-
Справа № 11-685/2009 р. Головуючий у І інстанції – Мурашко М.І.
Категорія – ч. 2 ст. 121 КК України. Доповідач – Миронцов В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Козака В.І.
суддів Миронцова В.М.,Баглая І.П.
з участю прокурора Сороки Г.В.
адвоката ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, не одружений, з повною загальною середньою освітою, працюючий зварювальником ТОВ „Укртехмаш”, раніше не судимий, засуджений
за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили, залишено у виді взяття під варту.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_4: на користь потерпілої ОСОБА_2 – 106286,56 грн. в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди; на користь держави – 121 грн. 69 коп. судових витрат за проведення експертиз.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_4 був визнаний винуватим у скоєнні злочину при наступних обставинах.
29 червня 2009 року, приблизно о 14 год., ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходячись в дворі АДРЕСА_1, вживали спиртні напої. На ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків між ними почалася сварка, яка поступово переросла в обопільну бійку. В ході бійки ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 не менше двадцяти ударів руками та ногами по голові та тулубу.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритої травми живота, крововиливів під шкіру епігастральної ділянки справа, масивних крововиливів в очеревину та стінку кишківника, множинних синців та саден обличчя, тулуба, кінцівок, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, з якими його було доставлено каретою швидкої медичної допомоги до Чернігівської міської лікарні № 2, де о 14 год. 25 хв. від вищевказаних ушкоджень настала його смерть.
Не погодившись з вироком суду, адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого подав апеляцію, в якій просив вирок скасувати та постановити новий вирок, яким перекваліфікувати дії ОСОБА_4 на ст. 124 КК України. Вважає висновки суду викладені у вироку такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що суд не врахував показання засудженого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 про те, що бійку розпочав саме потерпілий, а ОСОБА_4 захищаючись від протиправних дій потерпілого, наніс йому удари у відповідь. Зазначає, що умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень чи позбавлення життя потерпілого у ОСОБА_4 не було, його дії були спрямовані на особистий захист свого життя та здоров’я і дані обставини, на його думку, підтверджуються висновком судово-медичної експертизи, № 1234 від 06.07.2009 року, відповідно до якого, у ОСОБА_4 були виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Також вказує, що суд при винесенні вироку необґрунтовано визнав обтяжуючою покарання обставиною засудженому скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, оскільки медичний огляд на стан сп’яніння ОСОБА_4 не проводився та у справі відсутні будь які об’єктивні докази того, що на час скоєння злочину засуджений перебував у стані алкогольного сп’яніння. Крім того, вважає, що сума моральної шкоди, визначена судом, є завищеною, а потерпіла ОСОБА_2 в позовній заяві не зазначила, з яких міркувань вона виходила оцінюючи суму завданої їй моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляцію з викладених в ній підстав, засудженого ОСОБА_4, який підтримав апеляцію адвоката, потерпілу та її представника, які заперечували проти апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується всіма доказами у справі, яким судом надана належна оцінка в їх сукупності і є обґрунтованим.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину визнав частково та пояснив, що 29.06.2009 року, близько 11 год., він зустрів свого знайомого ОСОБА_6, який був зі ОСОБА_5. ОСОБА_6 запропонував йому випити разом з іншими хлопцями, на що він погодився. ОСОБА_5 поводився неадекватно по відношенню до нього, чіплявся, лаявся, потім підбіг і наніс удар, від чого він впав з парапету в яму і вдарився. Після чого ОСОБА_5 знову почав його бити, він його відштовхнув, намагався заспокоїти. Вказував, що прямих ударів ОСОБА_5 не наносив, а лише відбивався від нього. Коли ОСОБА_5 біг на нього, він виставив ногу і вона потрапила йому в живіт, від чого ОСОБА_5 впав. Він його залишив і пішов. Швидку допомогу ОСОБА_5 не викликав, оскільки вважав, що він не потребує медичної допомоги. Стверджував, що на момент скоєння злочину був тверезий.
Незважаючи на часткове визнання вини засудженим, його вина у заподіянні ОСОБА_5 умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за собою смерть потерпілого, повністю доводиться іншими доказами по справі, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
Так, під час досудового слідства, ОСОБА_4 давав пояснення про те, що коли підійшов до хлопців також випив з ними 100 г горілки. Крім того, пояснив, що після того як незнайомий хлопець наніс йому кілька ударів він розлютився та також став наносити тому хлопцю удари кулаком в обличчя від яких останній впав після чого він наніс йому декілька ударів ногою в область тулубу (т. 1 а.с. 28).
Ці показання ОСОБА_4 узгоджуються з іншими матеріалами справи, тому суд визнає їх достовірними. Що ж до його інших показів в яких він змінював свої свідчення та заперечував умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, колегія суддів ставиться критично і розцінює їх як захисну позицію засудженого.
В судовому засіданні суду першої інстанції, потерпіла ОСОБА_2 показала, що коли вона прийшла до моргу, щоб впізнати тіло сина, він був дуже побитий, на його тілі не було „живого” місця, голова була деформована. Просила призначити ОСОБА_4 максимальну міру покарання.
Згідно показань свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні суду першої інстанції, 29 червня 2009 року він зустрівся з ОСОБА_6, потім підійшов ОСОБА_5, який був дуже п’яний. Вони купили пива і горілки, які випили біля бібліотеки. Через деякий час прийшов ОСОБА_4. Хлопці залишились чекати, а він пішов до магазину купити ще спиртного. Коли повернулися, на місці нікого не було. Потім він побачив ОСОБА_5, який лежав у траві і хропів, на обличчі у нього були подряпини. Вони викликали швидку допомогу. Через деякий час він зустрів ОСОБА_4, який був без футболки і на спині у нього були кроваві садна.
В ході досудового слідства, допитаний як свідок ОСОБА_7 стверджував, що ОСОБА_4 був в стані алкогольного сп’яніння, однак повністю себе контролював (т. 1 а.с.52).
В судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_6 повністю підтвердив вищезазначені показання свідка ОСОБА_7
Згідно показань в судовому засіданні суду першої інстанції свідка ОСОБА_6 вбачається, що в його присутності між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла бійка, яку спровокував останній. Спочатку ОСОБА_5 почав висловлюватись нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_4, потім штовхнув його, від чого ОСОБА_4 впав у яму. Вони удвох намагалися його заспокоїти, однак ОСОБА_5 був п’яний і дуже розлючений. Спочатку ОСОБА_4 наносив оборонні удари, а потім це переросло в обопільну бійку. ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 приблизно до 10 ударів. Потім ОСОБА_4 відштовхнув ОСОБА_5 ногою в живіт, від чого останній впав. Коли він до нього підійшов і запитав, як він себе почуває, то почув на свою адресу нецензурну лайку.
Допитаний судом першої інстанції в якості свідка лікар швидкої допомоги ОСОБА_8, пояснив що 29.06.2009 року він прибув за викликом, побачив чоловіка, який був побитий, і перебував в дуже важкому стані, тиск у нього був низький, йому зробили укол і доставили до лікарні.
Крім показань потерпілої та свідків вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доводиться також іншими доказами по справи:
- висновком експерта № 748 від 30.07.2009 року, згідно якого смерть ОСОБА_5 настала від масивної крововтрати, що виникла внаслідок закритої травми живота з розривами судин брижі тонкого кишківника і внутрічеревної кровотечі; крововиливів під шкіру епігастральної ділянки справа, крововиливів в очеревину та стінку кишківника, множинних синців та саден обличчя, тулуба, кінцівок, дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя (т. 1 а.с. 105 – 108):
- протоколом огляду місця події від 29 червня 2009 року (т. 1 а.с. 6, 10);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 8 липня 2009 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 в присутності понятих, добровільно розказав та показав на місці, де виникла бійка з ОСОБА_5 , як він наніс удар ногою в живіт потерпілого, а також місце де, останній залишився лежати після бійки (т. 1 а.с. 82 – 89).
Аналізуючи вищенаведені докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого.
Доводи адвоката про те, що засуджений діяв з метою самозахисту від протиправних дій потерпілого ОСОБА_5, у зв’язку з чим його дії повинні бути перекваліфіковані на ст. 124 КК України, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги. З урахуванням характеру подій та їх розвитку, вказаних свідками - очевидцями злочину, характеру та локалізації виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, вбачається, що дії засудженого носили умисний характер, були спрямовані на заподіяння потерпілому саме тяжких тілесних ушкоджень, а версія про можливий оборонний характер дій ОСОБА_4 є сумнівною та такою, що суперечить іншим доказам по справі.
Також не можуть бути визнані обґрунтованими посилання адвоката на недоведеність скоєння ОСОБА_4 злочину у стані алкогольного сп’яніння, оскільки в ході досудового слідства сам засуджений стверджував, що він вживав з хлопцями горілку (т. 1 а.с. 28), свідок ОСОБА_7 підтвердив вказані обставини.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними і доводи апелянта з приводу задоволення цивільного позову, оскільки, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер та обсяг заподіяних злочином потерпілій фізичних і моральних страждань внаслідок смерті її сина і обґрунтовано задовольнив позов потерпілої.
При призначенні засудженому покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, відсутність обставин, що пом’якшують йому покарання, врахував як обставину, що його обтяжує – скоєння злочину у стані сп’яніння, та обґрунтовано призначив ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, за якою його засуджено.
Призначене покарання засудженому, судова колегія вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Порушень норм законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінального-процесуального кодексу України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2009 року щодо ОСОБА_4 – без змін.
Головуючий: Судді