Судове рішення 2а-9272-09\2270\7 від 29.03.2010

Судове рішення #7159884

Справа №2а-9272-09\2270\7

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2009 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петричковича А.І.,

при секретарі Голуб О.О.,

за участі представника позивача Ковальчука В.В.

представника відповідача прокурора Ільчука Ю.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державне підприємство-Хмельницький обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Прокуратури Хмельницької області, про визнання нечинним та скасування припису,

в с т а н о в и в :

29 жовтня 2009 року до суду з адміністративним позовом звернувся позивач у якому вказує, що 23.10.2009 року отримав припис прокурора, про негайне усунення порушень вимог ч.6 ст.11 Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві». Вважає, що не порушив закон, а припис є необґрунтованим і неправомірним, з наступних підстав: 1. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.91 р. N 1789-ХІІ прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням, законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом. Відповідно до ч. 5 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури зокрема покладаються повноваження щодо нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. їх посадовими і службовими особами. Згідно п. п. 2, 3 ч. 1. ч. 2 ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами. підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативі прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. З аналізу вказаних норм, вбачається, що органи прокуратури здійснюють перевірки виконання та додержання законів в процесі нагляду додержанням прав і свобод людини і громадянина. Вказане підтверджується також позицією Конституційного Суду України, який в Рішенні від 10.09.2008. № 15-рп/2008 у справі про повноваження прокуратури відповідно до пункту 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України вказав, що вичерпний перелік конституційних функцій прокуратури як єдиної системи органів держави наведено у статті 121 Конституції України. Однак, всупереч, ст. 121 Конституції України, припис від 16.10.2009 року №07/1-1144 вих-09 не містить жодного посилання на порушення позивачем в процесі прийняття рішень щодо надання кредитів сільським забудовникам та укладення відповідних кредитних угод прав і свобод конкретних громадян, які звернулись в прокуратуру Хмельницької обласні зі скаргами на дії позивача. 2. Приписами ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено. При цьому відповідно до ст.20 Закону України «Про прокуратуру при здійсненні прокурорського нагляду за дотриманням та виконанням закону прокурор має право давати приписи лише про усунення очевидних порушень закону. Проте, в приписі від 16.10.2009 року №07/1-1144 вих-09 відповідач не вказав, які саме очевидні порушення Закону «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» та Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі порушив позивач, оскільки ці нормативно-правові акти не дають визначення видів населених пунктів, які відносяться до сільської місцевості. Укладаючи кредитні договори про надання кредитів забудовникам, які проживають в селищах міського типу, позивач з урахуванням відсутності законодавчо визначеною переліку населених пунктів, які відносяться до сільської місцевості, керувався роз"ясненнями Головного контрольно-ревізійного управління України № 07-18/115 від 09.03.2004 року. № 07-18/82 від 25.02.2004 року, в яких зазначено, що селища міського типу необхідно прирівнювати до сільської місцевості, а після введення в дію будинку сім'я повинна посилитись і прописатись в селі, а якщо ні. то повинна повернути кредит. Зазначені роз'яснення відповідачем не оскаржені. Крім того, за наслідками перевірки позивача контрольно-ревізійного управління у Хмельницькій області не виявлено порушень в частині надання кредитів цій категорії громадян. 3. Позивач вважає безпідставним посилання відповідача в Приписі від 16.10.2009 року №07/1-1144 вих-09 на порушення позивачем Положення про порядок вирішення питання адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної ради Української РСР від 12.03.1981 року № 1654-х, оскільки з пунктом 13 частини першої статті 92 Конституції України територіальний устрій України визначається виключно законами України, що є однією з важливих гарантій єдності і цілісності державної території України (частина третя статті 2). Це означає, що правовий режим адміністративно-територіальних одиниць як окремих складових адміністративно-територіального устрою України (в тому числі визначення порядку утворення, ліквідації, зміни меж районів у містах) повинен визначатися законами України. Постановою Верховної Ради України № 1545-ІІХ від 12 вересня 1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» визначено, що до прийняття відповідних актів законодавства України та території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і Законам України. Стяття 133 Конституції України, яка визначає адміністративно територіальний устрій Україні не містить поняття «селище міського типу». Тому, Положення про порядок вирішення питання адміністративно-територіальною устрою Української РСР, на яке посилається відповідач в приписі не підлягає ю застосування, оскільки суперечить Конституції України. 4. Кредитні угоди позивачем укладаються відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 року № 1597, та Цільової регіональної програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та поліпшення житлово-побутових умов сільського населення «Власний дім» на 2006-2011 роки в Хмельницькій області, затвердженої рішенням двадцять першої сесії Хмельницької обласної ради від 01.02.2006 року №3-21/2006. Відповідно до р. 3 Цільової регіональної програми її метою є зокрема збільшення кола позичальників, включаючи населення, що проживає у невеликих містах районного підпорядкування і сільських районних центрах, основним заняттям якого є впрошування сільськогосподарської продукції в особистих господарствах, робота в агропромисловому комплексі і соціальній сфері сіл і селищ. Пунктом 11 Правил надання довгострокових кредитів Правил надання довгострокових кредитів визначений перелік документів, необхідних для підтвердження права на одержання кредиту, до якого зокрема включені: клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту, витяг з рішення органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки та надання дозволу на забудову, довідка органу місцевого самоврядування про наявність (відсутність) земельної ділянки (паю), її розмір. Рішення про надання або про відмову у наданні індивідуальному забудовникові кредиту приймає виконавчий орган фонду на підставі поданих відповідно до пункту 11 Правил документів у термін не пізніше 30 днів з дати реєстрації заяви забудовника (п.12 Правил), та п.п. 4.7 Правил, позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть бути громадяни України, які постійно проживають, будують індивідуальне житло в сільській місцевості і працюють в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства інших господарських формуваннях, що функціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села, а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров»я, розташованих у межах району. Кредит індивідуальному забудовнику надається за умови постійного його проживання або переселення на постійне місце проживання у сільську місцевість, а також підтвердження ним своєї платоспроможності. Всі перелічені в приписі забудовники, як і всі з якими Фонд уклав кредитні угоди надали зазначені документи відповідно до яких Фонд прийняв рішення про укладення кредитної угоди та надання кредиту.

Просить визнати нечинним і скасувати припис прокуратури Хмельницької області від 16.10.2009 року №07\1-1144 вих-09 «Про усунення порушень вимог Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві».

У суді позивач позовну вимогу підтримав і просив позов задовольнити, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав і суду пояснив, що прокурор діяв в межах закону і повноважень, винісши документ прокурорського реагування на порушення Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві».

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази по справі суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно довідки № АА172597 ЄДРПОУ позивач має ідентифікаційний код 30865339, є юридичною особою, організаційно-правова форма – державне підприємство і він проводить такі види діяльності: надання кредитів; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; організація перевезення вантажів; діяльність у сфері інжинірингу; управління підприємствами.

В приписі першого заступника прокурора Хмельницької області №07\1-1144 вих-09 «Про усунення порушень вимог Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» відносно Державного підприємства «Хмельницький обласний фонд підтримки індивідуального будівництва на селі», прокурор наводить факти надання ряду осіб кредитів, серед яких є працівник Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі ОСОБА_3, проживаючий у селищі міського типу Чемерівці, якому 07.08.2008 року надано кредит на 22 роки у розмірі 100000 гривень на завершення будівництва житлового будинку. Посилаючись на Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою КМ України від 05.10.1998 року №1597 і Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 року, прокурор вважає таке надання кредитів порушенням закону і вимагає негайно усунути порушення вимог Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» шляхом розірвання незаконно укладених кредитних угод та повернення коштів.

Наведені у приписі факти надання кредитів визнаються сторонами і в суду не має сумніву щодо їх достовірності, тому за згодою сторін суд вважає, що їх не потрібно доказувати.

Суд дає критичну оцінку посиланням відповідача на листи від 09.03.2004 року №07-18\115 та від 25.02.2004 року, не підписані фотокопії яких надано суду, адже з їх змісту вбачається, що вони направлялись контрольно-ревізійним управлінням, а не позивачу і вони є фактично окремою думкою його автора, яка не може бути обов»язковою для суду.

На думку суду не є коректною і такою, що відповідає закону посилка позивача на Цільову регіональну програму підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та поліпшення житлово-побутових умов сільського населення «Власний дім» на 2006-2011 роки в Хмельницькій області, затвердженої рішенням двадцять першої сесії Хмельницької обласної ради від 01.02.2006 року №3-21\2006, яка як вважає позивач дає йому право збільшувати коло позичальників, але суд рахує, що таке збільшення можливе тільки в рамках закону, а не довільно, фактично на власний розсуд.

Також суд вважає правильною позицію прокурора, щодо використання у приписі Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 року, яким визначено, що до міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу, адже воно є діюче і жодним чином не порушує Конституцію України, як це стверджує позивач. Враховуючи це і постанову Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» №1545-ХІІ від 12.09.1991 року, можна зробити висновок, що селище міського типу Чемерівці Хмельницької області відноситься до міських населених пунктів.

Крім цього, встановлений прокурором і судом факт надання кредиту працівнику Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі ОСОБА_3 не відповідає вимогам п.4 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою КМ України від 05.10.1998 року №1597, якими визначено, що п озичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть бути громадяни України, які постійно проживають, будують індивідуальне житло в сільській місцевості і працюють в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, інших господарських формуваннях, що функціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села, а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району (далі - індивідуальні забудовники), адже крім іншого встановленого судом вище, робота в управлінні Пенсійного фонду України не дає право бути позичальником за цим Положенням громадянину ОСОБА_3

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» п орядок надання державних пільгових кредитів для індивідуальних сільських забудовників визначається Урядом України.

Статтею 5 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням, законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про прокуратуру" письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Таким чином, судом з»ясовано, що порушення Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою КМ України від 05.10.1998 року №1597 дійсно мало місце і прокурор реагував на нього згідно Закону України «Про прокуратуру», тобто діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», Правилами надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою КМ України від 05.10.1998 року №1597, Законом України "Про прокуратуру" і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову Державне підприємство-Хмельницький обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Прокуратури Хмельницької області, про визнання нечинним та скасування припису №07\1-1144 вих.-09 від 16.10.2009 року відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 17.11.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, а також в інших випадках у порядку визначеному цією статтею.

Постанова, згідно вимог статей 185-187 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, через Хмельницький окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Також вона може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий

Копія