Справа № 22- 1840 - 2009 р. Головуючий у 1-й інст. – Рудик Л.М.
Категорія № 23 Доповідач - Оніпко О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Шеремет А.М. , Шимківа С.С.
При секретарі - Омельчук А.М.
З участю представника - адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 15 жовтня 2009 р. в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та іноземного підприємства « Агрофірма ОКС» про визнання правочинів недійсними.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Гощанського районного суду від 15 жовтня 2009 р. в позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – відмовлено.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_1 вважає що висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам закону. При розгляді справи судом встановлено, що позивачі, як власники майнових паїв ( що стверджується свідоцтвами, виданими на їх ім»я) не давали своєї згоди відповідачу ОСОБА_7 на підписання від їхнього імені у грудні 2005 р. договору безоплатного користування майном КСП, що залишено в якості резерву його майнового пайового фонду та договору найму з іноземним підприємством « Агрофірма ОКС» . Вказані обставини стверджуються поясненнями самого відповідача ОСОБА_7, показами свідків та відсутністю будь-яких документів щодо цього.
За наведених обставин, вказані договори ( згідно вимог ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України ) є недійсними. Однак, суд 1-ї інстанції дійшов висновку про те, що вказані правочини не порушують прав власності позивачів на майнові паї.
Також висновок суду про те, що позивачі ( загальна вартість майнових паїв яких становить 7 458 грн.) не мають повноважень на вирішення питань про розірвання договорів оренди та повернення майна, яке знаходиться у цілісному майновому комплексі, загальною вартістю 826 480 грн. від імені інших співвласників майнових паїв ( яких є понад 600 осіб ) і які їх на це не уповноважували. Однак, позивачі взагалі не пред»являли вимоги щодо розірвання договорів безоплатного користування майном та найму, на яку згідно ч. 1 ст. 358 ЦК України дійсно потрібна згода усіх співвласників майна, а вимога про повернення майна, яке знаходиться у цілісному майновому комплексі згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України є лише правовим наслідком визнання правочину недійсним. Просив рішення скасувати , ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення в справі, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі, згідно виданих на їх ім»я сертифікатів ( а.с. 18 -22) є власниками майнових паїв СВК « Полісся « с. Малатин Гощанського району на загальну вартість 7 458 грн.
Як зазначено у договорі б/н та без дати його укладення , уповноваженою співвласниками майна особою - ОСОБА_7 частина майна реорганізованого КСП «Полісся» Гощанського району , яке залишено в якості резерву його майнового фонду та належить співвласникам , було передано у безоплатне користування іноземному підприємству « Агрофірма ОКС» в особі керівника ОСОБА_8 терміном на 10 років – до 31.12.2015 р. ( п. 11.1, а.с. 7 -11 ).
Згідно п. 2.1, перелік майна із виділенням його вартості по видах згідно з урахуванням зносу подається в Акті прийому – передачі, який є невід»ємною частиною цього Договору ( Додаток № 2 ).
З договору б/ н та без дати його укладення ( а.с. 12 – 17) вбачається, що уповноважена співвласниками особа – ОСОБА_7 передав у найм ( оренду) ІП «Агрофірма ОКС» майно – основні засоби - що належить співвласникам на праві спільної часткової власності ( у вартісному виразі та відсотках) , згідно списку громадян із зазначенням розміру належних їм часток у спільному майні та зазначених у Додатку 1 до даного Договору , строком на 10 років – до 31.12.2015 р. ( п.6.1 ).
В матеріалах справи відсутні як протокол зборів співвласників майна від 1.03.2001 р., на який, як на підставу наданих ОСОБА_7 повноважень, є посилання у вказаних договорах, так і протокол зборів від 31.12.2005 р., де вирішувалося питання щодо передачі майна в оренду ІП « Агрофірма ОКС». Відсутні також додатки до зазначених договорів.
Договори належним чином не завірені печатками сторін та відповідними підписами.
Згідно з поясненнями відповідача ОСОБА_7, який у суді 1-ї інстанції позовні вимоги визнав, 1.03.2001 р. його було обрано на зборах уповноваженою особою співвласників, однак, у чому конкретно полягали його повноваження, визначено не було. Вважає вказані договори незаконними.
Оспорювані договори є недійсними, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч. 1 – 3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
У відповідності до вимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним в силу факту невідповідності його вимогам законодавства. Він є недійсним в момент його вчинення незалежно від визнання його таким судом.
Згідно зі ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.
Окрім того, один з оспорюваних договорів стосується найму земельної ділянки та нерухомого майна.
На момент його укладення ( 2005 р. ) , у відповідності до вимог ст. 796 ЦК України, які діяли на той час, договір найму або іншої капітальної споруди ( їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації, докази щодо якої також відсутні.
У зв»язку з наведеним та, оскільки вказані договори не відповідають вимогам діючого законодавства, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є обгрутованими, рішен6ня суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в справі про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315, 316 ЦПК України, ст. ст. 203, 207, 215, 216, 796 ЦК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Гощанського районного суду від 15 жовтня 2009 р. – скасувати.
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та іноземного підприємства « Агрофірма ОКС» про визнання недійсним правочинів – задовольнити.
Визнати недійсним договір б/н та без дати, укладений уповноваженою співвласниками майна особою - ОСОБА_7 про передачу у безоплатне користування іноземному підприємству « Агрофірма ОКС» в особі керівника ОСОБА_8 терміном на 10 років – до 31.12.2015 р. частини майна реорганізованого КСП «Полісся» Гощанського району , яке залишено в якості резерву його майнового фонду та належить співвласникам ( згідно переліком майна із виділенням його вартості по видах згідно з урахуванням зносу , зазначеного в Акті прийому – передачі, який є невід»ємною частиною цього Договору ( Додаток № 2 ).
Визнати недійсним договір б/ н та без дати, укладений уповноваженою співвласниками особою – ОСОБА_7 та ІП «Агрофірма ОКС» про передачу у найм (оренду) майна – основних засобів - що належить співвласникам на праві спільної часткової власності ( у вартісному виразі та відсотках) , згідно списку громадян із зазначенням розміру належних їм часток у спільному майні та зазначених у Додатку 1 до даного Договору, строком на 10 років – до 31.12.2015 р.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий Судді