Номер провадження: 22-ц/785/2463/18

Номер справи місцевого суду: 520/12693/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,

за участю секретаря – Фабіжевської Т.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності,-

встановив:

20.10.2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 року № 2398-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, присвоєння нової адреси земельній ділянці та передачу гр. ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0352 га, за адресою: м. Одеса, вул. Планетна, 53-Б, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер – 36578424 від 11.08.2017 року державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_4 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:22:022:0069, площею 0,0352 га, за адресою: м. Одеса, вул. Планетна, 53-Б, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0352 га, за адресою: м. Одеса, вул. Планетна, 53-Б, реєстраційний номер – 1324828151101; кадастровий номер 5110136900:22:022:0069, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; стягнути судовий збір.

Разом із позовом ОСОБА_2 надала заяву про забезпечення позову, та просить накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5110136900:22:022:0069, площею 0,0352 га, за адресою: м. Одеса, вул. Планетна, 53-Б, реєстраційний номер – 1324828151101, що належить ОСОБА_3 Мотивуючи заяву тим, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також вказує, що існує ймовірність відчуження відповідачем належної їй власності, що як наслідок може ускладнити розгляд справи.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2017 року в задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 в особі свого представника звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги скаржником зазначено, що між сторонами існує спір про право власності на земельну ділянку, яка в даний час перебуває у користуванні та розпорядженні відповідача ОСОБА_3, яка зареєстрована на праві власності на підставі рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 року №2398-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, присвоєння нової адреси земельній ділянці та передачу гр. ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки», яке оспорює відповідач. Таким чином, відповідач ОСОБА_3 може розпорядитись своїм майном у будь-який час, що у подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення вказаного позову.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції послався на наступні обставини.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,0352 га, за адресою: м. Одеса, вул. Планетна, 53-Б, реєстраційний номер – 1324828151101.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як необґрунтована і незаконна, оскільки стороною позивача заявлено позов немайнового характеру, а відповідного до постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» накладення арешту можливе у позовах з майновими вимогами.

Однак колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками суду, зважаючи на наступне.

Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» не містить категоричної заборони щодо забезпечення позову немайнового характеру шляхом накладення арешту.

Крім цього колегія суддів звертає увагу на те, що до позовної заяви додані копії судових рішень (копія рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.05.2013 року та копія рішення апеляційного суду Одеської області від 13.05.2014 року) (а.с. 9), які стосувались спірної земельної ділянки, однак у надісланих до суду апеляційної інстанції виділених матеріалах міститься лише копія рішення апеляційного суду Одеської області за 2010 рік (а.с. 14).

Таким чином, інші судові рішення судом першої інстанції надані не були, а тому колегія суддів не може вирішити питання щодо правильності відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову без дослідження належних і допустимих доказів у справі. Також з виділених матеріалів справи не вбачається чи були враховані вказані судові рішення при постановленні оскаржуваної ухвали.

Таким чином, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2017 року є такою, що винесена передчасно без врахування всіх обставин у справі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 – 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2017 року скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду заяви по суті.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_5

Повне судове рішення складено 24.05.2018 року.

Суддя Р.Д. Громік