КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/681/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СВ" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 18.05.2017 року днем фактичного відправлення її до органів державної податкової служби засобами електронного зв'язку, тобто 18.05.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подану позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2017 року за №J0200119 та додатки 2, 5 до неї та податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2017 року за №J0200119 та додатки 2,5 до неї та включити відомості до облікових даних Інформаційної бази даних Державної фіскальної служби України.

Ухвалою від 23.03.2018 задоволено заяву представника ТОВ "Агрофірма СВ", визнано поважними причини пропуску звернення до суду з позовом та поновлено строк звернення до суду (а.с.2-3).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що такої підстави для відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних як "Можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності" не передбачено чинним законодавством, тому при відсутності інших підстав для відмови у реєстрації, податкова накладна вважається такою, що зареєстрована у Єдиному державному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, тобто датою і часом її фактичного надіслання на реєстрацію. Також вказує, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті податкових декларацій, всупереч вимогам п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки подана податкова накладна була оформлена з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України (а.с.86).

Представниками сторін надано до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження (а.с.85, 100).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТОВ "Агрофірма СВ" зареєстровано 09.02.2017 як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків (а.с.40-41).

Судом встановлено, що 24.04.2017 р. між Олександрійською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області та ТОВ "Агрофірма СВ" укладено договір про визнання електронних документів №240420171, який згідно квитанції №2 прийнято (а.с.10-13). Дане не спростовано відповідачем по справі та також підтверджується квитанцією №1 від 18.05.2017 (а.с.21).

Згідно із договором, орган державної фіскальної служби, зокрема, зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

Отже, враховуючи вищевикладене, орган ДФС взяв на себе зобов'язання забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків - ТОВ "Агрофірма СВ", у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів припинення вказаного вище Договору.

Судом встановлено, що позивачем 18.05.2017 року був зроблений запит до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області та отримано Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно даного Витягу сума такого податку складає 186022,47 грн. (а.с.14).

Так, з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем було подано 18.05.2017 до єдиного вікна подання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну №1 від 18.05.2017 р. на загальну суму 1116133,15 грн., в т.ч. ПДВ 186022,19 грн., виписану ТОВ "Агрофірма СВ" (а.с.15-16).

Однак, згідно квитанції №1 від 18.05.2017 податкова накладна №1 від 18.05.2017 доставлена до центрального рівня ДПС України та не прийнята у зв'язку із помилкою: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ: 41142646. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів" (а.с.17).

При цьому, позивачем 18.05.2017 року був направлений новий Договір про визнання електронних документів №180520171 (а.с.18-20). Однак, згідно квитанції №1 повідомлено, що Документ не прийнято, тому що діє Договір про визнання електронних документів від 24.04.2017 №240420171 (а.с.21).

Також, позивачем 18.05.2017 була направлена податкова декларація з податку на додану вартість за звітні періоди - березень, квітень 2017 та додатки 2, 5 (а.с.22-23, 25-26, 28-29, 31-32, 34-35, 37-38).

Однак, згідно квитанцій від 18.05.2017 податкові декларації з ПДВ за березень, квітень 2017 та додатки 2, 5 до них, доставлені до центрального рівня ДПС України та не прийняті у зв'язку із помилкою: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 №233, а саме: ЄДРПОУ: 41142646. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів" (а.с.24, 27, 30, 33, 36, 39).

Вищевказані обставини й стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з п.п.49.1, 49.2 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 ПК України.

Відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п.49.10, п.49.11 ст.49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно зі ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.

Таким чином, подання податкової декларації щодо кожного окремого податку є обов'язком платника податку. Вказаному обов'язку кореспондує обов'язок контролюючого органу прийняти податкову декларацію. При цьому, єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків. Таких доказів відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Отже, реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов'язком постачальника товарів чи послуг. При цьому, вказаному обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку - продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 (далі - Порядок, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, законодавство визначає виключні підстави для відмови у прийнятті податкової накладної.

Натомість, у даному випадку, як податкову накладну №1 від 18.05.2017, так і податкові декларації з ПДВ за березень, квітень 2017 та додатки 2, 5 було не прийнято у звА'язку із незрозумілою помилкою: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: ЄДРПОУ: 41142646. Можливо, припинено Договір про визнання електронних документів".

Однак, не вказано в чому ж саме полягає порушення Інструкції №233 від 10.04.2008 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність чітко визначених законом підстав для відмови у прийнятті та реєстрації податкової накладної №1 від 18.05.2017 та податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень 2017 та додатків 2, 5, тому податкова накладна та податкові декларації і додатки до них оформлені відповідно до норм Податкового кодексу України.

При цьому, доказів, які б підтверджували: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; факт реєстрації в ЄРПН вказаної податкової накладної з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності сум податку, обчисленої відповідно п.200-1.3 ст.200-1 ПК України; порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, відповідач суду не надав.

При цьому, з поданих до суду доказів вбачається, що позивач мав право зареєструвати у ЄРПН податкову накладну та/або розрахунки коригування, станом на 18.05.2017, на суму 186022,47 грн. (а.с.14). Однак, 18.05.2017 р. усі документи, надіслані позивачем на реєстрацію, не були прийняті контролюючим органом.

Також, відсутні докази того, що податкова накладна містить помилки під час її заповнення або ж докази розірвання Договору про визнання електронних документів від 24.04.2017 р. №240420171 (станом на 18.05.2017 р. та на день розгляду справи), який оброблений позитивно та зареєстрований.

При цьому, доводи відповідача, викладені у поданому відзиві, не слугували підставою для відмови у прийнятті податкової накладної згідно із квитанцією, а такі підстави не визначені і Порядком від 29.12.2010 р. №1246.

До того ж, суд зазначає, що наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», на який посилається відповідач у відзиві взагалі прийнятий після виникнення спірних правовідносин та не може бути застосований в даному випадку.

Отже, суд дійшов висновку про протиправну відмову у прийнятті податкової накладної та податкових декларацій і додатків до них.

Відповідно до ст.ст.46-51, 201 ПК України встановлений обов'язок платника податку скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, подавати контролюючому органу податкову звітність у вигляді податкових декларацій або розрахунків та кореспондуюче йому право платника подавати таку звітність засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

За правилами ст.14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008 №233 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

У додатку 1 до Інструкції № 233 міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно вимог пункту 4 розділу 6 примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Таким чином, законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або зміна ним місця реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи, аналогічні підстави розірвання Договору від 24.04.2017 р. №240420171 були прописані в розділі 6 Договору. Однак, відповідачем не надано до суду жодних доказів того, що платник податків не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та (або) змінив своє місце реєстрації. Натомість, чинним законодавством не визначено будь-яких інших підстав для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, призупинення, так само і розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів з підстав не визначених як самим Договором так і статтею 651 Цивільного кодексу України не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН та податкових декларацій. Не зареєстрована податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Отже, відсутність реєстрації податкової накладної та податкової декларації в ЄРПН впливає на правовий стан платників податків. Так, покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Відповідно до п.49.13 ст.49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Враховуючи вказане, податкові накладні та податкові декларації і додатки до них вважаються прийнятими та зареєстрованими у день їх фактичного надходження до центрального рівня ДФС України.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 3524 грн. (а.с.4-6) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СВ" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, 1-Д, кім.107, код ЄДРПОУ 41142646) до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (Світловодське відділення) (27501, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 14), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, пл.Львівська,8, код ЄДРПОУ 39292197) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 18.05.2017 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СВ", в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання, 18.05.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СВ": податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2017 року та додатки 2,5 до неї; податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2017 року та додатки 2, 5 до неї, у день їх фактичного отримання контролюючим органом - 18.05.2017 та включити відомості до облікових даних Інформаційної бази даних Державної фіскальної служби України.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СВ" (ЄДРПОУ 41142646), здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина