Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Стельмах Н.С., Молчанова С.І.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 29 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Новосвітської селищної ради Старобешівського району Донецької області про визнання самовільно збудованих споруд законними та встановлення права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
13.05.2009 року позивачка звернулася в суд із даним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 1986 року. Шлюб було розірвано в 1997 році. В шлюбі у них народився син ОСОБА_3. Повторно шлюб між ними був зареєстрований у Новосвітській селищній раді 09.03.1999 році. В період шлюбу з відповідачем в 1986 році вони придбали будівлю за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка під будівлею приватизована. В 1988 році вони самочинно збудували прибудову до будинку. В 2006 році на місті літньої кухні самочинно збудували гараж. В 2008 році шлюб між нею та відповідачем розірвано. Виникло питання про розподіл майна. Для правильного вирішення питання про розділ майна вона просить у судовому порядку визнати самочинно збудовані споруди законними та встановити за нею та відповідачем право власності на дані споруди.
Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 29 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Новосвітської селищної ради Старобешівського району Донецької області задоволені.
Встановлено право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на самовільно збудовані споруди у вигляді : літер «А1-1» - житлова прибудова, літер «Д» - гараж, , що розташовані на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 29 липня 2009 року, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, відмовивши в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом не враховані всі обставини справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивачки виходив із того, що позивачка з відповідачем знаходились у зареєстрованому шлюбі з 1986 року. Шлюб було розірвано в 1997 році. В шлюбі мають одну дитину - сина ОСОБА_3. Повторно шлюб було зареєстровано у Новосвітській селищній раді 09.03.1999 році. При сумісному житті з відповідачем в 1986 році вони придбали будівлю за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка приватизована. В 1988 році вони самовільно збудували прибудову до будинку. В 2006 році на місці літньої кухні самовільно збудували гараж. В 2008 році шлюб між нею та відповідачем розірвано. Виникло питання про розподіл майна. Для правильного вирішення питання про розділ майна вона просить у судовому порядку визнати самовільно збудовані споруди законними та встановити за нею та відповідачем право власності на дані споруди.
Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, а у разі самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці наслідки встановлюються ст. 376 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, а ч.5 цієї статті визначає, що на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом не було враховано, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 24 лютого 2000 року № 12 власником земельної ділянки в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, який з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво не звертався.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій» здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; документ про призначення відповідальних виконавців робіт; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду.
Статтею 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій» передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Основні вимоги та умови прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.08 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», а саме: прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. У зв'язку з наведеним вище нормами матеріального права та нормативними актами, вирішуючи справи щодо самочинного будівництва, суди повинні перевіряти загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об'єкту нерухомості, у т.ч.: додержання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, наявність затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації, дозволу на будівництво, а саме: документу, виданого забудовнику органами місцевого самоврядування, додержання містобудівних регламентів та інших прав, нормативів, тощо.
Позивачкою не було надано доказів того, що самочинні споруди прийняті в експлуатацію, відповідають вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та на них видано свідоцтво інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
За таких обставин рішення суду, як ухвалене в порушення норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
З урахуванням вищенаведених підстав у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись п.3,4, ст..309, ст., ст. ,313, 316 ЦПК України, апеляційний суд –
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 29 липня 2009 року скасувати у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Новосвітської селищної ради Старобешівського району Донецької області про визнання самовільно збудованих споруд літер «А1-1» - житлова прибудова, літер «Д» - гараж, що розташовані на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 законними та встановлення права власності відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Судді: