У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Кіянової С.В. , Ювченко Л.П.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області на рішення Вугледарського міського суду Донецької від 25 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження здоров'я на виробництві, -
встановив:
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької від 25 вересня 2009 року стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледарі Донецької області на користь ОСОБА_1 15000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров'я отриманим при виконанні трудових обов'язків
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право на відшкодування моральної шкоди тому, що МСЕК не встановлено заподіяння позивачу моральної шкоди, а також в зв'язку з тим, що згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 р. норму закону про виплату моральної шкоди виключено.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що позивач у серпні 2009 року звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження здоров'я на виробництві,посилаючись на те, що з 27.10.1978року по 30.04.2004року він працював на ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1», а 08.06.2004 року рішенням медико-соціальної експертної комісії № 4 м. Донецька, первинно було встановлено стійку втрату професійної працездатності на 40% та 3 група інвалідності, безстроково. Позивач просив суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням розглянути справу без його участі.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив позовні вимоги та їх обґрунтування.
В судовому засіданні представник відповідача - Черкашена О.В., позовні вимоги не визнав повністю., про що викладено у його письмових запереченнях.
Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок пошкодження здоров'я, викликаного професійним захворюванням, позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи обставини справи та вимоги матеріального права, суд обгрунтовано дійшов висновку, що встановлене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст.ст. 21,34 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин - 08.06.2004 року, якою передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Суд обгрунтовано не прийняв довід відповідача про те, що відсутній висновок МСЕК про заподіяну позивачеві моральну шкоду, пославшись на п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004, відповідно до якого моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Розмір суми у відшкодування моральної шкоди судом, обгрунтовано встановлено з урахуванням вимоги розумності, справедливості та співмірності завданої моральної шкоди, з огляду на важкі безстрокові наслідки професійного захворювання, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, та стягнуто у її відшкодування 15000 грн.
Судом, також, обгрунтовано не взятий до уваги довід заперечень відповідача проти позову та посилання на те, що в Закон України „Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року внесені зміни та виключені положення щодо відшкодування відповідачем моральної шкоди та зроблено висновок про те, що на правовідносини сторін дані положення не поширюється, оскільки закон не має зворотної дії у часі.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також, не спростовують висновків суду.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.
Керуючись ст., ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької від 25 вересня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: