Справа № 10-1384 Суддя 1 інстанції: Крупко Е.Г.
Категорія: ч.2 ст. 289 КК України Доповідач: Огурецький В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Ржемовського Л.П.
суддів Огурецького В.П., Свіягіної І.М.
з участю прокурора Атаманова О.М.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 жовтня 2009 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
обвинуваченого у скоєні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
23 жовтня 2009 року слідчим СВ Ворошиловського РВ ДМУ МУМВС України в Донецької області було порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.
23 жовтня 2009 року за підозрою у вчиненні зазначеного злочину на підставі ст.115 КПК України був затриманий ОСОБА_2
Органами досудового слідства 26 жовтня 2009 року ОСОБА_2 пред”явлене обвинувачення в тому, що він 3 жовтня 2009 року 21.00 в стані алкогольного сп”яніння, знаходячись у дворі будинку № 127 по вул. Артема у Ворошиловському районі м. Донецька, діючи умисно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 групою осіб, незаконно заволоділи автомобілем „Нисан Урван” д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5
Постановою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 жовтня 2009 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В апеляції захисника ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови суду та обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, посилаючись на те, що суд не прийняв до уваги особу обвинуваченого те, що він має постійне місце мешкання, працює в ТОВ „Бажання”, страждає на тяжкі хронічні захворювання, а також ОСОБА_2 не судимий, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, яка підтримувала доводи своєї апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, ознайомившись з матеріалами справи, на підставі яких було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, колегія суддів Апеляційного суду вважає, що апеляція захисника обвинуваченого підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню, з таких підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжний захід у вигляді утримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного чи обвинуваченого ухилитися від слідства чи суду, перешкодити встановленні істини по справі, продовжити злочинну діяльність чи в разі, якщо вона є необхідною для забезпечення виконання процесуальних рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати в становленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Але в матеріалах справи відсутні будь-які підстави, що свідчили б про наміри обвинуваченого ухилитися від суду та слідства, чи перешкоджати слідству у встановленні істини по справі.
Разом з тим, колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, належним чином не врахував обставини, викладені в ст.150 КПК України, не з’ясував можливість забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в майбутньому шляхом застосування інших запобіжних заходів, тобто підписки про невиїзд. Також суд в постанові не навів доводів про те, чому вважав застосувати такий запобіжний захід як взяття під варту, порушуючи вимоги ст.29 Конституції України про те , що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановленому законом.
На чому саме ґрунтується така впевненість суду, в постанові не наведено. Натомість, як вбачається з матеріалів справи обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання, працює в ТОВ „Бажання”, обвинувачений позитивно характеризується за місцем роботи. Крім того, судом першої інстанції при обранні міри запобіжного заходу не враховано те, що матеріальну шкоду, заподіяну злочином обвинуваченим відшкодовано у повному обсязі.
Враховуючи наведене, такий запобіжний захід, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в майбутньому та належне виконання ним процесуальних обов’язків.
З урахуванням наведеного слід визнати, що одна тяжкість інкримінованого злочину не є підставою для його утримання під вартою.
Такий запобіжний захід , вважаючи наведене, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в майбутньому і виконання ним процесуальних обов’язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області; -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2- задовольнити.
Постанову судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 жовтня 2009 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 - скасувати .
Обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
ОСОБА_2 з-під варти звільнити негайно.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, на ухвалу не може бути внесено подання прокурора.
Судді