ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2018 р. Справа № 5023/2756/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Медуниця О.Є., суддя Тарасова І. В.,

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

представників учасників провадження у справі про банкрутство:

апелянта - Брижань Ю.В. на підставі довіреності від 15.01.2018 №32,

кредитора ПП "Юнітрейд Плюс" - Омельченко А.А. на підставі довіреності від 14.05.2017,

прокурор - Ткаченко К.О., службове посвідчення №036249 від 12.11.2015,

ГТУ юстиції у Харківській області - Кошлаченко О.І. на підставі довіреності №43 від 28.12.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Київ (вх.№466 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.02.2018, постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Яризько В.О., час постановлення ухвали - 14:48:37, дата складання повного тексту ухвали - 16.02.2018, у справі № 5023/2756/11

за заявою Приватного підприємства "АЗЧ Постач", м. Харків

до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011 за заявою кредитора - Приватного підприємства "АЗЧ Постач" порушено провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 19.02.2015 призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М.

06.02.2018 Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" подано до місцевого господарського суду клопотання про скасування арештів, накладених на майно Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", код 30590422, постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 30.05.2016 ВП №49778130, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 13.06.2016 ВП №51419770.

Клопотання боржника обґрунтовано тим, що накладення арешту на майно боржника перешкоджає господарський діяльності підприємства та виконанню договірних зобов'язань.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2018 у справі №5023/2756/11 задоволено клопотання Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" про скасування арештів, накладених на майно; скасовано арешти, накладені на майно Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", код 30590422, постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 30.05.2016 ВП №49778130, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 13.06.2016 ВП №51419770, з тих підстав, що наявність арештів на майно боржника призводить до неможливості здійснення господарської діяльності ДП "Харківський завод шампанських вин", перешкоджає виконанню договірних зобов'язань; Закон про банкрутство (у редакції, що діяла до 19.01.2013) не містить заборони щодо повноважень суду зняти арешт з майна боржника в межах процедури розпорядження майном, якщо такий арешт перешкоджає господарській діяльності.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 14.02.2018, ПАТ "ПУМБ" звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання боржника про скасування арешту з майна боржника відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла до 19.01.2013) (надалі - Закон про банкрутство) не містить норми, яка б передбачала можливість скасування арешту з майна боржника в процедурі розпорядження майном боржника; вважає, що судом невірно застосовано частину 7 статті 22 Закону про банкрутство (у редакції, що діяла до 19.01.2013), яка не підлягає застосуванню до правовідносин у даній справі; порушено норми діючого законодавства про заставу; невірно застосовано положення Закону України "Про виконавче провадження". Як зазначає апелянт, боржник не скористався своїм правом на судовий захист шляхом оскарження в суді постанови органу ДВС у визначеному законом порядку, скасування судом зазначеного арешту майна боржника в рамках Закону про банкрутство або у інший спосіб на стадії розпорядження майном порушує норми господарського процесуального законодавства; крім того, в клопотанні боржника не наведено конкретних обставин, які б свідчили про негативний сплив арештів на господарську діяльність підприємства, не надано відповідних документальних доказів на підтвердження цього.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.02.2018 у справі №5023/2756/11; призначено справу до розгляду на 25.04.2018 о 12:00год.

16.04.2018 ГТУ юстиції у Харківській області подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№2833), зазначає, що наявність арештів на майні боржника призводить до неможливості здійснення господарської діяльності боржника, перешкоджає виконанню договірних зобов'язань. Просить відмовити апелянту у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу місцевого господарського суду від 14.02.2018 залишити без змін.

Іншими учасниками справи відзивів на апеляційну скаргу до суду подано не було.

25.04.2018 кредитором - ПП "Юнітрейд Плюс" подано до апеляційного господарського суду заяву про закриття апеляційного провадження (вх.№3163), вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 14.02.2018, питання про права, інтереси та обов'язки ПАТ "ПУМБ" не вирішував, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ПУМБ" на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.02.2018 у справі №5023/2756/11.

У судовому засіданні 25.04.2018 представником апелянта оголошено доводи апеляційної скарги.

Представником кредитора - ПП "Юнітрейд Плюс" оголошено заяву про закриття апеляційного провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 10:00год. 24.05.2018; постановлено апелянту подати до суду письмові пояснення щодо клопотання про закриття апеляційного провадження.

До початку судового засідання апелянтом подано до апеляційного господарського суду пояснення щодо клопотання про закриття апеляційного провадження (вх.№3908 від 24.05.2018), зазначає, що оскаржувана ухвала суду від 14.02.2018 безпосередньо стосується прав та обов'язків кредитора - ПАТ "ПУМБ", про що йдеться у мотивувальній частині ухвали; вважає, що зняття арештів з майна боржника порушує права та інтереси апелянта як заставного кредитора, в заставі у якого перебувають товари в обороті боржника.

О 10:10год. 24.05.2018 судове засідання продовжено; після перерви у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник апелянта оголосив пояснення щодо клопотання про закриття апеляційного провадження.

Розглянувши клопотання ПП "Юнітрейд Плюс" про закриття апеляційного провадження, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу, на яку заявник посилається у клопотанні про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ "ПУМБ" є заставним кредитором боржника, який в силу статті 1 Закону про банкрутство визначається як особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, які забезпечені заставою майна боржника, відтак, є стороною у справі про банкрутство та, відповідно, учасником провадження у справі про банкрутство.

Предметом даному спору є скасування арештів з майна боржника, за рахунок якого можливе погашення вимог кредиторів, у тому числі, і ПАТ "ПУМБ" як заставного кредитора.

За таких обставин, питання щодо майна боржника стосується усіх кредиторів боржника, у тому числі, і апелянта.

Враховуючи викладене, клопотання ПП "Юнітрейд Плюс" про закриття апеляційного провадження судовою колегією відхиляється, а апеляційна скарга ПАТ "ПУМБ" підлягає розгляду апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 24.05.2018 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник кредитора - ПП "Юнітрейд Плюс" проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 14.02.2018 без змін.

Прокурор також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 14.02.2018 без змін.

Представник ГТУ юстиції у Харківській області також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 14.02.2018 без змін.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, учасники справи належним чином завчасно повідомлені про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, а неявка їх представників у судове засідання відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, з урахуванням встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу, постановлену у справі про банкрутство, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, з урахуванням положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено, що:

- з постанов державного виконавця та Інформації з реєстру про виконавчі провадження вбачається, що 05.01.2016 на примусове виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (правонаступником якого є Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області) надійшов наказ господарського суду Харківської області у справі №922/4283/15 від 15.12.2015 про стягнення з ДП "Харківський завод шампанських вин" на користь ТОВ "Вільногірське скло" 91 739, 96грн 3% річних, 991 453, 24грн інфляційних, 42 543, 98грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 14 480, 05грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, а також наказ господарського суду Харківської області у справі №922/4283/15 від 15.12.2015 про стягнення з ДП "Харківський завод шампанських вин" на користь ТОВ "Вільногірське скло" 850 918, 99грн боргу та 17 018, 36грн судового збору;

- при примусовому виконанні вказаних наказів постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 30.05.2016 ВП №49778130 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ДП "Харківський завод шампанських вин";

- 13.06.2016 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області у справі №922/5590/15 від 29.03.2016 про стягнення з ДП "Харківський завод шампанських вин" на користь ТОВ "ТІСА" 2 560 000, 00грн основного боргу, 1 283 373, 10грн інфляційних, 115 570, 90грн 3% річних, 59 053, 57грн судових витрат, що разом складає 4 017 997, 00грн;

- постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 13.06.2016 ВП №51419770 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ДП "Харківський завод шампанських вин";

- разом з тим, ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2013 введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин";

- в процедурі розпорядження майном боржника вирішується питання про можливість укладення мирової угоди у справі;

- 06.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода-Опт" та Державним підприємством "ХЗШВ" укладено договір поставки №060218, за умовами якого ДП "ХЗШВ" зобов'язалось поставити, а ТОВ "Злагода-Опт" прийняти та оплатити товар; оплата товару передбачена шляхом 100% передплати. 14.02.2018 ТОВ "Злагода-Опт" перерахувало на користь боржника передплату за товар на суму 91 540, 00грн, однак, боржник вказує, що не може виконати умови договору за наявності арештів його майна.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 1, частини 4 статті 12 Закону про банкрутство, одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, що означає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію; протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, про що також зазначено в ухвалі господарського суду Харківської області від 15.04.2011.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, що діяла станом на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно боржника від 13.06.2016), виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Аналогічна норма містилась і в пункті 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, що діяла станом на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно боржника від 30.05.2016).

Разом з тим, у процедурі банкрутства стадія розпорядження майном боржника передбачає собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища (стаття 1 Закону про банкрутство).

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, підприємство, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство та яке знаходиться в процедурі розпорядження майном, продовжує господарську діяльність, при цьому, діє мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Процедура розпорядження майном боржника вводиться, у тому числі, з метою збереження активів боржника та вирішення питання про можливе відновлення його платоспроможності.

Судова колегія зазначає, що у процедурі розпорядження майном діє принцип - боржник, що здатен до продовження господарської діяльності має право на відновлення платоспроможності. У даному випадку слід враховувати право боржника через застосування процедури розпорядження майном, за наявності економічної можливості, на продовження господарської діяльності і отримання доходу, збереження за собою права з управління господарською діяльністю та організацією виробничого процесу з метою погашення заборгованості.

Більше того, метою введеного Законом про банкрутство особливого порядку відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є не лише задоволення вимог кредиторів, а й надання можливості створення необхідних умов для відновлення платоспроможності та фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається із матеріалів справи, боржник веде господарську діяльність; у процедурі розпорядження майном боржника на комітеті кредиторів вирішується питання щодо можливого укладення мирової угоди з метою недопущення банкрутства підприємства як одного із заходів відновлення платоспроможності боржника.

Проте, наявність арештів на усьому рухомому та нерухомому майні боржника перешкоджає виконанню договірних зобов'язань та здійсненню господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, боржником на підтвердження своїх доводів та вимог надано копії договору поставки №060218 від 06.02.2018, укладеного з ТОВ "Злагода-Опт" (покупець), відповідно до умов якого боржник зобов'язався передати у власність покупця, зокрема, згідно заявки №1 на поставку товару - Шампанське України "Світська насолода" у кількості 2 000 бут., 0, 75мл; строки та порядок розрахунків: 100% передплата у розмірі 91 540, 00грн; сторони узгодили, що передплата буде здійснена 13.02.2018, а строком поставки є 14.02.2018 після отримання передплати.

Проте, як зазначає боржник, без зняття вище зазначених арештів ДП "Харківський завод шампанських вин" не зможе поставити товар за договором №060218 від 06.02.2018.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заяви боржника про скасування арештів, накладених на майно боржника у межах виконавчих проваджень №49778130 та №51419770.

Щодо доводів апелянта, що Закон про банкрутство не містить норми, яка б передбачала можливість скасування арешту з майна боржника в процедурі розпорядження майном боржника, судова колегія зазначає, що, разом з тим, положення Закону про банкрутство не містять заборони щодо повноважень суду зняти арешти з майна боржника в межах процедури розпорядження майном, якщо такий арешт перешкоджає господарській діяльності підприємства.

Про таке обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі від 14.02.2018, що, у сукупності із вищенаведеним аналізом судової процедури розпорядження майном боржника, дозволяє дійти висновку про можливість вчинення судом таких процесуальних дій.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, у статті 22 Закону про банкрутство у редакції, що діє з 19.01.2013, вже зазначено про можливість скасування судом арештів з майна боржника чи інших обмежень щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності, що свідчить не про неправильне застосування судом редакції Закону про банкрутство, як про це вказує апелянт в апеляційній скарзі, а про обґрунтованість та доречність висновку місцевого господарського суду.

Апеляційним господарським судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм діючого законодавства про заставу, як про це зазначає апелянт, оскільки, в оскаржуваній ухвалі судом вірно зазначено, що в заставі ПАТ "ПУМБ" перебувають товари в переробці та товари в обороті, тобто предмет застави не є стаціонарним, а такий предмет застави передбачає, що певні товари будуть реалізовані, а інший товар буде вироблений, тобто, на підприємстві повинна здійснюватись господарська діяльність для того, щоб предмет застави був постійно в наявності.

Здійснення боржником господарської діяльності спрямовано на можливість підприємства відновити свою платоспроможність та погасити наявну заборгованість перед кредиторами, у тому числі, і перед апелянтом.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що судом першої інстанції невірно застосовано положення Закону України "Про виконавче провадження", оскільки провадження у справах про банкрутство регулюється Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон про банкрутство має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених Законом про банкрутство, які не стосуються даної справи.

Апеляційним господарським судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо доводів апелянта, що боржник не скористався своїм правом на судовий захист шляхом оскарження в суді постанови органу ДВС у визначеному законом порядку, судова колегія зазначає, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України; отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство.

Отже, боржник не позбавлений права звернення до господарського суду із заявою про зняття арештів з майна боржника у процедурі розпорядження майном.

Крім того, у судовому засіданні господарського суду Харківського області 14.02.2018 розпорядник майна, на якого у встановленому Законом про банкрутство порядку покладено повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, підтримав клопотання боржника та просив його задовольнити.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що скасування судом зазначеного арешту майна боржника в рамках Закону про банкрутство на стадії розпорядження майном порушує норми господарського процесуального законодавства з огляду на безпідставність та необґрунтованість даних доводів.

Судова колегія також відхиляє доводи апелянта, що в клопотанні боржника не наведено конкретних обставин, які б свідчили про негативний сплив арештів на господарську діяльність підприємства та не надано відповідних документальних доказів на підтвердження цього, оскільки такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи, а саме клопотанням боржника, поясненнями до клопотання, а також доданими документами, у тому числі, договором поставки №060218 від 06.02.2018, укладеного боржником з ТОВ "Злагода-Опт", заявкою №1 від 06.02.2018 на поставку товару до договору №060218 від 06.02.2018, згодою боржника на заявку №1 на поставку товару до договору від 06.02.2018.

При розгляді апеляційної скарги ПАТ "ПУМБ" колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що права та інтереси апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, за таких обставин, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 14.02.2018 у справі №5023/2756/11 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суд

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.02.2018 у справі №5023/2756/11 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29.05.2018

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Тарасова І. В.