Справа № 22ц-2085/09 Головуючий у 1-й інстанції Алєйніков В.О.
Категорія 05 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
У Х В А Л А
Іменем України
24 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Дудник Ю.В.,
за участю:
представника позивачки ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
його представника ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 і ОСОБА_6
на рішення
Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2009 року
за позовом
ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном
та
ОСОБА_3 і ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі – виконком Миколаївської міськради) про скасування рішення та свідоцтва про право власності на майно,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні належними їй на праві власності торговельних павільйонів №№5,22, під літерами «А» і «С» які розташовані по АДРЕСА_1, зобов’язавши відповідача звільнити приміщення, передати їй ключі від павільйонів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_7 посилалася на те, що відповідач, здійснивши на її замовлення будівництво павільйонів, не звільняє їх, чим перешкоджає використанню нею власного майна.
ОСОБА_9 і ОСОБА_6 пред’явили позов до ОСОБА_7, ОСОБА_8 і виконкому Миколаївської міськради про скасування рішення виконавчого органу №979 від 26 травня 2006 року та свідоцтва про право власності на спірні споруди. Вони вказували, що виконком прийняв рішення про оформлення за позивачкою права власності на павільйони на підставі рішення суду, яке згодом було скасовано. Також вказаним органом не враховано того, що на павільйони не можна зареєструвати право власності, так як вони не є капітальними спорудженнями. Крім того, приміщення були придбані ОСОБА_6 і ОСОБА_10, а тому є їх власністю.
Позови об’єднані в одне провадження.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2009 року позов ОСОБА_7 задоволено частково. ОСОБА_3 зобов’язаний усунути перешкоди у здійсненні позивачкою її права користування належними їй приміщеннями торговельних павільйонів під літерами «А» та літ. «С» загальною площею 11, 4 та 12, 2 кв. м. шляхом звільнення їх та передачі позивачці. В задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відмовлено.
Додатковим рішенням того ж суду від 13 липня 2009 року розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 просять скасувати рішення суду і закрити провадження у справі. На думку апелянтів, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам процесуального права.
Представник позивача та представник відповідача – виконкому Миколаївської міськради, просять відхилити апеляційну скаргу.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2005 року є власником торговельних павільйонів, які позначені на плані літерами «А» і «С», та розташовані біля будинку АДРЕСА_1. Вказані павільйони без будь – яких правових підстав займає відповідач, та перешкоджає позивачці користуватися її майном.
Встановивши зазначене, суд обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 391 ЦК України, задовольнив позов ОСОБА_7 частково.
Також з матеріалів справи вбачається, що на підставі пунктів №№ 110,121,122 рішення виконкому Миколаївської міськради від 26 травня 2006 року ОСОБА_7 оформлено право власності на павільйони, дозволено отримати на них свідоцтво про право власності та зареєструвати це право у комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації».
Належним чином оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов правильного висновку про те, що вказаним рішенням права ОСОБА_3 і ОСОБА_6 не порушуються. У зв’язку з чим, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні їх позову.
Посилання апелянтів на те, що вони придбали у позивачки павільйони за договором купівлі – продажу безпідставні та недоведені. Так, в задоволенні їх позовів про визнання права власності на спірні споруди рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2008 року було відмовлено (а.с. 102), а земельна ділянка, на якій розташовані павільйони, не належить їм та не знаходиться в їх користуванні. За вказаного є безпідставними твердження апелянтів про порушення рішенням виконкому Миколаївської міськради їх суб’єктивних прав.
Не можуть бути взяті до уваги посилання апелянтів на непідсудність справи Центральному районному суду м. Миколаєва. Такі посилання суперечать ст. 15 ЦПК України та доказам по справі з яких вбачається, що ОСОБА_7 звернулася до суду за захистом своїх порушених прав як фізична особа, а не як суб’єкт підприємницької діяльності. Підставою для звернення вона зазначила порушення її прав на нежитлові споруди як фізичної особи, що підтверджено рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2005 року, договором підряду від 5 січня 2004 року, який укладено між нею та приватним підприємцем ОСОБА_3, а також актами приймання павільйонів у відповідача (а.с.13,16-25). У всіх вказаних документах власником нежитлових споруд вона зазначена як фізична особа.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що рішення не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_6 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2009 року та додаткове рішення того ж суду від 13 липня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий : Судді :