Справа № 22-1829/2009 р. Головуючий суддя 1 інстанції: Горегляд О.І. Категорія : 41 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді : Оніпко О.В.
суддів : Шеремет А.М., Шимківа С.С.
при секретарі : Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Кузнецовського міського суду від 04 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області про визнання права на проживання в квартирі та проведення реєстрації місця проживання.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кузнецовського міського суду від 04 вересня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області про визнання права на проживання в квартирі та проведення реєстрації місця проживання відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В поданій на дане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на його незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказують, що вони намагалися в досудовому порядку вирішити даний спір і пропонували відповідачці обміняти квартири, однак суд не взяв ці пояснення до уваги. Доводять, що вселення позивачки ОСОБА_3 у квартируАДРЕСА_1 відповідає вимогам Житлового кодексу України, так як ОСОБА_3 є членом сім’ї ОСОБА_2, якому належить 1/3 частина вказаної квартири. Рішення суду першої інстанції порушує право ОСОБА_2 самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Доводять, що рішення суду порушує їх право на проживання в сім’ї.
Просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким задоволити їх позовні вимоги в повному обсязі.
В запереченні на апеляційну скаргу представник відповідачки ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу ОСОБА_2, відповідачці ОСОБА_4 та їх малолітній дочці ОСОБА_6 належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1, по 1/3 частині кожному, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 24.12.2001р.(а.с.4) та договором дарування 2/3 частин квартири від 28 січня 2005 року (а.с.5).
Рішенням Кузнецовського міського суду від 08 лютого 2007 року було встановлено між ними порядок користування даною квартирою, зокрема: відповідачці ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_6 надано у користування жилу кімнату площею 12 кв.м, позивачу ОСОБА_2 – жилу кімнату площею 9,9 кв.м, підсобні приміщення (кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор і балкон) залишено в спільному користуванні співвласників (а.с.90 зворот).
Згідно свідоцтва про шлюб, виданого відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції (а.с.9), 04 липня 2006 року позивач ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_7, яка зареєстрована за адресою: м. Кузнецовськ, мікрорайон Вараш, 26-А кв.22.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Таким чином, змістом правовідносин спільної часткової власності є право кожного зі співвласників по володінню, користуванню і розпорядженню спільним майном і обов'язок кожного зі співвласників погодити свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими співвласниками.
Посилання ОСОБА_2 на те, що вселення його нової дружини ОСОБА_3 в спірну квартиру відповідає нормам ч.1 ст. 156 Житлового кодексу України, так як вона є членом його сім’ї, не заслуговують на увагу, оскільки дана норма стосуються прав власника усього житлового будинку (квартири), а ОСОБА_2 є співвласником 1/3 частини спірної квартири, тому на вселення та реєстрацію його нової дружини необхідна згода решти співвласників.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 та малолітня ОСОБА_6 такої згоди не давали, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неможливість вселення ОСОБА_3 в спірну квартиру.
Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано взяв до уваги ті обставини, що вселення ОСОБА_3 в спірну квартиру порушуватиме права малолітньої ОСОБА_6, негативно вплине на її розвиток та виховання, що підтверджується показаннями останньої, відповідачки ОСОБА_4 та поясненнями представника органу опіки та піклування в судовому засіданні.
Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене без порушення норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Кузнецовського міського суду від 04 вересня 2009 року - відхилити.
Рішення Кузнецовського міського суду від 04 вересня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий : Оніпко О.В.
Судді : Шеремет А.М.
Шимків С.С.