Справа № 22- 1865 - 2009 р. Головуючий у 1-й інст. – Мішура В.С.
Категорія № 27 Доповідач - Оніпко О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2009 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Шеремет А.М. , Шимківа С.С.
При секретарі - Омельчук А.М.
З участю представника – адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду від 26 жовтня 2009 р. в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Здолбунівського районного суду від 26 жовтня 2009 р. задоволено позов ОСОБА_3 : стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 13 090 грн. боргу за договором позики. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним – відмовлено за недоведеністю.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає , що висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Висновок суду про те, що за договором позики, укладеним 29.12. 2008 р. на суму 2000 доларів США між позивачем та її чоловіком – ОСОБА_4 вона має погасити вказаний борг, оскільки взяла на себе зобов»язання згідно розписки від 31.12.2008 р., не відповідає обставинам справи. Вказаний договір не є договором позики, ні вона, ні її чоловік 29.12.2008 р. грошей від позивача не отримували. Фактично мова йде за повернення позивачу суми завдатку за договором від 3.10.2008 р., укладеним між чоловіком та позивачем про намір останнього придбати квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 48 000 доларів США , у зв»язку з яким, ОСОБА_3 сплатив чоловіку завдаток в сумі 2000 доларів США . Договір купівлі –продажу квартири повинен був укладатися 1.12.2008 р. , чого не заперечував і позивач.
Вважає, що оскільки ОСОБА_3 взятих на себе зобов»язань не виконав та не передав решту грошових коштів, договір укладений не був з вини позивача, тому згідно з ч. 1 ст. 571 ЦК України завдаток повинен залишитися у кредитора.
Також ОСОБА_4 не підписував договір позики, а підписала вона внаслідок застосування психічного тиску з боку позивача та його адвоката, погроз та примусу та сплатила ОСОБА_3 300 доларів США. За вказаних обставин, вказаний договір є недійсним.
Суд не залучив до участі в справі її чоловіка, вирішивши питання про його права та обов»язки. У суду були всі підстави задовольнити її позовні вимоги та стягнути на її користь матеріальну та моральну шкоду . Просила рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити її позов, в позові ОСОБА_3 – відмовити.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції – скасуванню, в частині відмови в позові ОСОБА_2 за недоведеністю, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 3.10.2008 р. між позивачем та ОСОБА_4, чоловіком відповідачки, 3.10.2008 р. було укладено договір про намір ОСОБА_3 до 1.12.2008 р. придбати квартиру АДРЕСА_1, вартістю 48 тис. доларів США, у рахунок якого, позивач сплатив ОСОБА_4 2 000 доларів США в якості завдатку ( а.с. 21).
Вказані обставини стверджені сторонами в судовому засіданні.
У зв»язку з відмовою ВАТ КБ « Надра» у наданні позивачу кредиту на придбання вказаного житла, останній не здійснив свого наміру, тобто, в подальшому не уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу нерухомості.( а.с. 12-14).
Оскільки у подружжя ОСОБА_4 були відсутні кошти для повернення ОСОБА_3 2 000 доларів США, які чоловік відповідачки отримав від позивача за попереднім договором від 3.10.2009 р., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 29.12.2008 р. уклали договір позики .
Згідно умов вказаного договору, ОСОБА_4 зобов»язався повернути ОСОБА_5 вказану суму до 1.02.2009 р. Даний договір було укладено в присутності позивача, ОСОБА_4, відповідачки та адвоката ОСОБА_1 ( а.с. 5).
31.12.2008 р. відповідачка взяла на себе обов»язок за вказаним договором позики сплачувати : 1.02.2009 р. – 500 доларів США; з 15.03.2009 р. – по 100 доларів США щомісячно до погашення позики, що стверджується її особистою розпискою ( а.с. 5 зв.).
На виконання даного нею зобов»язання, 21.02.2009 р. вона сплатила в рахунок погашення позики 300 доларів США, що стверджується поясненнями сторін.
Таким чином судом встановлено, що за домовленістю сторін, зобов»язання про повернення 2000 доларів США , які сплатив ОСОБА_3 ОСОБА_4 за попереднім договором, сторони оформили , уклавши 29.12.2008 р. договір позики, а 31.12.2008 р. – взяла на себе відповідачка.
Тобто, відбулося припинення зобов»язання за попереднім договором від 3.10.2008 р. про заміну первісного зобов»язання новим зобов»язанням між тими ж сторонами (новація), що передбачено вимогами ч. 2 ст. 604 ЦК України.
У відповідності до вимог ст. 1053 ЦК України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути змінений позиковим зобов»язанням.
Вказані обставини стверджуються поясненнями сторін в судовому засіданні та доводами апеляційної скарги про те, за вказаним договором фактично гроші ОСОБА_4 або відповідачці не передавалися і він був укладений з метою гарантії повернення грошей в сумі 2000 доларів США, які відповідачка вважає завдатком .
Вказаний договір позики ні вона , ні її чоловік – ОСОБА_4 – не оскаржували, звернулася ОСОБА_2 з даним позовом до суду лише після звернення з позовом до неї ОСОБА_5 На підтвердження того, що вказаний договір вона підписала під примусом, ОСОБА_2 жодних доказів суду не надала.
Не заслуговують на увагу і посилання відповідачки на те, що сплачена сума є завдатком, який, згідно з вимогами ч. 1 ст. 571 ЦК України, не підлягає поверненню.
Згідно з вимогами ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів , на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов»язання.
Правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовуються в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.
У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили , сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Оскільки договору купівлі-продажу житла, який би за своєю формою і змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, то сплачені в рахунок виконання договору ОСОБА_3 2000 доларів США є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі, в якому вони передавалися.
За таких обставин, суд 1-ї інстанції обгрунтовано стягнув з відповідачки на користь позивача 13 090 грн. в рахунок погашення позики.
У зв»язку з наведеним, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, до задоволення не підлягає у зв»язку з безпідставністю позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 316 ЦПК України, ст. ст. 570, 571, 604, 1046, 1053 ЦК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Рішення Здолбунівського районного суду від 26 жовтня 2009 р. в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні зустрічного позову за недоведеністю – скасувати.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4 578 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн. – відмовити за безпідставністю позовних вимог.
В решті рішення залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 94 грн. 75 коп. та витрати з ІТЗ розгляду цивільних справ в сумі 120 грн.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий Судді