ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року№ 876/3754/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання – Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 квітня 2018 року у справі №159/1177/18 (суддя Восковська О.А., м.Ковель Волинська область, повний текст складено 10 квітня 2018 року) за позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_2С звернувся до суду з позовом до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (далі – Інспектор) у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.03.2018 серія АР №461318 (далі – Постанова).

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки поданому Інспектором відео з нагрудного реєстратора на якому зафіксовано факт керування позивачем автомобілем у якому в темну пору доби, не горів лівий габаритний ліхтар.

Позивач відзиву на апеляцій скаргу не подавав.

Учасники справи в судове засідання не з’явились про дату, час і місце розгляду справи були повідомленні належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до досліджених під час судового розгляду справи доказів неможливо встановити факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), яке виразилось в порушенні підпункту 31.4.3 «а» пункту 31.4 розділу 31 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 (далі – ПДР).

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що о 00/55 год 07.03.2018 позивач, керував транспортним засобом в темну пору доби Opel Corsa, номерний знак НОМЕР_1, в районі 468 км автодороги Київ-Ковель-Ягодин режим роботи зовнішніх освітлювальних приладів якого не відповідав конструкції транспортного засобу, а саме не працював задній лівий габарит, чим допустив порушення підпункту 31.4.3 «а» пункту 31.4 розділу 31 ПДР

На підставі наведеного, Інспектором винесено Постанову, згідно якої ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с.18).

Позивач своєї вини не визнає, від підпису та отримання копії Постанови відмовився про, що у ній зроблена відповідна відмітка.

Згідно з підпунктом 31.4.3 «а» пункту 31.4 розділу 31 ПДР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, коли кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Підпунктом «а» пункту 2.3 розділу 2 ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил (пункт 31.5 розділу 31 ПДР).

За змістом частини 1 статті 121 КУпАП (в редакції, чинній час виникнення спірних відносин) керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На спростування доводів позивача та підтвердження того, що останній дійсно допустив порушення вимог підпункту 31.4.3 «а» пункту 31.4 розділу 31 ПДР відповідачем ще до розгляду справи судом першої інстанції разом із відзивом на позов, було долучено відеоматеріали з камер нагрудного реєстратора, (такі ж було долучено і до апеляційної скарги). На них зафіксовано автомобіль позивача, що стоїть на узбіччі і на якому не горить задній лівий габаритний ліхтар, крім цього на відео більше нічого не зафіксовано, так як самі записи тривають лише 18 і 22 секунди.

З проглянутого відеозапису неможливо встановити обставини зупинки транспортного засобу позивача Інспектором і роз’яснення причин такої зупинки, а також прослухати пояснення позивача стосовно виниклої несправності. З наданих записів не видно чи ОСОБА_3 зупинив автомобіль сам, оскільки помітив несправність і намагався її усунути, чи такий був зупинений працівниками УПП, які в дорозі помітили несправність транспортного засобу.

Враховуючи фактичні обставини справи, та зважаючи не те, що з наданих скаржником доказів не можливо встановити чи справді позивач тривалий час у темну пору доби рухався на автомобілі, що має несправності зовнішніх світлових приладів, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів для констатування факту порушення ОСОБА_3 вимог ПДР і накладення на нього адміністративного стягнення передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП.

Таким чином, встановлено, що прийняттям спірної Постанови відповідачем було порушено, гарантоване статтями 280, 251 КУпАП, право позивача на всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а також підтвердження або спростування таких обставин належними доказами, за захистом якого особа звернулася до адміністративного суду.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги статтей 280, 251 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу Інспектора слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 квітня 2018 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя ОСОБА_4

судді ОСОБА_5

ОСОБА_6