ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1250/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя:                                                   Бруновської Н.В.

суддів:                                                                       Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

за участю секретаря судового засідання:                    Бедрій Х.П.

представника апелянта:                                        ОСОБА_2

представника позивача:                                        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі № 813/3978/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Орус» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И В:

02.11.2017р. позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича фірма «Орус» звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2017 р. № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані неможливістю застосування до спірних правовідносин положень Податкового кодексу України при виявленні порушень статей 1, 2 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року (із змінами і доповненнями) оскільки, санкція за такі порушення передбачена статтею 238 Господарського кодексу України.

Крім того, позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем пропущено строк, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України, для застосування адміністративно-господарських санкцій. Позивач обґрунтовує свою позицію постановою Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі №21-469а14.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Представник апелянта ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3. просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що податковим органом пропущено строк застосування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначених ст. 250 Господарського кодексу України.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, виходячи з наступних підстав.

З акту документальної планової виїзної перевірки позивача ОСОБА_5 «Науково-Виробничої Фірми «Орус» податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. – 30.06.2017р., валютного за період з 01.01.2014 р. – 30.06.2017 р. від 20.09.2017 року №1515/13-01-14-01/19339942 видно що податковий орган встановив порушення позивачем зокрема, ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження ( ненадходження) товару по імпорту від фірми-нерезидента Infa Nutzfahrzeuge GmbH (Deutchland) по контракту від 19.07.2013 року №03/13, від фірми нерезидента Al Najdain FZE (OAE) по контракту від 22.04.2013 року №02/13. ( а.с. 62 )

За результатами перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми С від 12.10.2017 року №0017961403, яким до позивача застосовано пеню, в тому числі за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 98179,99 грн. на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України і ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23 вересня 1994 року (далі - Закон №185/94-ВР) (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів, зокрема з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

ч.5, ч.6 ст. 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених зокрема, ст. 2 даного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Тобто, дана стаття містить посилання лише на первинний момент переміщення товару через митний кордон України - фізичний перетин товаром митного кордону.

При цьому момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а згідно статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

ч.1 ст. 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.

Проте, в Податковому кодексі України строк давності для визначення суми грошових зобов’язань платника податків передбачені ст. 102 та становить 1095 днів.

Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 338/3631 від 28.05.1999 р. передбачено день виникнення порушення – перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Розрахунок нарахування пені за період охоплений перевіркою ( 01.01.2014 р. – 31.03.2017 р. ) наведений в додатку № 18 до акту перевірки від 20.09.2017 р. № 1515/13-01-14-01/19339942. (а.с. 63 ).

Зокрема, по зовнішньоекономічному контракту від 19.07.2013 р. № 03/13, який укладений з фірмою «Infa Nutzfahrzeuge GmbH» станом на 01.01.2014 р. згідно з даними бухгалтерського обліку платника ( журнал/ордер і відомості по рах. 3712 за 2014 р.) обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість в розмірі – 4000,00 євро, граничний термін погашення до 11.12.2013 р. У період, що підлягав перевірці, розрахунки по даному контракту нерезидентом не проводились ( товар по імпорту не надійшов, повернення попередньої оплати не здійснено ). Тому, з 12.12.2013 почала нараховуватись пеня. Податковий орган актом від 02.10.2014 р. № 439/51/13-07-22-08/19339942 позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах від 19.07.2013 р. № 0313 донараховано до бюджету – 38557,89 грн. пені в галузі ЗЕД. ( сплачено до бюджету в повному обсязі, платіжне доручення від 05.02.2016 р. № 95 ).

Так як розрахунки по контракту від 19.07.2013 р. № 03/13 і надалі не відбувались, наступною перевіркою податкового органу від 20.09.2017 р. № 1515/13-01-14/01/19339942 донараховано до бюджету - 5457, 96 грн. пені до розміру заборгованості – 44015,85 згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

по зовнішньоекономічному контракту від 22.04.2013 № 02/13, який укладений з фірмою «АІ NaJdain FZE» на предмет придбання системи ультрафільтрації води UF 10 m3/h станом на 01.01.2014 р. Згідно з даними бухгалтерського обліку платника (журнал/ордер та відомості по рах. 3712 за 2014 р. ) обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість в розмірі 25769,00 дол. США, граничний термін погашення якої – 12.12.2013 р. Позивач 15.04.2016 р. по даному контракту здійснив попередню оплату на користь вказаного нерезидента в розмірі 13158 дол. США з валютного рахунку № 26006011809 який відкритий у ПАТ «Банк Січ» Граничний термін надходження товару по імпорту – 14.07.2016 р. З 13.12.2013 р. та 15.07.2016 р. почала нараховуватись пеня.

Товар ( система ультрафільтрації води UF 10 m3/h ) імпортовано на територію України згідно митної декларації від 02.12.2016 р. № 209000019/2016/36219 на загальну суму 38927,00 дол. США з порушенням встановлених законодавством термінів розрахунків.

По даній імпортній операції отримано повідомлення уповноваженого банку – ПАТ «Банк Січ» від 02.08.2016 р., 02.09.2016 р. про виявлені факти порушення термінів розрахунку по контракту від 22.04.2013р. № 02/13. ( дата здійснення платежу за імпортною операцією – 15.04.2016 р. ).

Податковий орган актом від 02.10.2014 р. № 439/51/13-07-22-08-0/19339942 позапланової виїзної документальної перевірки позивача від 22.04.2013 р. № 02/13 донараховано до бюджету 179813,22 грн. пені в галузі ЗЕД ( сплачено до бюджету в повному обсязі, платіжне доручення від 05.02.2016 р. № 95 ).

Оскільки, розрахунки по контракту від 19.07.2013 р. № 03/13 надалі не відбулись, то наступною перевіркою податкового органу від 20.09.2017 р. № 1515/13-01-14/01/19339942 донараховано до бюджету – 26185,39 грн. та 66563,64 грн. пені до розміру заборгованості – 205971,61 згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Доводи позивача про застосування до спірних правовідносин Постанови правління Національного банку України від 28.07.2016 р. № 361 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, якою збільшено строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 120 днів не заслуговують на увагу. Оскільки, попередня оплата в розмірі 13158,дол. США по контракту від 22.04.2013 р. № 02/13 проведена позивачем 15.04.2016 р., а граничний термін надходження товару по імпорту – 14.07.2016 р. Отже, пеня почала нараховуватись з 15.07.2016 р. ще до набрання чинності Постановою правління Національного банку України від 28.07.2016 р. № 361.

-по зовнішньоекономічному контракту від 10.12.2012 р. № 130029-002, який укладений з ЗАО «Атлант» станом на 01.01.2014 р. згідно з даними бухгалтерського обліку платника (журнал/ордер та відомості по рах. 3712 за 2014 р.) обліковувалась непрострочена дебіторська заборгованість в розмірі – 7662,00 дол. США, граничний термін погашення якої – 03.03.2014р. Товар ( холодильники-морозильники «Атлант», морозильники «Атлан», пральні машини «Атлант» імпортовано на територію України 23.07.2014р. згідно митної декларації № 209120000/2014/827968 на загальну суму – 722 дол. США з порушенням встановлених законодавством термінів розрахунків. З 04.03.2014 р. почала нараховуватись пеня. Податковий орган актом від 02.10.2014 р. № 439/51/13-07-22-08-0/19229942 перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 10.12.2012 р. № 130029-002 донараховано до бюджету – 324445,04 пені в галузі ЗЕД ( сплачено до бюджету в повному розмірі, платіжне доручення від 05.02.2016 р. № 95 ).

Колегія суддів дійшла висновку, що даний спір врегульований нормами валютного та податкового законодавства.

За своєю суттю в межах спірних правовідносин має місце валютне правопорушення, яке підпадає під регулювання в частині контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті податковим органом відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України. Застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснює цей орган відповідно до пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 цього Кодексу.

Висновки суду першої інстанції, що пеня нарахована податковим органом за порушення розрахунків в іноземній валюті є адміністративно-господарською санкцією колегія суддів не приймає до уваги виходячи з того, що відповідно до статті 4 Господарського кодексу України не є предметом його правового регулювання адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Розрахунки в іноземній валюті не є порушенням господарської діяльності, внаслідок чого пеня застосована податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні статті 238 Господарського кодексу України, і як наслідок цього, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись строки застосування цих санкцій, встановлені статтею 250 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову оскільки, податковий орган як суб’єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України.

Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в Постанові Верховного Суду від 20.02.2018 р. справа № 808/2535/17 щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій до спірних правовідносинах щодо розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити.

Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі № 813/3978/17 – скасувати.

В позові ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Орус» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя                                                                                          Н.В. Бруновська

Суддя                                                                                           Р.М. Гулид

Суддя                                                                                          С.М. Кузьмич

Постанова складена в повному обсязі 25.05.2018 року.