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу встановлено те, що державним виконавцем не виявлено належного боржникові майна, на яке можливо звернути стягнення. АТ «Родовід Банк» як стягувач вважає, що державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з порушенням норм матеріального права. Покликається на положення ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вчинивши виконавчі дії у обсязі, зазначеному у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу та, власне, винісши оскаржувану постанову, державний виконавець грубо проігнорував не лише вимоги Закону України «Про виконавче провадження», але й Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5. Таким чином, вважає, що державним виконавцем Сихівського ВДВС м. Львова Літавим Василем Миколайовичем було порушено вимоги ст.ст.10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», чим суттєво перешкоджено процесу виконання виконавчого провадження, а саме - не здійснені усі необхідні дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець недбало поставився до своїх прямих обовязків, які були покладені на нього Державою, що призвело до порушення прав АТ «Родовід Банк».

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04 грудня 2017 року у задоволені скарги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів ГТУЮ у Львівській області - відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив ПАТ «Родовід Банк».

В апеляційній скарзі, зазначає, що з оскаржуваною ухвалою не погоджується, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Звертає увагу суду на те, що виконавчі дії виконані формально, не в повному обсязі та не у відповідності з вимогами закону. Дій, які б сприяли ефективному та своєчасному здійсненню заходів примусового виконання рішень в повному об'ємі державним виконавцем не здійснено. Як наслідок, останнім всупереч принципам Закону України «Про виконавче провадження» здійснено формальну відписку. Враховуючи наведене, просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 04.12.2017р. за скаргою ПАТ «Родовід Банк» на бездіяльність державного виконавця, та постановити нову ухвалу, якою скаргу ПАТ «РОДОВІД БАНК» на бездіяльність державного виконавця задовольнити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, від представника АТ «РОДОВІД БАНК» надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заяв про відкладення розгляду справи від сторін не поступило, поважності причин неявки в судове засідання ними не надано, а тому в силу вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні Сихівського ВДВС м. Львів перебуває виконавче провадження № 43268353 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3313/10 виданого 14.02.2011р. Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість в сумі 27655, 55 грн. та судові витрати в сумі 396,55 грн., а всього 28052,10 грн., підтверджується постановою державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2014р. В подальшому, 30.03.2017р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу у зв'язку із відсутністю належного боржникові майна, на яке можливо звернути стягнення.

Скаржник АТ «Родовід Банк» у своїй скарзі вказує на те, що державним виконавцем не здійснені усі необхідні дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для належного виконання судового рішення, а відтак постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2017р. винесена останнім передчасно та неправомірно.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження № 43268353, зокрема відповідей Пенсійного Фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та про осіб-боржників, які отримують пенсії від 01.02.2017р. боржник ОСОБА_2 не отримує доходу за трудовими та цивільно - правовими договорами та не перебуває на обліку як пенсіонер.

Згідно відповідей Державної Фіскальної Служби України за боржником ОСОБА_2 відсутні зареєстровані відкриті рахунки в банківських та інших фінансових установах та інформація про джерела отримання доходів боржника невідоме.

Згідно відповіді № 571 від 06.02.2017р. Територіальним сервісним центром № 1 4641 МВС у Львівській області за боржником ОСОБА_2 відсутні зареєстровані на праві власності транспортні засоби.

Відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.03.2017р. № 4340 за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами відповідно до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.06.2013 № 992, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2013 за № 1126/23658 особи, вказані у запиті, серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10% і більше статутного капіталу), відсутні.

Згідно відповіді № 8-1323-0.2-435/2-17 від 09.02.2017р. Відділом Держгеокадастру у м. Львові за боржником відсутні зареєстровані земельні ділянки у м. Львові, м. Винники, смт. Брюховичі та смт. Рудне.

Крім того, 13.03.2015р., державним виконавцем, керуючись ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Також, відповідно до матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем Літавим В.М. складено 22.12.2016р. акт, за змістом якого, при виході за адресою, вказаною у виконавчому документі боржник ОСОБА_2 фактично не проживає, ліквідного майна такого не виявлено.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.03.2017р. № 82954032 на все нерухоме майно боржника - ОСОБА_2 зареєстровано обтяження нерухомого майна. Крім того, встановлено, що за ОСОБА_4 зареєстровано 1/2 частина у приватній спільній частковій власності у будинку по АДРЕСА_1 де зареєстрований боржник.

Відмовляючи Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами ряду проведених державним виконавцем виконавчих дій не було розшукано належного ОСОБА_2 майна, на яке можна звернути стягнення, що, в силу положень ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, а тому, оскаржувана постанова винесена за наявності на те правових підстав, а скарга Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги його не спростовують, з наступних підстав.

Так, стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2016 року встановлює, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх в добровільному порядку, визначені положеннями Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України№512/5 від 02 квітня 2012 року.

Згідно ст. 10 цього Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу. Вказане рішення оформлюється постановою. Повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. (ст. ст. 13, 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 2016 року)

Оскільки з долучених до матеріалів справи та досліджених судом копій документів виконавчого провадження № 43268353 вбачається, що за результатами вчинених державним виконавцем дій, спрямованих на з'ясування майнового стану боржника, місця його роботи, можливих доходів, пенсії та коштів на рахунках, було встановлено, що за ОСОБА_2 не рахується зареєстрованим на праві власності ніяке нерухоме майно та транспортні засоби, перевірити його фактичний майновий стан не вбачається можливим в зв'язку з відсутністю за місцем реєстрації, а відомостей щодо грошових коштів та працевлаштування боржника також не виявлено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у державного виконавця були наявні правові підстави для прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 2016 року.

Стаття 383 ЦПК України встановила, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, зокрема, що рішенням чи діями державного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державними виконавцем законодавства або перевищення повноважень при прийнятті рішення про повернення стягувачу виконавчого листа № 2-3313/10, таке рішення не позбавляє Публічне акціонерне товариства "Родовід Банк" права на повторне пред'явлення даного виконавчого документу до виконання в будь-який час в межах визначеного ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строку, виходячи з положень ст.ст. 383, 387 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання дій і рішень державного виконавця у виконавчому провадженні № 43268353 незаконними та правильно відмовив у задоволенні скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що в ході виконання державним виконавцем виконавчого листа № 2-3313/10 ним не були вжиті всі необхідні і достатні заходи, спрямовані на забезпечення реального виконання рішення суду, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 43268353, копії яких наявні у справі, в ході здійснення виконавчого провадження державний виконавець звертався з рядом запитів до державних органів, які обліковують інформацію щодо доходів та виплат, що отримуються особами, а також щодо рухомого і нерухомого майна, належного особам на праві власності, та за результатами таких дій у ОСОБА_2 майна, на яке можливо звернути стягнення, не було виявлено.

Крім того, державним виконавцем також було здійснено запит до Державної фіскальної служби України щодо отримання відомостей про джерела отримання доходу боржника - фізичної особи. До такої інформації, яка обробляється органами фіскальної служби, належать, зокрема, відомості про можливі доходи від цінних паперів, отримані боржником страхові виплати, дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, інші офіційно здійснені виплати та грошові надходження.

Так як за результатами пошуку в системах Державної фіскальної служби України не було виявлено жодних записів щодо джерел формування доходів ОСОБА_2, у державного виконавця не було підстав для вчинення додаткових запитів, а тому доводи скарги в цій частині є безпідставними.

Крім того, згідно вимог статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, повернення Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" виконавчого листа № 2-3313/10 жодним чином не обмежує його права на виконання рішення суду, не позбавляє можливості на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в будь-який час в межах визначеного ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" трирічного строку .

При цьому, банк має визначену ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сукупність прав щодо участі у виконавчому провадженні, зокрема, право заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення.

Таким чином, за наявності у стягувача інформації щодо можливих джерел доходу боржника чи необхідності перевірки належності йому певного майна, Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" може заявити виконавцю відповідне клопотання про вчинення виконавчих дій, для перевірки такої інформації.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, 375, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» - залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 23.05.2018 року

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

Н.О. Шеремета