ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

25 травня 2018 року Справа № 915/178/18

м. Миколаїв

Кредитор: Головне управління ДФС у Миколаївській області, (вул.Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001)

Боржник: Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївське підприємство "Ера", (вул.Артилерійська, 18, м.Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 14307475)

Розпорядник майна: арбітражний керуючий Репченко Ю.А., (АДРЕСА_1)

Суддя Давченко Т.М.

Суть справи: про визнання додаткових грошових вимог у сумі 1 558 977,98 грн. у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське підприємство "Ера"

10.05.2018 від кредитора до суду надійшла заява від 10.05.2018 № 69/14-29-10-05-12 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 558 977,98 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2018 залишено заяву Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.05.2018 № 69/14-29-10-05-12 про визнання кредиторських вимог - без руху; установлено Головному управлінню ДФС у Миколаївській області десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення недоліків заяви шляхом надання Господарському суду Миколаївської області відомостей про ідентифікаційний код кредитора та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), вказавши черговість задоволення заявлених додаткових грошових вимог, доказів сплати судового збору у сумі 3524,00 грн., доказів надсилання копії заяви та доданих до неї документів боржнику та розпоряднику майна (з описом вкладення); повідомлено Головне управління ДФС у Миколаївській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 2 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

24.05.2018 від кредитора - Головного управління ДФС у Миколаївській області надійшло клопотання б/н та б/д (вхід. № 6186/18 від 24.05.2018) в якому він виправив недоліки заяви, крім надання доказів надсилання копії заяви та доданих до неї документів боржнику та розпоряднику майна (з описом вкладення) та доказів сплати судового збору у сумі 3524,00 грн. та просить відстрочити сплату судового збору, але кредитором не вказано на який строк необхідно надати відстрочку та не вказано норми права, на підставі яких суду необхідно відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Згідно ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, становить 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

Таким чином, при зверненні з заявою про визнання грошових вимог до боржника кредитор мав сплатити судовий збір у розмірі 3524,00 грн. та надати суду оригінал документу про сплату судового збору у вказаному розмірі.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте кредитор, звертаючись з заявою, наведеного вище не врахував, доказів сплати судового збору не надав, але подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке не піддягає задоволенню з огляду на відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", а саме, положення статті передбачають, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви. Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, заявник, у встановлений судом строк не усунув частину зазначених недоліків (не подав доказів надсилання копії заяви та доданих до неї документів боржнику і розпоряднику майна (з описом вкладення) та доказів сплати судового збору), а клопотання про відстрочення судового збору судом не задоволено, що є підставою для повернення заяви в порядку ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, заява Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.05.2018 № 69/14-29-10-05-12 про визнання кредиторських вимог до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське підприємство "Ера" в сумі 1 558 977,98 грн. підлягає поверненню.

Згідно із ч. 3 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.ч. 4, 8 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Миколаївській області у відстроченні сплати судового збору.

2. Заяву Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.05.2018 № 69/14-29-10-05-12 про визнання кредиторських вимог до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське підприємство "Ера" в сумі 1 558 977,98 грн. - повернути без розгляду.

Додаток: заява про визнання кредиторських вимог від 10.05.2018 № 69/14-29-10-05-12 з додатком, клопотання (вхід. № 6186/18 від 24.05.2018) з додатком, всього на 25 аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т.М. Давченко