Постанова

Іменем України

23 травня 2018 року

м. Київ

справа № 2-175//5700/14

провадження № 61-18947св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2017 року у складі судді

ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно та стягнення заборгованості.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року у складі судді Борисова С. А., позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 15 жовтня 2013 року у розмірі

6 519 450 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня

2017 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана ОСОБА_2 з пропуском строку на апеляційне оскарження, а у встановлений судом строк, останньою не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного нею строку апеляційного оскарження.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьої статті 297 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент постановлення ухвали, апеляційний суд не врахував, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, заявником було надіслано нову редакцію апеляційної скарги, у якій було наведено причини пропуску строку на апеляційне оскарження та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

19 квітня 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено, що 27 вересня 2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором позики від 15 жовтня 2013 року у розмірі 6 519 450 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

За положеннями частини першої статті 294 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент подачі апеляційної скарги, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

За змістом частини другої статті 297, статті 121 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення ухвали, суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статей 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали. Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає її вимоги, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявникові.

За змістом частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент постановлення ухвали, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху, з наданням строку для усунення вказаних судом недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати 30 днів з дня отримання ухвали.

Підставами залишення апеляційної скарги без руху зазначено: пропуск заявником строку на апеляційне оскарження та не порушено питання про його поновлення; несплата судового збору та недотримання вимог пункту 5 частини другої та пункту 7 частини першої статті 295 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент постановлення ухвали, а саме: в апеляційній скарзі не зазначено, в чому полягає незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції та прохальна частина скарги не відповідає вимогам процесуального закону.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду ОСОБА_3 надала докази сплати судового збору в розмірі визначеним судом, та нову редакцію апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня

2017 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення ухвали.

Мотивуючи вказану ухвалу, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_3 звернулася з апеляційної скаргою через 3 місяці після ухвалення оскаржуваного рішення, чим порушила вимоги передбачені частиною першою статті 294 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент постановлення ухвали, та з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження взагалі не зверталась.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що першим пунктом прохальної частини нової редакції апеляційної скарги, ОСОБА_3 просила поновити їй строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року (т. 2 а. с. 136).

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України у редакції Кодексу на час постановлення оскаржуваної ухвали, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та дійшов передчасного висновку про відмову ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження, що призвело до обмеження реалізації права заявника на апеляційне оскарження судового рішення.

За викладених обставин ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2017 року не може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Керуючись статтями 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

І. М. Фаловська

С. П. Штелик