АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1272/15-ц Номер провадження 22-ц/786/938/18Головуючий у 1-й інстанції Беркута Л. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіна О.В.,

судів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретаря Лимар О.М.,

за участі: представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та його представника – адвоката ОСОБА_6,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 січня 2018 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що між Банком та ОСОБА_5 07.02.2007р. укладено кредитний договір № DNUUAU03110003, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 5326,74 доларів США на строк до 07.02.2012 р. У зв’язку з невиконанням умов договору станом на 3 квітня 2015р. утворилась заборгованість у розмірі 17667,39 доларів США, що складається з 2740,88 доларів США – заборгованості за кредитом, 4790,54 доларів США – заборгованості по процентах за користування кредитом, 223,80 доларів США – заборгованості за комісією, 9912,17 доларів США – заборгованості за пенею за несвоєчасність виконання зобов’язання, яку просили стягнути з відповідача.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 січня 2018 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DNUUAU03110003 від 07 лютого 2007 року у розмірі 9255,37 доларів США, що за курсом 23,50 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03 квітня 2015 року складає 217501,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 1900,08 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення оскаржив ОСОБА_5, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме не застосування судом першої інстанції позовної давності, за відповідною заявою ОСОБА_5, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 07 лютого 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № DNUUAU03110003.

Пуктом 7.1 Договору встановлено, що Банк зобов’язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 07.02.2007 р. 07.02.2012 року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 5274 доларів США на наступні цілі: купівля автомобіля, а також у розмірі 1246,96 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7 даного Договору та винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 52,74 доларів США від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, щомісяця в період сплати у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного Договору. Періодом сплати вважати період з 21 по 28 число кожного місяця.

Відповідно до п.п. 7.2, 7.3. кредитного договору при кредитуванні нових та б/в автомобілів, Позичальник доручає, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в сумі 5274 доларів США на рахунок Української Автомобільної Корпорації та на сплату страхових платежів на поточний рахунок Страхової компанії «Інгострах» в розмірі вказаному в п.7.1. Договору.

Кредит надається в обмін на зобов’язання Позичальника по поверненню Кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним договором строки.

Забезпеченням виконання позичальником зобов’язань за даним Договором виступає договір застави автомобіля ЗАЗ, модель 11030742, 2006 року випуску.

Згідно п.7.4 Договору при порушенні Позичальником зобов’язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1.,2.2.4.,2.3.3. цього договору, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,09% на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і відповідач 08.02.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно договору застави відповідач надав в заставу автомобіль ЗАЗ модель: 11030742, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий комбі - В, № кузова/шасі Y6D11030770105704, реєстраційний номер: АЕ3527ВЕ, що належить на праві власності ОСОБА_5

Відповідно до акту прийому автомобіля від 02 жовтня 2012 року відповідач добровільно передав автомобіль ПАТ КБ «Приватбанк» та 03 жовтня 2012 року надав Довіреність на реалізацію автомобіля.

Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2012 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNUUAU03110003 від 07.02.2007 року в сумі 8692,30 Доларів США вилучено у відповідача ОСОБА_5 та передано в заклад ПАТ КБ «Приватбанк» предмет застави - автомобіль ЗАЗ модель: 11030742, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий комбі - В, № кузова/шасі: Y6D11030770105704, реєстраційний номер: АЕ3527ВЕ, що належить на праві власності ОСОБА_5; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу (технічний паспорт).

Звернуто стягнення на предмет застави автомобіль ЗАЗ модель: 11030742, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий комбі -В, № кузова/шасі: Y6D11030770105704, реєстраційний номер: АЕ3527ВЕ, що належить на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу вказаного автомобілю ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу.

Згідно розрахунку позивача заборгованість за договором №DNUUAU03110003 від 07 лютого 2007 року, станом на 03 квітня 2015 року становить 17667,39 доларів США, яка складається з: 2740,88 доларів США заборгованості за кредитом; 4790,54 доларів США - заборгованості по процентам за користування кредитом; 223,80 доларів США - заборгованості за комісією ; 9912,17 доларів США - заборгованості за пенею за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що відповідач останній платіж в погашення заборгованості здійснив 3 жовтня 2013р., отже, прийшов до висновку, що для позивача трирічний строк позовної давності за основним зобов’язанням не сплинув. Проте, заборгованість за пенею за несвоєчасне виконання зобов’язань розрахована поза межами спеціального строку позовної давності, тому стягненню підлягає пеня у межах річного строку та становить 1500,15 доларів США.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, оскільки районний суд дав невірну оцінку встановленим обставинам справи.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, ОСОБА_5 24.12.2015р. подана заява про застосування позовної давності ( а.с.65-66).

Боржником особисто останній платіж в погашення заборгованості здійснено 6 серпня 2009р. Строк виконання забов’язання згідно із п.7.1 кредитного договору закінчився 07 лютого 2012р. , з даним позовом банк звернувся до суду 16 квітня 2015р.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги вважав, що останній платіж по погашенню заборгованості відбувся 3 жовтня 2013р. Однак при цьому районний суд в повному обсязі не з’ясував за яких обставин, ким та у якій спосіб здійснено вказаний платіж, дійшовши до передчасного висновку про переривання строку позовної давності керуючись лише наданим банком розрахунком.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено безпосередньо боржником або уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Між тим з матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2012 року ОСОБА_5 добровільно передав автомобіль представнику банку, а наступного дня згідно нотаріально посвідченої довіреності надав право ПАТ КБ «Приватбанк» бути його представником у державних та інших підприємствах, установах і організаціях, в тому числі в відповідних органах Державтоінспекції України, органах нотаріату, при вирішенні питань, пов’язаних з відчуженням (продажем або обміном), користуватися належним йому на праві власності автомобілем ЗАЗ 11030742, реєстраційний номер НОМЕР_1 ( а.с. 209-212).

В зазначеній довіреності відсутнє посилання на те, що відповідач уповноважував банк вчиняти дії по спрямуванню коштів, одержаних від реалізації автомобіля в погашення заборгованості по кредитному договору.

Згідно довідки-рахунку № 014263 від 03 жовтня 2013 року належний відповідачу автомобіль було реалізовано ОСОБА_7 за 19000 грн. ( а.с.213).

В цей же день ПАТ КБ «Приватбанк» в одностороньому порядку, без повідомлення боржника, із власних коштів перевів отримані від реалізації автомобіля кошти в валюту зобов’язання за кредитним договором - 2377,08 доларів США та здійснив зарахування платежів в оплату заборгованості ОСОБА_5 по кредиту ( а.с.184-188).

Даючи оцінку вказаним діям банку, колегія суддів прийшла до висновку, що проведенні зарахування коштів банком не свідчить про визнання боржником боргу, а відтак така дія не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності.

Відповідач не надавав банку право вчиняти будь-яких дій по оплаті заборгованості за кредитним договором.

Твердження ОСОБА_5 про те, що йому не було відомо про факт здійснення платежів банком 03 жовтня 2013 року ,- позивачем не спростовано.

Таким чином, оскільки судом не встановлено тих фактичних обставин справи, від яких залежить її належна оцінка та відповідність нормам матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення районного суду.

Зважаючи, що строк виконання зобов’язання за кредитним договором закінчився 07 лютого 2012р. , позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого просив відповідач, так як до суду з даним позовом банк звернувся 16 квітня 2015 року, тобто поза межами позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374 п.2. ч.1 ,376 ч.1,п.п.3,4, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 січня 2018 року скасувати, ухваливши нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовити за пропуском строку звернення до суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 24.05.2018р.

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1