АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц – 2682 / 2009р. Головуючий по 1-й інстанції:
Сімонова С.Г.
Суддя-доповідач: Тимчук Л.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 листопада 2009 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Тимчук Л.А
Суддів : Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.
При секретарі : Колодюк О.П.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного страхового товариства «Вексель» на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Дженералі Гарант», акціонерного страхового товариства «Вексель» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, мотивуючи тим, що 15 серпня 2007 року на автошляху Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої відбулося зіткнення автомобіля МАН-Т33, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, власник ОСОБА_4 та автобуса ПАЗ-672М, державний номер НОМЕР_2, що належить Пирятинському АТП-15343, пасажиром якої вона була на час ДТП. В результаті ДТП вона отримала легкі тілесні ушкодження. В зв’язку з чим їй завдано моральної та матеріальної шкоди.
Просила стягнути з ОСОБА_4 1000 грн. матеріальної шкоди та 1500 грн. моральної шкоди.
Ухвалами Пирятинського районного суду Полтавської області від 4 лютого 2009 року та 13 березня 2009 року до участі в справі залучені АСТ «Вексель», ВАТ УСК «Дженералі Гарант» та ВАТ «Пирятинське АТП-15343» відповідно.
В подальшому позивач відмовилась від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_4 та просила стягнути кошти з страхових компаній.
Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 27 травня 2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Дженералі Гарант», акціонерного страхового товариства «Вексель» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, у частині стягнення з відповідача ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з АСТ «Вексель» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування за час тимчасової непрацездатності у розмірі 476 грн.
Стягнуто з ВАТ «Українська страхова компанія Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_3 2550 грн. моральної шкоди, у решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ВАТ «Українська страхова компанія Дженералі Гарант» мито на користь держави 25 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ у сумі 15 грн.
Стягнуто з АСТ «Вексель» мито на користь держави 25 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ у сумі 15 грн.
Не погоджуючи з рішенням суду першої інстанції АСТ «Вексель» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення страхового відшкодування з АСТ «Вексель» повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду в частині стягнення моральної шкоди ВАТ УСК «Дженералі Гарант» не оскаржує.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, за таких обставин.
За змістом ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційний скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 15 серпня 2007 року на автошляху Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої відбулося зіткнення автомобіля МАН-Т33, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, власник ОСОБА_4 та автобуса ПАЗ-672М, державний номер НОМЕР_2, що належить Пирятинському АТП-15343. У результаті ДТП ОСОБА_3, яка була пасажиром автобуса, отримала легкі тілесні ушкодження.
Вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 25 грудня 2007 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком два роки.
Вказаний вирок не оскаржувався та набув законної сили.
Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку шкоду, яка біла заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки, власником автомобіля МАН-Т33, ОСОБА_4 в січні 2007 року укладено договір обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності з ВАТ УСК «Дженералі Гарант», поліси №ВА/7926530, №ВА/7926531, суд першої інстанції правомірно, з врахуванням норм цивільного права та Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», стягнув моральну шкоду з ВАТ УСК «Дженералі Гарант»на користь постраждалої ОСОБА_3
Також з матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Пирятинське АТП 15343» 24 травня 2007 року уклало договір доручення №862-Ю/Д17-862 з АСТ «Вексель» по здійсненню обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.
Відповідно до умов вказаного договору об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю пасажирів, які перевозяться автомобільним транспортом перевізника. Застрахованими вважаються пасажири з моменту посадки і до моменту завершення поїздки. Страховик бере на себе зобов’язання здійснити виплату страхового відшкодування потерпілим, відповідно до умов постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» зі змінами та доповненнями.
Зважаючи на те, що страховик – АСТ «Вексель» в добровільному порядку не сплатив страхову суму належну для виплати у разі одержання травми внаслідок нещасного випадку, місцевий суд на підставі доказів у справі, довідки наданої з Пирятинської центральної районної лікарні та з урахуванням вимог зазначеної постанови стягнув на користь позивача страхову суму за кожен день тимчасової непрацездатності.
Посилання апелянта про відсутність у позивача квитка на проїзд, є формальною підставою щодо вирішення питання про виплату страхового відшкодування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його зміни, чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314, 317,319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу акціонерного страхового товариства «Вексель» відхилити.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Тимчук Л.А.