ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"24" травня 2018 р.Справа № 922/3059/16 вх. № 3059/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

за участю сторін: ліквідатор - не з'явився,

пр-к банкрута - ОСОБА_2 (договір від 06.03.2018 р.),

пр-к ТОВ "Астарта ВВ" - Борзих Ю.В. (дог. про надання прав.доп. від 02.03.2018 р., ордер серії ХВ№000288 від 12.03.2018 р.),

розглянувши заяву ліквідатора про визнання правочину недійсним.

По справі за заявою ТОВ "Спектр-Агро"

до ФОП ОСОБА_3, смт. Орілька

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 22.11.2016 р. ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І., зобов'язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 02.02.18 р. призначено до розгляду заяву ліквідатора про визнання недійсним правочину у межах провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3, в якій ліквідатор банкрута, з урахуванням письмових уточнень до заяви, просить суд визнати недійсною заяву ОСОБА_3 про вихід зі складу засновників ТОВ "Астарта-ВВ" (64602, Харківська обл., Лозівський р-ні, м. Лозова, вул. М. Грушевського, 94, код 38076254) та рішення загальних зборів учасників ТОВ "Астарта-ВВ" про вихід гр. ОСОБА_3 зі складу засновників цього товариства, оформленого у вигляді протоколу №4 загальних зборів учасників від 23.10.15 р.

Представником банкрута на виконання вимог ухвали суду надано відзив на заяву ліквідатора про визнання недійсним правочину, в якому проти вимог ліквідатора заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що вихід ОСОБА_3 зі складу засновників ТОВ "Астарта-ВВ" відбувся поза строками, встановленими ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013р.(далі - Закон про банкрутство), вихід зі складу учасників ТОВ "Астарта-ВВ" відбувся на підставі поданої заяви, що була засвідчена нотаріально, 15.09.2015р., що є датою вихіду зі складу засновників. Крім того, ОСОБА_3 вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, а при виході відповідне майно повернулось учасникові без виплати винагороди. В зв'язку з вищенаведеним представник банкрута просить суд відмовити ліквідатору повністю.

У письмовому відзиві на заяву ліквідатора представник ТОВ "Астарта-ВВ" просить суд відмовити ліквідатору повністю, обґрунтовуючи тим, що вихід з товариства гр. ОСОБА_3 відбувся 15.09.2015р., проте справа про банкрутство ФОП ОСОБА_3 була порушена 10.10.2016р., а крім того рішення загальних зборів, що було оформлено у вигляді протоколу №4 загальних зборів учасників від 23.10.15 р. не є правочином (договором)у розумінні ст.202 ЦК України, який породжує або зумовлює настання правових наслідків у порядку ст.203, 215 ЦК України, що визначають підстави недійсності правочину, вклад до статутного капіталу товариства гр.ОСОБА_3 був здійснений шляхом передання права користування майном, а при виході відповідне майно повернулось учасникові без виплати винагороди, що не є порушенням ст.86 Господарського кодексу України.

Кредитор ТОВ «Спектр-Агро» у письмових поясненнях від 12.02.2018р. підтримує заяву ліквідатора у повному обсязі.

В судове засідання ліквідатор не з'явився, поважні причині суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в зв'язку з чим суд розглядає заяву ліквідатора по суті.

Розглянувши матеріали заяви ліквідатора, письмові відзиви представника банкрута та представника ТОВ "Астарта-ВВ", вислухавши усні пояснення представників сторін, здійснивши у сукупності оцінку поданих доказів та письмових заперечень суд дійшов про наступне.

Згідно з ст. 52 ЦК України визначена цивільно-правова відповідальність фізичної особи - підприємця, відповідно до ч.1 якої передбачено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

У відповідності до ч.10 ст.91 Закону про банкрутство визначено, що продажу підлягає все майно фізичної особи, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено законом.

Частина 10 ст.90 Закону про банкрутство передбачає імперативний припис, відповідно до якого правочини (договори) фізичної особи, пов'язані з відчуженням або передачею іншим способом майна фізичної особи заінтересованим особам протягом року до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.

Вказане вище кореспондується з ч.1 ст.20 Закону про банкрутство, відповідно до якої визначено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

На підставі поданих доказів та зазначених вище приписів норм Закону про банкрутство, судом було встановлено, що 15.09.2015 р. гр. ОСОБА_3, який був одним з учасником ТОВ «Астарта-ВВ», про що свідчить витяг з ЄДР від 14.11.2013р., була подана заява про припинення участі у складі засновників товариства «Астарта-ВВ» та передачі у повному обсязі належну йому частку у статутному капіталі у розмірі 50% іншому учаснику гр. ОСОБА_5. Ніяких претензій, у тому числі і майнових до ТОВ «Астарта-ВВ» він не має. В зв'язку з чим гр. ОСОБА_3 не заперечує проти реєстрації змін до статуту товариства у новій редакції.

Відповідно до ст.148 ЦК України та ст.10 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що учасник товариства має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників. Причому вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням в подальшому зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Отже враховуючи приписи ст.148 ЦК України моментом виходу учасника товариства гр. ОСОБА_3 з ТОВ «Астарта-ВВ» є дата зазначена у заяві учасника, яка була засвідчена нотаріально приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Завадой М.В. 15.09.2015р.

Частина 1 ст. 20 Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013р., передбачає, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Судом було з'ясовано, що провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 було порушено у підготовчому засіданні, визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора ТОВ «Спектр-Агро» в сумі 786997,92 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів 10.10.2016р. (ухвала суду від 10.10.2016р., що набрала законної сили)., тобто майже через один рік та двадцять п'ять днів після подачі гр. ОСОБА_3 заяви про вихід з товариства ТОВ «Астарта-ВВ».

Отже строк протягом якого можуть бути в межах провадження у справі про банкрутство визнано недійсними або спростовано господарським судом за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора законодавцем визначено імперативно: лише протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство. Натомість ліквідатор звернувся до суду з заявою про визнання недійсною заяву ОСОБА_3 про вихід зі складу засновників ТОВ "Астарта-ВВ" та рішення загальних зборів учасників ТОВ "Астарта-ВВ" про вихід гр. ОСОБА_3 зі складу засновників цього товариства, оформленого у вигляді протоколу №4 загальних зборів учасників від 23.10.15 р. за межами строку, що визначений у ч.1 ст. 20 Закону про банкрутство.

Крім того, суд вважає за необхідно звернути увагу на наступне. ОСОБА_3 в якості вкладу до статутного капіталу до ТОВ «Астарта-ВВ» передав право користування земельними ділянками, які знаходилися у його власності (п.7 корпоративного договору) до повної сплати своєї частки у розмірі 250000 грн. Проте ОСОБА_3 не сплатив у повному обсязі свій вклад до статутного (складеного) капіталу у розмірі 250000 грн., що було визначено на підставі укладеного між учасниками корпоративного договору від 17.07.2013р. (п.4 цього договору) до 17.07.2016р. (п.5. корпоративного договору.). В зв'язку з чим статутний капітал учасниками товариства не був у повному обсязі сформований. Отже відповідно до п.3 ч.2 ст. 148 ЦК України, якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідно майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що заява ліквідатора та підстави її вимог, які грунтуюься на приписах ст.20 Закону про банкрутство, не були доведені ліквідатором у встановленому порядку, в зв'язку з чим суд вважає заяву ліквідатора такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 20, 37-48, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 202, 233, 234 ГПК України в редакції від 15.12.17 р., суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ліквідатору в задоволенні заяви про визнання недійсною заяви ОСОБА_3 про вихід зі складу засновників ТОВ "Астарта-ВВ" та рішення загальних зборів учасників ТОВ "Астарта-ВВ" про вихід ОСОБА_3 зі складу засновників товариства, оформленого у вигляді протоколу №4 загальних зборів учасників від 23.10.15 р.

2. Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, комітету кредиторів, ТОВ "Астарта-ВВ".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 29.05.2018 р.

Суддя Міньковський С.В.