У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Новодворської О.І.

 суддів Молчанова С.І., Стельмах Н.С.

при секретарі  Поправка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу   Прокурора Кіровського району м. Донецька на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 06 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Кіровської районної у м. Донецьку ради ю визнання права власності на домоволодіння, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 06 лютого 2009 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності на домоволодіння та визнано за ОСОБА_1, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з жилого будинку літ. А-1 з погребом літ. «а» та прибудови літ. а-1, загальною площею 85,5 кв.м., жилою -44,1кв.м. та господарчих будівель: ями зливної літ. В., сараю літ. Д, гаражу літ. Е, уборної літ. Ж, огорожі №1,2.

Прокурор Кіровського району м. Донецька в інтересах Донецької міської Ради подав апеляційну скаргу на дане рішення з огляду на те, що оскаржуваним рішенням порушуються інтереси держави в сфері землекористування, містобудування та додержання будівельним норм та правил. Просив скасувати рішення та передати справу на новий розгляд, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної  скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що у  грудні 2008 року позивачка   ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання права власності на домоволодіння, посилаючись на те, що у 1981р. на вільній земельній ділянці, з дозволу Виконавчого комітету Кіровської районної ради вона почала будівництво жилого АДРЕСА_1.

За період з 1981р. по 2001р. вона самочинно, за свої власні кошти збудувала жилий будинок, зазначений у технічній документації під літерою А-1 з погребом літ. «а» та прибудовою літ. а-1, загальною площею 85,5 кв.м., жилою площею 44,1кв.м. та господарчі будівлі: яму зливну літ. В., сарай літ. Д, гараж літ. Е, уборну літ. Ж, огорожу №1,2.

З 13 червня 1984р. вона значиться постійно зареєстрованою у вказаному домоволодінні, постійно проживає у ньому, але правовстановлюючі документи своєчасно не оформила.

11 травня 2008р. КП БТІ м. Донецька був виготовлений технічний паспорт на домоволодіння. Згідно рішення Кіровського райвиконкому м. Донецька №645\9 від 26 листопада 2008р. був затверджений акт прийняття до експлуатації вищевказаних будівель. Вважає, що збудувавши спірне домоволодіння на земельній ділянці, використовувати яку їй було дозволено виконавчим органом, вона не порушила будь-чиїх прав і тому на підставі ст.376 ЦК України, просила суд визнати за нею право власності на це домоволодіння.

 Задовольняючи позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив з того,   що у 1981р. на вільній земельній ділянці, з дозволу Виконавчого комітету Кіровської районної ради позивачка ОСОБА_1 почала будівництво жилого АДРЕСА_1.

У 1984р. будівництво було закінчено і як вбачається з рішення Виконавчого комітету Кіровської районної ради народних депутатів № 16-559-06 від 22 серпня 1984р. домобудівля літ. А-1 площею 44,10 кв.м., збудована на раніше виділеній земельній ділянці площею 468 кв. м. по АДРЕСА_1, було визнане жилим. Вказаним рішенням, виконком пропонував позивачці ОСОБА_1 звернутися, для встановлення права власності на будинок, до суду, але вона не зробила цього своєчасно, а в період з 1981р. і по 2001р.   добудувала вказаний жилий будинок, зазначений у технічній документації під літерою А-1 з погребом літ. а та прибудовою літ. а-1, після чого його загальна площа складає 85,5 кв.м., а жила - 44,1кв.м. та збудувала господарчі будівлі: яму зливну літ.В., сарай літ.Д, гараж літ.Е, уборну літ.Ж, огорожу №1,2.

Згідно рішення Кіровського райвиконкому м. Донецька №645\9 від 26 листопада 2008р. був затверджений акт прийняття до експлуатації вищевказаних будівель.

Вищенаведене й стало підставою для задоволення позовних вимог.

З таким висновком суду не можна погодитися, тому що відповідно до вимог ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно( житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва, а як що законом передбачене його прийняти до експлуатації, то з моменту прийняття до експлуатації,  а ч.5 ст.376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, як що це не порушає права інших осіб.

Позивачкою ж не надано будь – яких доказів на підтвердження того, що земельна ділянка під самочинною забудовою передавалася їй в користування чи у власність в порядку встановленому Законом.

Як убачається з матеріалів справи, вона розглянута у відсутність відповідача, який про час та місце судового засідання повідомлений не був, особа, яка звернулася в суд із заявою про розгляд справи у відсутність представника відповідача не була уповноважена представляти інтереси відповідача в суді, що відповідно до п. 3 ч.1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, суд не перевірив чи є належним відповідачем ОСОБА_2 громада в особі Кіровської районної у м. Донецьку ради в даних правовідносинах з урахуванням того, що відповідно до п. 12. Розділу 10 Земельного Кодексу України до розмежування земель державної  та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями ( крім земель переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

 Керуючись п.4 ст. 311, ст., ст. 313, 315 ЦПК України,  апеляційний суд –

                                                                    УХВАЛИВ :

 Апеляційну скаргу прокурора Кіровського району м. Донецька задовольнити частково.  

 Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 06 лютого 2009 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Судді: