Справа № 569/7416/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року Рівненський міський суд

в особі судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у м.Рівному Департаменту патрульної поліції, командира роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Дмитрука Андрія Сергійовича про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до управління патрульної поліції у м.Рівному Департаменту патрульної поліції, командира роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Дмитрука Андрія Сергійовича про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі звернулась ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просить суд їх задоволити з підстав, викладених в позовній заяві та визнати протиправними дії командира роти №2 батальйону №1 УПП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Дмитрука Андрія Сергійовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №360023 від 14 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою. Згідно поданого письмового відзиву, представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови серії ЕАА №360023 винесеної 13 квітня 2018 року командиром роти старшим лейтенантом поліції УПП в Рівненській області Дмитруком А.С. ОСОБА_1 13 квітня 2018 року о 16 год. 56 хв. в м.Рівне вул.Соборна, 4 керуючи транспортним засобом проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е.ПДР - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал або миготливий, або два червоних миготливих сигнали забор.руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП у зв'язку з чим було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено доказів тих обставин, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди та тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Як вбачається з пояснень представника позивача, в той день та час коли зупинили позивача працівники поліції, вона рухалась на вулиці Міцкевича у бік «Центрального універмагу» на перехресті вулиць Соборна – В.Чорновола - Міцкевича та виконуючи вимоги ПДР виїхавши на вулицю В.Чорновола та продовжила свій рух у напрямку перехрестя вулиць Ст.Бандери - В.Чорновола, з декілька десятків метрів після проїзду перехрестя (поблизу будинку №18 по вул.В.Чорновола) позивача зупинив екіпаж патрульної поліції та повідомив про начеб-то порушення позивачем ПДР, зокрема проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений червоний сигнал світлофора. На підставі цього працівники поліції попросили надати для перевірки документи, а згодом винесли постанову. На всі пояснення позивача з приводу того, що ПДР вона не порушувала і навпаки рухалась згідно їх вимог, інспектор до уваги не взяв. Жодних доказів на її вимогу і підтвердження факту порушення ПДР не надав. Після того, як позивач попросила надати їй можливість скористатися правовою допомогою, або принаймі надати письмові пояснення по суті справи, інспектор поясни, що він вже розглянув справи за наслідком чого виніс постанову.

Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому з цих підстав просить суд позов задоволити.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що представник відповідача не довів належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинила інкриміноване адміністративне правопорушення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження, а тому підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог позивача в частині закриття провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим КАС України критерієм, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за наявними критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпечені ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право,тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу, в даному випадку - відповідача в справі.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Тому в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у м.Рівному Департаменту патрульної поліції, командира роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Дмитрука Андрія Сергійовича про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі - задоволити частково.

Визнати протиправними дії командира роти №2 батальйону №1 УПП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Дмитрука Андрія Сергійовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП

Скасувати постанову серії ЕАА №360023 від 13 квітня 2018 року винесену командиром роти №2 батальйону №1 УПП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Дмитруком А.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

В решті позовних вимог позивачу відмовити.

Судові витрати по справі звернути за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя :