АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/4627/17 Номер провадження 22-ц/786/698/18Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Рибак О.О.,

за участю позивача ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 2018 року, постановленного суддею Маханьковим О.В.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення,

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні Ѕ частиною квартири № АДРЕСА_1 шляхом вселення та зобов’язати відповідача передати їй дублікат комплекту ключів від вказаної квартири. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вказана частина квартири належить їй на праві власності згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 березня 2017 року. Відповідач не допускає її до житла, письмову вимогу від 21.06.2017 року про надання комплекту ключів від помешкання не виконав, внаслідок чого вона не має доступу до квартири, а тому просить суд вселити її в спірне приміщення та зобов’язати відповідача надати дублікат комплекту ключів від квартири.

01.12.2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування квартирою №2 у будинку №55 по вул. Велика Набережна у м. Кременчуці Полтавської області, з підстав не проживання без поважних причин у спірному житлі понад рік та не прийняття участі в утриманні житла і оплаті комунальних послуг

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належною їй на праві спільної сумісної власності Ѕ частини квартири №АДРЕСА_1.

Вселено ОСОБА_2 в квартиру №АДРЕСА_2.

Зобов’язано ОСОБА_4 передати ОСОБА_2 дублікат комплекту ключів від квартири №АДРЕСА_3 і не чинити в майбутньому перешкоди в користуванні житлом.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, не повне з’ясування фактичних обставин справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, а його зустрічний позов задовольнити.

Вважає хибним висновок районного суду про відсутність підстав для визнання позивача такою, що втратила право користування спірним житлом, оскільки вона не проживає у спірній квартирі понад рік та не приймає участі в оплаті витрат по утриманню квартири протягом шести років.

Заперечує наявність перешкод з його сторони позивачу в користуванні житлом, а її звернення до поліції оцінює як штучне створення доказів, оскільки такі звернення не потягли наслідків реагування на них з боку суду чи поліції про притягнення до адміністративної відповідальності чи попередження про припинення протиправної поведінки.

Посилається на висновки Верховного Суду України, викладені в ухвалі від 27.01.2010 р. у справі №6-64488св09, які,на його думку, підлягають застосуванню в даній справі та на ст.405 ЦК України, як правову підставу для задоволення зустрічного позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши доповідь судді, доводи позивача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 березня 2017 року у справі №537/1069/16-ц визнано спільним сумісним майном подружжя квартиру№ АДРЕСА_4 та визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_4 право власності по Ѕ частині вказаної квартири за кожним./а.с.5-11/

21 червня 2017 року позивачем на адресу відповідача направлено письмову вимогу про передання їй дублікату комплекту ключів від спірної квартири з метою забезпечення реалізації її прав власника. Вказану вимогу ОСОБА_4 отримав 22.06.2017 року, однак на даний час жодним чином не відреагував на неї./а.с.2-3/

20.07.2017 позивач звернулася до поліції із заявою щодо ненадання їй відповідачем доступу до квартири, за результатами розгляду якого відділення №1 Кременчуцького відділу поліції повідомило про відсутність ознак кримінального правопорушення та ознак адміністративного правопорушення, вбачаючи ознаки цивільно-правових відносин./а.с.4/

Задовольняючи позов та відмовляючи у зустрічному позові, місцевий суд виходив з того, що позивач є співвласником житла та має право ним користуватися, тоді як відповідач чинить перешкоди, змінивши замки на вхідних дверях.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків районного суду не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду, хибного тлумачення норм матеріального права та переоцінки доказів.

Зокрема, посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для визнання позивача такою, що втратила право користування спірним житлом, у зв’язку з непроживанням у ньому понад рік, що підтвердила позивач у судовому засіданні, - є неспроможними, оскільки не гуртуються на нормі права та не спростовують висновок суду про безпідставність зустрічних вимог.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Стаття 321 ЦК України встановлює непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленими законом.

Позивач ОСОБА_2 є співвласником спірної квартири, а отже їй належить право користування цим житлом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивач позбавлена можливості користуватися спірною квартирою, маючи право власності на її половину, обґрунтовано та законно вирішив усунути перешкоди в користуванні житлом шляхом вселення у квартиру.

Посилання відповідача на ухилення ОСОБА_2 від участі у витратах по утриманню квартири не є підставою для позбавлення її права власності, що включає в себе і право користування своєю власністю.

Заперечення відповідачем перешкод з його сторони позивачу в користуванні житлом не спростовує встановленого районним судом факту відсутності у позивача вільного доступу до житла, співвласником якого вона є.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування до спірних правовідносин ст.405 ЦК України, як правової підстави для задоволення зустрічного позову, - не заслуговують на увагу, оскільки вказана норма регулює право членів сім’ї власника житла на користування цим житлом. Зокрема, відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. В даній же справі позивач ОСОБА_2 є співвласником спірного житла, а тому зберігає своє право незалежно від причин та терміну відсутності в ньому.

Також колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо необхідності врахування при вирішенні спору ухвали Верховного Суду України від 27.01.2010 року у справі № 6-6488св09, оскільки вона постановлена у справі щодо правовідносин між власником житла та членами його сім’ї, які такими не є, тобто правовідносини є відмінними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.367,368, 374,375,381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4– залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 травня 2018 року.

Головуючий – суддя підпис ОСОБА_1

Судді: підпис ОСОБА_6

підпис ОСОБА_7

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1