Справа № 10-1383 Суддя 1 інстанції: Крупко Е.Г.
Категорія: ч.2 ст. 289 КК України Доповідач: Огурецький В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Ржемовського Л.П.
суддів Огурецького В.П., Свіягіної І.М.
з участю прокурора Атаманова О.М.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 жовтня 2009 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівки, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
обвинуваченого у скоєні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
23 жовтня 2009 року слідчим СВ Ворошиловського РВ ДМУ МУМВС України в Донецької області було порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.
23 жовтня 2009 року за підозрою у вчиненні зазначеного злочину на підставі ст.115 КПК України був затриманий ОСОБА_2
Органами досудового слідства 26 жовтня 2009 року ОСОБА_2 пред’явлене обвинувачення в тому, що він 3 жовтня 2009 року 21.00 в стані алкогольного сп”яніння, знаходячись у дворі будинку № 127 по вул. Артема у Ворошиловському районі м. Донецька, діючи умисно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 групою осіб, незаконно заволоділи автомобілем „Нисан Урван” д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5
Постановою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 жовтня 2009 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В апеляції захисника ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови суду та обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, посилаючись на те, що суд не прийняв до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_2 те, що він має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, а також те, що він має на утриманні хвору матір, не судимий, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, яка підтримувала доводи своєї апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, ознайомившись з матеріалами справи, на підставі яких було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, колегія суддів Апеляційного суду вважає, що апеляція захисника обвинуваченого підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню, з таких підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжний захід у вигляді утримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного чи обвинуваченого ухилитися від слідства чи суду, перешкодити встановленні істини по справі, продовжити злочинну діяльність чи в разі, якщо вона є необхідною для забезпечення виконання процесуальних рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати в становленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Але в матеріалах справи відсутні будь-які підстави, що свідчили б про наміри обвинуваченого ухилитися від суду та слідства, чи перешкоджати слідству у встановленні істини по справі.
Разом з тим, колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, належним чином не врахував обставини, викладені в ст.150 КПК України, не з’ясував можливість забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в майбутньому шляхом застосування інших запобіжних заходів, тобто підписки про невиїзд. Також суд в постанові не навів доводів про те, чому вважав застосувати такий запобіжний захід як взяття під варту, порушуючи вимоги ст.29 Конституції України про те, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановленому законом.
На чому саме ґрунтується така впевненість суду, в постанові не наведено. Натомість, як вбачається з матеріалів справи обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання, обвинувачений позитивно характеризується, а також у нього на утриманні знаходиться хвора матір. Крім того, судом першої інстанції при обранні міри запобіжного заходу не враховано те, що матеріальну шкоду, заподіяну злочином обвинуваченим відшкодовано у повному обсязі.
Враховуючи наведене, такий запобіжний захід, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в майбутньому та належне виконання ним процесуальних обов’язків.
З урахуванням наведеного слід визнати, що одна тяжкість інкримінованого злочину не є підставою для його утримання під вартою.
Такий запобіжний захід , вважаючи наведене, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 в майбутньому і виконання ним процесуальних обов’язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області; -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2- задовольнити.
Постанову судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 жовтня 2009 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 - скасувати .
Обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
ОСОБА_2 з-під варти звільнити негайно.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, на ухвалу не може бути внесено подання прокурора.
Судді