УХВАЛА

„21 "лютого 2007р.                                                              м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої                Пнівчук О.В.,

суддів                         Беркій О.Ю., Меленко О.Є.

секретаря                   Юрків І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 12 січня 2007 року,-

встановила:

Рішенням Косівського районного суду від 12 січня 2007 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення 2000 грн. завдатку, 140 грн. витрат пов"язаних з укладенням договору купівлі-продажу будинку, 3500 грн. моральної шкоди відмовлено.

Знято арешт, накладений ухвалою суду від 07.12.2006 року на будинковолодіння, що є спадковим майном ОСОБА_2, ОСОБА_3, що в АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 175 грн. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що отримана ОСОБА_2 1000 грн. не є завдатком.

Відмовляючи в стягненні 1000 грн. суд виходив із того, що зазначену суму ОСОБА_2 оплатила його дружина ОСОБА_4, яка не була залучена до участі в справі. Однак, вважає апелянт, зазначені кошти є спільною сумісною власністю подружжя, а тому він вправі вимагати їх повернення.

Крім того, суд не залучив до участі в справі як третю особу його дружину.

Посилаючись на викладені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов"язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укласти договір купівлі-продажу будинку, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідачі взяли на себе зобов"язання продати йому будинок, що в АДРЕСА_1.

Видача ОСОБА_2 довіреностей від 03.11.2005 року ОСОБА_1 на право отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, що складається із 1/4 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 та право на продаж цієї частки будинку не є доказом виникнення між ними зобов"язань щодо купівлі-продажу будинку.

За таких обставин вимоги ОСОБА_1 про зобов"язання відповідачів укласти з ним договір купівлі-продажу буднику є необгрунтованими.

Справа № 22-ц-369/2007 р.                                    Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б.В.

                                                            Доповідач Пнівчук О.В.

Суд першої інстанції також правильно відмовив в позові про стягнення із ОСОБА_2 1000 грн., оскільки зазначену суму за будинок згідно розписки сплатила дружина позивача ОСОБА_4, яка будь-яких вимог до ОСОБА_2 не пред'являла.

Посилання апелянта на те, що зазначені кошти є спільною сумісною власністю подружжя та внесені як завдаток за будинок, а тому він вправі вимагати їх повернення, не заслуговують на увагу, так як ОСОБА_4 вправі самостійно звернутись із позовом до ОСОБА_2 щодо стягнення належних їй сум.

Позивачем також не доведено і заподіяння йому матеріальної і моральної шкоди діями відповідачів.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 12 січня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.