ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 6-29/17-2717-2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М.,

суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Паркер Лани Джессіки на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 (Головуючий суддя - Разюк Г. П., судді Колоколова С. І., Савицький Я. Ф.) у справі Господарського суду Одеської області за позовом Фізичної особи-підприємця Паркер Лани Джессіки до Фізичної особи-підприємця Іванченка Владислава Вікторовича про визнання недійсним договору оренди,

Короткий зміст позовних вимог

1. 06.07.2011 Фізична особа-підприємець Паркер Лана Джессіка (далі - Позивач) звернулась до Фізичної особи-підприємця Іванченка Владислава Вікторовича (далі - Відповідач) з позовом про визнання недійсним Договору оренди нежилого приміщення від 18.12.2003, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 29, загальною площею 1394,7 кв.м., укладеного між сторонами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач вказаний договір оренди не укладав, а підпис на ньому виконаний не Позивачем, а іншою особою, що підтверджується висновком Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24.09.2010 №10871/02.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

1. 12.06.2012 Господарський суд Одеської області ухвалив провадження у справі припинити.

Ухвала суду мотивована тим, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відповідач у справі припинив підприємницьку діяльність, про що 11.04.2012 внесено відповідний запис, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції, чинній на час винесення ухвали судом першої інстанції, є підставою для припинення провадження у справі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2. 14.12.2017 Одеський апеляційний господарський суд ухвалив у задоволенні клопотання Позивача про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги відмовити. Апеляційну скаргу Позивача з доданими до неї документами повернути без розгляду по суті.

Ухвала суду мотивована відсутністю поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки судом встановлено, що представник Позивача, який звернувся з апеляційною скаргою, також брав участь під час розгляду справи місцевим господарським судом та винесення оскаржуваної ухвали, при цьому жодного документального підтвердження поважності причин, з яких скаржник не міг звернутись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2011 у строк, встановлений частиною 1 статті 93 ГПК України, в редакції, чинній на час винесення ухвали апеляційним судом, суду не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. 27.12.2017 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2017, поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2012, справу передати на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

4. Відзив на касаційну скаргу від Відповідача не надійшов.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Висновки апеляційного суду щодо відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження є хибними та позбавляють Скаржника доступу до правосуддя.

6. Скаржник отримав копію ухвали Господарського суду Одеської області від 12.06.2012 з Єдиного державного реєстру судових рішень після спливу строку на апеляційне оскарження, тому не мав можливості оскаржити її своєчасно.

7. На підставі частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Скаржник має право на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Висновки Верховного Суду

Щодо поважності причин пропуску строку оскарження

8. Суд вважає необґрунтованими посилання Скаржника (пункт 5) на хибність висновків суду щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що позбавляє Скаржника доступу до правосуддя, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України, в редакції, чинній на час винесення ухвали апеляційним судом, суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Таким чином суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені скаржником для обґрунтування клопотання про його відновлення, перевіряє докази, надані на підтвердження цих обставин щодо поважності причин пропуску строку оскарження, та за наслідками надання їм оцінки у сукупності приходить до висновку про наявність або відсутність підстав для поновлення строку оскарження. При цьому, заявляючи відповідне клопотання, скаржник має обгрунтувати та підтвердити те, що вчинити відповідні процесуальні дії у встановлений законом строк у нього не було об'єктивної можливості протягом всього строку до звернення зі скаргою та клопотанням про поновлення строку.

Апеляційним судом встановлено, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Позивач обґрунтував тим, що є громадянином США, постійно проживає на їх території і копію оскаржуваної ухвали отримав після спливу строку на апеляційне оскарження, тому не в змозі був оскаржити її своєчасно. Однак, встановлено, що Скаржник є Позивачем у даній справі і його представник - Акбаров Р.Ю., який звертається з цією апеляційною скаргою, також брав участь під час розгляду даної справи місцевим господарським судом та винесення оскаржуваної ухвали суду. При цьому жодного документального підтвердження поважних причин, з яких Позивач не міг звернутись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2011, у строк, встановлений частиною 1 статті 93 ГПК України, в редакції, чинній на час прийняття ухвали апеляційним судом, суду не надав та наявних в матеріалах справи копій апеляційної скарги та клопотання не вбачається.

9. Посилання Скаржника (пункт 6) на отримання ухвали Господарського суду Одеської області від 12.06.2012 з Єдиного державного реєстру судових рішень після спливу строку на апеляційне оскарження не приймаються до уваги Судом з огляду на таке. Скаржник не зазначає, коли саме йому стало відомо про існування оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, а згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Господарського суду Одеської області від 12.06.2012 оприлюднена в загальному доступі 19.06.2012. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з апеляційною скаргою Скаржник звернувся 11.12.2017, в той час як строк на апеляційне оскарження відповідно до приписів статті 93 ГПК України, в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, закінчився 18.06.2012, тобто апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження у більш ніж п'ять років.

10. Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37 - 38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України", та "Трух проти України" (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). Суд звертає увагу, що статус Скаржника у справі - Позивача, тобто особи, яка ініціювала розгляд цієї справи судом, передбачає обізнаність останнього про існування та розгляд спору судом та, відповідно, про прийняття у справі судових рішень. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи при зверненні з апеляційною скаргою Скаржник не навів обґрунтованих причин, підтверджених відповідними доказами, які не давали останньому об'єктивної можливості звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2012 у межах строку апеляційного оскарження і аж до 11.12.2017, тобто часу звернення з апеляційною скаргою. Тому апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та повернення скарги заявнику без розгляду. У зв'язку з цим Суд вважає посилання Скаржника (пункт 7) на наявність права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції неналежним.

11. З огляду на викладене ухвала апеляційного господарського суду законна та обґрунтована, а тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Паркер Лани Джессіки залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 6-29/17-2717-2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак