УХВАЛА

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/506/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Сільськогосподарського кооперативу "Воля" - Копанчук О.Є.,

Головного управління

Держгеокадастру у Хмельницькій області - Кравчука В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління

Держгеокадастру у Хмельницькій області

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 (у складі колегії суддів: Крейбух О.Г. (головуючий), Огороднік К.М., Мамченко Ю.А.)

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2017 (суддя Шпак В.О.)

у справі № 924/506/17

за позовом Сільськогосподарського кооперативу "Воля"

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про визнання поновленим договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Сільськогосподарський кооператив "Воля" (далі - СГК "Воля") звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), у якому просив визнати поновленим договір оренди землі, укладений 05.04.2007 між ним та Старосинявською районною державною адміністрацією (далі - Договір), у редакції додаткового договору, запропонованій позивачем, на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позов обґрунтовано тим, що позивач як орендар земельної ділянки, який належним чином виконує обов'язки за Договором від 05.04.2007, має право на поновлення цього Договору (терміном на 20 років, орендна плата - 3 % від нормативної грошової оцінки землі) з підстав, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач зазначав, що у порядку реалізації свого права на поновлення Договору від 05.04.2007 направляв ГУ Держгеокадастру лист-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення цього Договору, проте відповідач неправомірно зволікав із прийняттям відповідного рішення, внаслідок чого додаткової угоди між сторонами укладено не було, чим порушено права позивача.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2017, з урахуванням ухвали цього ж суду від 21.06.2017 про виправлення описки, позов задоволено. Визнано поновленим на 20 років Договір на умовах додаткового договору, у редакції позивача, викладеній у резолютивні частині рішення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 рішення суду першої інстанції змінено в частині строку укладення додаткового договору і визнано поновленим на 10 років Договір на умовах додаткового договору, у редакції, викладеній у резолютивні частині постанови. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовано тим, що позивач належним чином виконує свої обов'язки за Договором; до закінчення строку дії Договору позивач повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, додавши до листа-повідомлення проект додаткового договору. Натомість відповідач письмово не повідомив позивача про відмову у поновленні цього Договору у визначені законом строки. Оскільки у СГК "Воля" виникло право на поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, однак змінив рішення місцевого господарського суду в частині строку укладення додаткового договору і визнав позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2017 року ГУ Держгеокадастру подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру аргументує, зокрема тим, що судами неправильно застосовано положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки запропонований позивачем проект додаткової угоди істотно відрізнявся від умов Договору, тобто позивач фактично пропонував відповідачу укласти новий договір, що виключає можливість поновлення Договору відповідно до положень частин 1-5 статті 33 цього Закону, а наявність листа відповідача про заперечення у поновленні Договору не дає підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 924/506/17 за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру на зазначені судові рішення та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.05.2018.

Під час розгляду матеріалів касаційної скарги встановлено, що у зв'язку з необхідністю з'ясування наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновків раніше висловлених під час розгляду справ на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи предмет та підстави позову, суб'єктний склад, фактичні обставини, які формують зміст спірних земельних правовідносин, в тому числі щодо поновлення договорів оренди землі, передано на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 920/739/17 разом із касаційною скаргою у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

22.05.2018 до Верховного Суду надійшло клопотання ГУ Держгеокадастру про зупинення провадження в справі до вирішення судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав зупинити провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2017 у справі № 924/506/17 до вирішення судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

Керуючись статтями 228, 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у справі № 924/506/17 зупинити до вирішення судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий