АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2о-33/2009 Номер провадження 22-ц/786/870/18Головуючий у 1-й інстанції Мурашко А.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2009 року по справі за заявою прокурора Козельщинського району в інтересах Бреусівської сільської ради про визнання спадщини відмерлою,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2009 року Прокурор Козельщинського району в інтересах Бреусівської сільської ради звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відмерлою, посилаючись на те, що 17 грудня 2003 року померла ОСОБА_3, яка на підставі рішення 16 сесії 23 скликання від 27 березня 2001 року вона отримала у приватну власність земельну ділянку розміром 3,15 га та майновий пай на суму 6834,11 грн. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яку не було прийнято за відсутності у померлої спадкоємців. Відповідно до довідки Козельщинської державної нотаріальної контори спадкова справа не відкривалася. З метою захисту економічних державних інтересів до прокуратури Козельщинського району з листом звернулась Бреусівська сільська рада в якому просила подати заяву про визнання спадщини відумерлою, оскільки бюджетом сільради не передбачені витрати, пов’язані із поданням заяв даної категорії.

Просив визнати спадщину після померлої 17 грудня 2003 року ОСОБА_3, розташовану в селі Красносілля Козельщинського р-ну Полтавської обл., розміром 3,15 га та майно на суму 6834,11 відумерлою. Передати зазначену земельну ділянку та майно у власність територіальної громади Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2009 року заяву задоволено повністю. Визнано відумерлою спадщину ОСОБА_3, яка розташована на території Бреусівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, і складається із земельної ділянки площею 3,15 га та майнового права в пайовому фонді КСП «Бреусівіка» в розмірі 6834,11 грн., та передати у власність територіальної громади Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Із рішенням суду не погодився ОСОБА_2, який його оскаржив, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове про залишення заяви без розгляду.

Від Бреусівської сільської ради на адресу Апеляційного суду Полтавської області надійшов лист відповідно до якого Бреусівської сільської ради визнає апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просить її задовольнити повністю.

Учасники справи будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з’явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно ч.ч. 2-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не був залучений до участі у розгляді справи судом першої інстанції він не міг подати необхідні докази та заперечення.

За таких підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне взяти до уваги докази надані при подачі апеляційної скарги.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву прокурора посилався на положення ст. 1277 ЦК України та вказав, що спадкоємці ОСОБА_3 за заповітом та за законом відсутні.

Проте, колегія суддів не може погодитися із рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 17 грудня 2003 року про що зроблений актовий запис № 46 (а.с. 17, 18)

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Берусівської сільської ради 26 червня 2009 року № 434 померла ОСОБА_3 має майновий пай, частка якого складає 6834,11 грн. (а.с.5)

Згідно довідки наданої Відділом Держкомзему у Козельщинському районі № 721 від 15 липня 2009 року та копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 530225 ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка на території Бреусівської сільської ради площею 3,15 га.

Частиною 1 ст. 278 ЦПК України (в редакції чинній на момент винесення рішення) передбачено, що суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовились від її прийняття.

Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІІ-ЯР № 451427 ОСОБА_2 народився 24 лютого 1957 року, його матір’ю є ОСОБА_3 (а.с. 37)

Згідно довідки виданої Бреусівською сільською радою № 242 від 02 лютого 2017 року ОСОБА_3 на день своєї смерті – 17 грудня 2003 року була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2. До дня смерті разом з нею були зареєстровані: внук – ОСОБА_4, внучка – ОСОБА_5, правнук – ОСОБА_6 та проживав без реєстрації син – ОСОБА_2

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 21 лютого 2018 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва на право на спадщину на земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлої 17 грудня 2003 року його матері – ОСОБА_3, у зв’язку з наявністю чинного рішення суду про визнання її спадщини відумерлою.

При цьому, в мотивувальній частині постанови вказано, що ОСОБА_2 має всі підстави для успадкування майна померлої ОСОБА_3, але за умови, коли може бути в судовому порядку вирішене питання про скасування рішення про визнання її спадщини відумерлою.

Таким чином, за наявності спадкоємців вбачається наявність спору про право, що перешкоджає розгляду справи в порядку окремого провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2009 року. Заяву прокурора Козельщинського району в інтересах Бреусівської сільської ради про визнання спадщини відмерлою слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 377, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2009 року – скасувати.

Заяву Прокурора Козельщинського району в інтересах Бреусівської сільської ради про визнання спадщини відмерлою – залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.В. Одринська

ОСОБА_8