Справа № 356/404/17 Головуючий у І інстанції Капшученко І. О.

Провадження № 22-ц/780/1995/18 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О.

Категорія 49 23.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 30 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом та просила зобов'язати стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24 лютого 2017 року і до досягнення дитиною повноліття чи того часу поки вона не захоче повернутися до батька.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є бабою неповнолітньої ОСОБА_4, яка з 24 лютого 2017 року постійно проживає разом з позивачем. Батько дитини ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, постійно принижує її. Дитина не бажає повертатися до батька. Відповідач не провідував дитину, не надавав кошти на лікування коли вона зламала руку. Відповідач категорично відмовився надати дитині матеріальну допомогу. ОСОБА_5 перебуває на повному утриманні позивача.

Заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 30 серпня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 в розмірі ј частки (але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від доходу відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05 квітня 2017 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач ОСОБА_3 дійсно є бабою неповнолітньої ОСОБА_4, проте вона не має ніяких прав на дитину, оскільки відповідача по справі не було позбавлено батьківських прав. 04 квітня 2017 року позивач зі своїм чоловіком силою забрали у відповідача доньку. Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що на момент викрадення дитини рішенням суду було визначено її місце проживання з батьком.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 17 (а.с.20).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00018464059 від 02 серпня 2017 року, виданого Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області та копії актового запису про народження № 61 від 17 квітня 1980 року, ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_2 (а.с.78-80).

Згідно висновку Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо визначення місця проживання малолітньої дитини № 102/04/31-6498 від 21 липня 2017 року Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з бабусею ОСОБА_3 на підставі одноголосного рішення комісії з питань захисту прав дитини (а.с.81-84).

Заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 16 серпня 2017 року визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з бабусею ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання останньої, АДРЕСА_1. (а.с.85-88).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції керувався вимогами статей 180-183 СК України та виходив з того, що рішенням суду визначено місце проживання ОСОБА_4 разом з бабусею ОСОБА_3.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитини.

Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що з одного боку, вони є правом, а з іншого - обов'язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків або законних представників, з ким проживає дитина.

Відповідно до ст. 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів, ОСОБА_3 вказує на те, що вона є бабою ОСОБА_4, дитина проживає разом з нею, а відповідач ОСОБА_2 жодної участі у вихованні дитини не бере.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_4. На підставі рішення суду від 16 серпня 2017 року визначено місце проживання дитини з бабою ОСОБА_3.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на вказане судове рішення та прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача аліментів на утримання внучки ОСОБА_4.

Однак, після ухвалення оскаржуваного рішення постановою Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2018 року скасовано заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 16 серпня 2017 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області про визначення місця проживання неповнолітньої дитини.

Таким чином, на час розгляду апеляційним судом справи про стягнення аліментів, рішення суду, яким визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 разом з її бабою ОСОБА_3 скасовано, ОСОБА_3 не є законним представником ОСОБА_4, остання на час розгляду справи про стягнення аліментів проживає у позивача без відповідної правової підстави.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відсутність права у позивача на стягнення аліментів на утримання внучки.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову, сплачений відповідачем судовий збір у розмірі 1 332 грн. 86 коп. (960 грн. (судовий збір, що підлягав сплаті при подачі апеляційної скарги)+320 грн. (судовий збір, що був сплачений при подачі заяви про перегляд заочного рішення) +52 грн. 86 коп. (судовий збір, сплачений за отримання технічного запису судових засідань)) підлягає стягненню на його користь з держави, так як при подачі позову ОСОБА_3 не сплачувала судовий збір на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладено та керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 30 серпня 2017 року скасувати та прийняти постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити.

Стягнути з держави на користь ОСОБА_2, проживаючого по АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 1 332 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні, 86 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Фінагеєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Сержанюк А.С.