Справа №2-3990/09

   номер стат.звіту – 33

 код суду – 0707

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

22 грудня 2009 року                                                                    м.Мукачево                                                                                  

    Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Курах Л.В., при секретарі Гоблик Ф.М., з участю представника позивача Гайович А.Ю., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовом ВАТ „Мукачівський пивоварний завод” до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, позов мотивує тим, що відповідно до наказу № 13-к від 03.03.2009 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу з 02.03.2009 року водієм транспортної дільниці. 23.04.2009 року керуючи автомобілем марки SKANIA R124, д/н НОМЕР_1, який знаходиться в них у тимчасовому користуванні на підставі договору оренди, виїжджаючи з території заводу, не забезпечив безпечну швидкість руху і не врахувавши якість дорожнього покриття при здійсненні повороту на причепі автомобіля було зламано ресорний лист, пошкоджено пневмоподушку, колісний диск, автошину, гальмівну камеру та задній бампер. В наслідок цього, підприємству було завдано майнову шкоду на суму 4151 гривень, яка включає вартість запасних частин в розмірі – 3001 гривень, вартість ремонтних робіт – 1150 гривень. 23.04.2009 року згідно наказу № 140 від 28.04.2009 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи за ст..40 п. 4 КЗаП України. Частину заподіяних збитків в розмірі 450 гривень було стягнуто із заробітної плати, а решту збитків в розмірі 3701 гривень та судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював у ВАТ „Мукачівський пивоварний завод” на посаді водія транспортної дільниці, про що свідчить витяг з наказу № 13-к від 03.03.2009 року (а.с. 7). 28.02.2009 року з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 9).

23.04.2009 року ОСОБА_2 під час роботи, керуючи автомобілем марки SKANIA R124, д/н НОМЕР_1, який знаходиться в них у тимчасовому користуванні на підставі договору оренди від 22.01.2009 року, виїжджаючи з території заводу, не забезпечив безпечну швидкість руху і не врахувавши якість дорожнього покриття при здійсненні повороту на причепі автомобіля було зламано ресорний лист, пошкоджено пневмоподушку, колісний диск, автошину, гальмівну камеру та задній бампер. В наслідок цього, підприємству було завдано майнову шкоду на суму 4151 гривень.

 Факт автомобільної аварії підтверджується актом від 28.04.2009 року складеним комісією ВАТ „Мукачівський пивоварний завод”, яка пропонувала за порушення ОСОБА_2 правил експлуатації автомобіля оголосити йому догану та покласти на нього відшкодування завданої шкоди (а.с. 12).

Згідно акту нанесених збитків через поломку причепа автомобіля SKANIA R124, д/н НОМЕР_1 від 28.04.2009 року загальна сума збитків складає 4151 гривень, з яких 3001 гривень - вартість запасних частин, 1150 гривень - вартість ремонтних робіт (а.с. 14).  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках коли між працівником та підприємством відповідно до ст.. 135-1 цього кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана діями майну юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, стягнути з відповідача збитки, завдані ВАТ „Мукачівський пивоварний завод” внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 3701 гривень.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що в даному випадку становить 51 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України,  п. 1 ч.1 ст.  134 КЗпП України , суд, -

Р  І  Ш  И  В :

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ВАТ „Мукачівський пивоварний завод”, р/р 26002305391181 в Львівській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 325019, код 00382467 завдану майнову шкоду в розмірі 3701,00 гривень (три тисячі сімсот одну гривню 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ „Мукачівський пивоварний завод”, р/р 26002305391181 в Львівській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 325019, код 00382467 судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одну) гривню та 120 (сто двадцять) гривень на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається в десятиденний строк  з дня його проголошення.

    Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 223 Цивільного процесуального кодексу  України.

Головуюча                                                          підпис                                             Л.В. Курах

З оригіналом вірно.

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-3990/09 в Мукачівському міськрайонному суді.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                                                                       Л.В. Курах