ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/873/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - Малюка Є.В.,

представника відповідача - Зуба О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000039/2 від 27.04.2018 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Херсонської митниці ДФС України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 27.04.2018 р. № UA508070/2018/000039/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у квітні 2018 року згідно умов укладеного зовнішньоекономічного контракту № CH-UA-18/01/17 від 17.01.2018 р. та на підставі супроводжувальних документів продавець - компанія FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD здійснив на адресу покупця - ТОВ "Строй Мир" поставку наступного товару: товар № 1 - "Фурнітура меблева сталева: амортизатор, поличкотримач меблевий, сушарка для посуду, штанга висувна, що застосовується у шафах - код товару 83024000"; товар № 2 - "Частина меблів. Колесо меблеве пластикове та гумове - код товару 94039090"; товар № 3 - "Частина меблів пластикові, опора меблева пластикова, підп'ятник регулюючий - код товару 94039090"; товар № 4 - "Частини меблів металеві. Ніжка меблева використовується у виробництві меблів - код товару 94039010"; товар № 5 - "Меблева фурнітура металева сталева використовується в якості поличок та вішалок - код товару 83025000"; товар № 6 - "Замок меблевий сталевий - код товару 83013000"; товар № 7 - "Пантограф з доводчиком - код товару 83024200". Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 15979,52 дол. США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Херсонській митниці ДФС України повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 27.04.2018 р. відповідачем прийнято рішення № UA508070/2018/000039/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару № 1 - у сумі 2.81 дол. США, а всього на суму 22844,1760 дол. США; товару № 2 - у сумі 2.51 дол. США, а всього на суму 7991,3380 дол. США; товару № 3 - у сумі 2.51 дол. США, а всього на суму 3942,9590 дол. США; товару № 4 - у сумі 2.51 дол. США, а всього на суму 4126,9420 дол. США; товару № 5 - у сумі 3.13 дол. США, а всього на суму 1970,3662 дол. США; товару № 6 - у сумі 4.34 дол. США, а всього на суму 1728,1880 дол. США; товару № 7 - у сумі 2.81 дол. США, а всього на суму 1077,3540 дол. США. Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст.ст.54-55 МК України, оскільки графа 33 вказаного рішення не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору". При цьому, позивач не погоджується з тим, що митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що декларантом не подано документи в повному обсязі, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, оскільки вказані обставини жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене позивач вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "Строй Мир" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом її визначення, є безпідставним, оскільки позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 10.05.2018 р. у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 23.05.2018 р. о 11:00 год.

22.05.2018 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якому вказує, що декларантом ТОВ "Строй Мир" за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_3 до митного органу було подано митну декларацію № UA508070/2018/000494 для здійснення митного оформлення товару "Фурнітура меблева", країна походження Китай, ввезеного відповідно до контракту від 17.01.2018 № CH-UA-18/01/17, укладеного між ТОВ "Строй Мир" та компанією FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD (Китай). Під час надходження декларації відповідно до гл.52 МК України та п.4.5.4 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа" здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі АСАУР), за результатами якої визначено ризик з коментарем "можливе заниження митної вартості товару". За результатами перевірки правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України, митним органом було визнано, що надані позивачем документи містили розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме: в поданому до митного оформлення контракті № СН-UA-18/01/17 від 17.01.2018 р. згідно п.4.2 не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару; фактурна вартість товару не відповідає ціновій інформації, наявній у митному органі. Позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ст.53 МК України. Однак декларантом не надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхування, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Херсонській митниці ДФС України інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.01.2018 р. між продавцем компанією FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD (Китай) та покупцем ТОВ "Строй Мир" укладено контракт № CH-UA-18/01/17, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF - Одеса/Чорноморськ/Южний (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - меблеву фурнітуру в номенклатурі, кількості та по ціні згідно супровідними документами.

Відповідно до умов вказаного контракту позивач отримав меблеву фурнітуру в асортименті, на загальну суму 15979,52 дол. США.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом, позивачем через представника ФОП ОСОБА_3 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний " Херсонської митниці ДФС 27.04.2018 р. було подано митну декларацію № UA 508070/2017/000494, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту - 15979,52 дол. США.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подано наступні документи: пакувальний лист без номеру від 06.02.2018 р., рахунок-фактура (інвойс) № 61550205254 від 06.02.2018 р., коносамент № SXE18020156 від 07.02.2018 р., автотранспортну накладну № 242180/1 від 24.04.2018 р., декларацію про походження товару № 61550205254 від 06.02.2018 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 06.02.2018 р., зовнішньоекономічний договір від 17.01.2018 р. № CH-UA-18/01/17, договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2018 р. № 01/02/18.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 МК України по товарам №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Так, за результатами перевірки змісту контракту № CH-UA-18/01/17 від 17.01.2018 р. відповідачем встановлено, що витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості. Так, згідно п.4.2. цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару, що є обов'язковим при умовах поставки товарів CIF.

З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи, надані ТОВ "Строй Мир" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем на підставі ч.3 ст.53 МК України було запропоновано ТОВ "Строй Мир" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Додатково повідомлено декларанта, що згідно з ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково надано наступні документи: прайс-лист фірми "FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD "; бізнес-пропозиція фірми "FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD "; висновок Херсонської ТПП.

27.04.2018 р. Херсонською митницею ДФС України прийнято рішення № UA508070/2017/000039/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товару № 1 - у сумі 2.81 дол. США, а всього на суму 22844,1760 дол. США; товару № 2 - у сумі 2.51 дол. США, а всього на суму 7991,3380 дол. США; товару № 3 - у сумі 2.51 дол. США, а всього на суму 3942,9590 дол. США; товару № 4 - у сумі 2.51 дол. США, а всього на суму 4126,9420 дол. США; товару № 5 - у сумі 3.13 дол. США, а всього на суму 1970,3662 дол. США; товару № 6 - у сумі 4.34 дол. США, а всього на суму 1728,1880 дол. США; товару № 7 - у сумі 2.81 дол. США, а всього на суму 1077,3540 дол. США.

Вказане рішення містить причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а саме у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати та витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Документи, надані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності: в поданому до митного органу контракті № СН-UA-18/01/17 від 17.01.2018 р. згідно п.4.2 не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. Фактурна вартість товару не відповідає ціновій інформації, наявній у митному органі. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме: товар № 1 - МД від 08.09.2018 р. № UA508070/2018/599; товар № 2 - МД від 12.03.2018 р. № UA100010/2018/126420; товар № 3 - МД від 12.03.2018 р. № UA100010/2018/126420; товар № 4 - МД від 12.04.2018 р. № UA100010/2018/309726; товар № 5 - МД від 07.02.2018 р. № UA125220/2018/701280; товар № 6 - МД від 24.03.2018 р. № UA500010/2018/3624; товар № 7 - МД від 08.09.2018 р. № UA508070/2018/599.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару, суд вказує наступне.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Судом встановлено, що фактично єдиною підставою для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення контракті № CH-UA-18/01/17 від 17.01.2018 р. згідно п.4.2 не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару.

Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача, суд зазначає, що відповідно до умов поставки CIF Інкотермс 2010, за якими постачався товар позивачу за контрактом № CH-UA-18/01/17 від 17.01.2018 р., страхування товару є обов'язком продавця. Витрати щодо страхування належать продавцю. Окремого страхування товару декларантом не здійснювалося. Контрактом не передбачено надання документів зі страхування товару покупцю. Правила Інкотермс також не передбачають обов'язкового надання покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не має). Перелік витрат, що одразу не включені до вартості товару, та які необхідно додати до фактурної вартості для визначення митної вартості товару зазначено у ч.10 ст.58 МК України. Під час декларування митної вартості, відповідно до ч.2 ст.53 МК України декларант повинен надати документи, що підтверджують розраховану митну вартість (тобто складові митної вартості). Більш того, надання цих документів митним органам України не передбачено жодним міжнародним документом з митної справи.

Крім того, у зв'язку з встановленням розбіжностей у наданих до митного оформлення документах та неможливістю підтвердити митну вартість товару, Херсонською митницею ДФС було витребувано додаткові документи, за перевіркою яких встановлено розбіжності, зміст яких полягає фактично у висновку митного органу щодо неналежного виконання продавцем та покупцем-декларантом умов контракту та укладеного до нього доповнення.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення "за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме: товар № 1 - МД від 08.09.2018 р. № UA508070/2018/599, а саме: 2,81 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 8129,6 кг х 2,81 = 22844,1760 дол. США); товар № 2 - МД від 12.03.2018 р. № UA100010/2018/126420, а саме: 2,51 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3183,8 кг х 2,51 = 7991,3380 дол. США); товар № 3 - МД від 12.03.2018 р. № UA100010/2018/126420, а саме: 2,51 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1570,9 кг х 2,51 = 3942,9590 дол. США); товар № 4 - МД від 12.04.2018 р. № UA100010/2018/309726, а саме: 2,51 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1644,2 кг х 2,51 = 4126,9420 дол. США); товар № 5 - МД від 07.02.2018 р. № UA125220/2018/701280, а саме: 3,13 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 629,51 кг х 3,13 = 1970,3663 дол. США); товар № 6 - МД від 24.03.2018 р. № UA500010/2018/3624, а саме: 4,34 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 398,2 кг х 4,34 = 1728,1880 дол. США); товар № 7 - МД від 08.09.2018 р. № UA508070/2018/599, а саме: 2,81 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 383,4 кг х 2,81 = 1077,3540 дол. США).

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Окремо суд зазначає, що, як вбачається з графи 33 рішення про коригування митної вартості товару від 27.04.2018 р. № UA508070/2018/000039/2 відповідач використав інформацію, вказану у наступних МД: стосовно товарів №№ 1, 7 - МД від 08.09.2018 р. № UA508070/2018/599, стосовно товарів №№ 2, 3 - МД від 12.03.2018 р. № UA100010/2018/126420, стосовно товар № 4 - МД від 12.04.2018 р. № UA100010/2018/309726, стосовно товару № 5 - МД від 07.02.2018 р. № UA125220/2018/701280, стосовно товару № 6 - МД від 24.03.2018 р. № UA500010/2018/3624.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1, 2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).

Частиною 1 статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 5 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

За приписами ч.ч.1, 3 ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4 ст.79 КАС України).

Згідно ч.8 ст.79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 1 статі 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів) які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З аналізу даних правових норм слідує, що у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати до суду у строк, встановлений судом або законом належні, допустимі, достовірні та достатні докази правомірності свого рішення. У разі неможливості надання таких доказів у строк, встановлений законом або судом, суб'єкт владних повноважень повинен письмово повідомити про це суд із зазначенням причин неможливості подання доказів у вказаний строк та надати докази вчинення ним дій, направлених на їх отримання. Якщо суб'єкт владних повноважень не надасть докази, які витребувані судом, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

При цьому доказами є дані, на підставі яких суд встановлює наявність обставин, що обґрунтовують заперечення відповідача - суб'єкта владних повноважень, які встановлюються, серед іншого, письмовими доказами - документом, який містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, в розумінні вищевказаних норм, належними доказами правомірності коригування митної вартості товарів №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 є МД, на які посилається у оскаржуваному рішенні відповідач, та за даними яких позивачу скориговано митну вартість товарів за резервним методом, а саме: стосовно товарів №№ 1, 7 - МД від 08.09.2018 р. № UA508070/2018/599, стосовно товарів №№ 2, 3 - МД від 12.03.2018 р. № UA100010/2018/126420, стосовно товар № 4 - МД від 12.04.2018 р. № UA100010/2018/309726, стосовно товару № 5 - МД від 07.02.2018 р. № UA125220/2018/701280, стосовно товару № 6 - МД від 24.03.2018 р. № UA500010/2018/3624.

Між тим відповідачем копії вказаних МД до суду не надано, причини їх не подання не вказано. Тобто відповідачем не підтверджено письмовими доказами правомірність визначення митної вартості товарів за резервним методом.

Крім того, оскаржуване рішення містить недостовірну інформацію про те, що для визначення митної вартості товарів №№ 1, 7 взято до уваги митну вартість товарів, яка міститься в МД від 08.09.2018 р. № UA508070/2018/599, оскільки вона датована 08.09.2018 р. і станом як на час прийняття рішення митним органом (27.04.2018 р.), так і на дату прийняття судом рішення (23.05.2018 р.) об'єктивно не може існувати. Дата МД зазначається на час її подання і не може містити дату, яка ще не настала.

Що стосується долученої відповідачем до відзиву МД від 08.09.2017 р. № UA508070/2017/000599, то суд не бере її до уваги, так як МД за таким номером та датою не вказана відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості товару від 27.04.2018 р. № UA508070/2018/000039/2.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів правомірності свого рішення, а тому рішення про коригування митної вартості товару від 27.04.2018 р. № UA508070/2018/000039/2 є протиправним та підлягає скасування.

Таким чином позовні вимоги ТОВ "Строй Мир" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Тому сплачений ТОВ "Строй Мир" судовий збір у сумі 1762 грн. підлягає стягненню з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі за рахунок її бюджетних асигнувань.

Згідно ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою нею до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 4 статті 143 КАС України передбачено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

З урахуванням поданого позивачем 23.05.2018 р. клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для розгляду даного клопотання.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м.Херсон, вул.Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 41688915) до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000039/2 від 27.04.2018 р. задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000039/2 від 27.04.2018 р.

Стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м.Херсон, вул.Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 41688915) судовий збір у сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн.

Призначити судове засідання для розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу на 05 червня 2018 року на 10 год. в приміщенні Херсонського окружного адміністративного суду за адресою: м.Херсон, вул.Філатова, 29.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" у строк до 05 червня 2018 року надати до суду докази щодо розміру понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 травня 2018 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 5.2.2