Справа № 22 -1852/2009р.                                                    Головуючий у 1-й інст. – Бердій М.А.            

 Категорія № 46,48                                                                 Доповідач - Оніпко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

                14 грудня 2009 року                                     м. Рівне

                Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                                                     Головуючого судді -  Оніпко О.В.

                                                     Суддів  -  Шеремет А.М., Шимківа С.С.  

                                                     При секретарі  - Омельчук А.М.

    розглянула у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за  апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 23 жовтня 2009 року  в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.  

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, керуючись   ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 314, 316 ЦПК України ,  колегія суддів , -

                                        в с т а н о в и л а :

    Рішенням Рівненського міського суду від 23 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю: стягнуто з відповідача на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 701 грн. щомісячно, починаючи з 03 вересня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

      У поданій на дане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального права. Доводить, що обов’язок утримувати дитину покладається на обох батьків. Вважає, що при визначенні розміру аліментів суд не врахував його матеріальне становище, зокрема те, що на момент постановлення рішення він не працював, його заробітки були нерегулярними і випадковими і не перевищували мінімальну заробітну плату.  На даний час він перебуває на обліку в центрі зайнятості, допомоги по безробіттю тимчасово не отримує, крім того він створив нову сім’ю, його дружина вагітна і часто перебуває на лікарняному. Стягнення аліментів в розмірі 701 грн. ставить його в скрутне матеріальне становище та створить заборгованість по сплаті аліментів.

             Просить рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір аліментів до 350 грн. щомісячно.

    Апеляційна скарга  підлягає до часткового задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції – зміні, виходячи з наступного.

              Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі є батьками малолітнього ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1.  

              Відповідно до вимог ст. 180 СК України  батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

              Згідно ст. 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі  і виплачуються щомісячно.

Враховуючи, заявлені позивачкою позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі та ту обставину, що відповідач на час розгляду справи  не був працевлаштований та мав нерегулярний, мінливий дохід, суд  1-ї інстанції обґрунтовано визначив розмір аліментів  у твердій грошовій в порядку вимог ст. 184 СК України.  

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із визначеним судом розміром аліментів, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.  60 ЦПК України ,  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача про те, що він має іншу сім»ю, його дружина вагітна і часто хворіє, будь-якими доказами не стверджені .

Однак посилання ОСОБА_1 на те, що він на даний час є безробітним, заслуговують на увагу.

Оскільки позивачкою при подачі позову до суду та під час розгляду справи  судом  не було надано доказів, які б свідчили про те, що  ОСОБА_1 може сплачувати аліменти саме у розмірі 701 грн., і вказані обставини спростовуються  матеріалами справи,   визначений судом розмір аліментів підлягає зменшенню.

 Окрім того,  з пояснень позивачки вбачається, що свої вимоги про стягнення з відповідача аліментів саме у такому розмірі обгрунтовуються хворобою дитини та пов»язаними з її постійним лікуванням витратами. Однак з позовом про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину в порядку вимог ст. 185 СК України остання до суду не зверталася та доказів щодо цього не надала.

 У зв»язку з наведеним,  колегія суддів  вважає, що рішення суду 1 інстанції слід змінити шляхом зменшення розміру аліментів із 701 грн. до  400 грн.

На підставі наведеного, керуючись   ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів, -

                                      в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 23 жовтня 2009 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3  аліментів із 701 грн. щомісячно до 400 грн., в решті рішення залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі  120 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :                         Оніпко О.В.

Судді:                             Шеремет А.М.

                                Шимків С.С.