Справа №22Ц-3679/2009 р. Головуючий в 1 інстанції Карпович В.Д.
Категорія 01,02,05 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: Приходька К.П.,
суддів Даценко Л.М., Оношко Г.М.,
при секретарі Бойченко М.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 10 січня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа група громадянства паспортної та імміграційної служби Яготинського РВ ТУ МВС в Київській області про визнання особи втратившим право користування житловим приміщенням та виселення,
встановила:
у листопаді 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником 62\100 частини житлового АДРЕСА_1.
Починаючи з 2000 року по 2007 рік вона проживала із відповідачем однією сім’єю без реєстрації шлюбу. З 2008 року і по день подачі позову між ними припинені шлюбні стосунки, але відповідач продовжує проживати у спірній частині будинку.
Враховуючи, що займане відповідачем житлове приміщення необхідне для проживання сім’ї дочки позивачки, позивачка просила суд визнати відповідача таким, що втратив право на проживання спірною частиною будинку та виселити його із вказаної частини будинку.
Рішенням суду від 10 січня 2009 року позовні вимоги задоволені, відповідача визнано таким, що втратив право на користування 62\100 частини житлового АДРЕСА_1 та виселено із зазначеної частини будинку.
Відповідачем подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити позивачці у задоволені позовних вимог посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтоване, незаконне, постановленому з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим – у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи рішення про задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач у попередньому судовому засіданні визнав позов то є всі підстави для задоволення позовних вимог.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не можливо погодитися виходячи із наступних обставин.
Судом встановлено, що позивачка є власником 62\100 частини житлового АДРЕСА_1 (а.с.5).
Відповідач по справи був прописаний у вказані частині будинку, що належить позивачці, 28 січня 2000 року.
Із поданої позивачкою заяви до суду про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу вбачається, що остання, зазначивши адресу проживання відповідача: АДРЕСА_1, просила суд встановити факт її проживання із відповідачем однією сім’єю без шлюбу в період з грудня 1997 року по січень 2009 року.
Особа може бути визнана в судовому порядку такою, що втратила право на користування жилим приміщення лише з підстав передбачених ст.ст.71,72 ЖК України.
Позивачка звернулася до суду із позовом 18 листопада 2008 року. В заяві про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу позивачка, зазначивши адресу проживання відповідача: АДРЕСА_1, просила встановити факт проживання із відповідачем по січень 2009 року.
Враховуючи вище наведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання відповідачем таким, що втратив право на користування 62\100 частини житлового АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ч.4 ст.156 ЖК України до членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього Кодексу, зокрема, другий з подружжя. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім’ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст.162 цього Кодексу.
Звертаючись до суді із заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу позивачка фактично визнала, що відповідач зареєструвався та посилився у спірну частину будинку, як її чоловік, тобто, як член сім’ї позивачки.
Статтею 157 ЖК України встановлено, що членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу, а саме, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, використовують його не за призначенням, систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим проживання інших осіб, заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, в частині виселення відповідача із житлового приміщення не звернув увагу на вказані норми ЖК України й не зазначив у рішенні та з яких передбачених ЖК України підстав від підлягав виселенню.
Оскільки допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, постановлене по справі судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким слід відмовити позивачці у задоволені позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,309,313,316,317 ЦПК України колегія,
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 10 січня 2009 року скасувати та постановити нове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа група громадянства паспортної та імміграційної служби Яготинського РВ ТУ МВС в Київській області про визнання особи втративши право користування житловим приміщенням та виселення, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий –
Судді -