Справа № 569/6681/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне під час підготовчого судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини звернулась ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримала суду пояснила, що з відповідачем по справі вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 серпня 2012 року, від якого мають одну неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя між ними не склалось. З березня 2018 року вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та бюджету, не підтримують подружніх стосунків. У зв’язку з тим, що відповідач зустрічається з іншою жінкою вона втратила до нього почуття любові, їх шлюб існує формально, перспектив для збереження сім’ї не вбачається. Крім того, відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, хоча працездатний, працює офіційно та отримує заробітну плату.

Тому, просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем; визначити місце проживання неповнолітньої доньки з нею; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі ј частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні відповідач заявлені позовні вимоги позивача визнав та не заперечив проти їх задоволення.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 серпня 2012 року.

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про шлюб серії І-ГЮ №081272 виданим 30 серпня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 30 серпня 2012 року, про що зроблено відповідний актовий запис за №1012. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_2, дружини ОСОБА_2.

Від даного шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії І-ГЮ №180569 виданим 26 січня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_3 народилася 02 січня 2013 року в м.Рівне, про що складено відповідний актовий запис №225. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі проживають окремо, не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства та бюджету, фактично їх сім’я розпалась, перспектив для збереження сім’ї не вбачається, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині розірвання шлюбу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Оскільки від відповідача не надійшло заперечень того, що після розірвання шлюбу їх спільна з позивачем неповнолітня дочка буде проживати з матір’ю, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

З огляду на ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою для застосування національними судами, зміст якої передбачає, що рішення суду повинне бути не тільки законним та обґрунтованим, але й справедливим.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності та те, що обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду в частині позовних вимог про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави, а сплачений позивачем судовий збір в частині розірвання шлюбу, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.110-112,141,160,180-182 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 30 серпня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №1012 – розірвати.

Визначити місце проживання неповнолітньої доньки сторін ОСОБА_3 з матір’ю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 кім.57, і.н.3419813833 на користь ОСОБА_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4, і.н.3410409009 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду – 12 квітня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 кім.57, і.н.3419813833 на користь ОСОБА_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4, і.н.3410409009 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 кім.57, і.н.3419813833 судовий збір в розмірі 704,80 грн. та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :