РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Горблянського Я.Д.; Меленко О.Є.
секретаря Пожар Р.В.
з участю представника ОСОБА_1-ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рогатинського районного суду від 26 грудня 2006 р.,-
встановила:
Рішенням Рогатинського районного суду від 26.12.2006 року частково задоволено позов ОСОБА_3: в її користь з ОСОБА_1 стягнуто 5250 грн. вартості неодержаного врожаю та 150 грн. витрат на юридичну допомогу.
Місцевий суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_1 восени 2005 року самовільно засіяв в м. Рогатині в урочищі "За током" земельну ділянку площею 0,25 га, якою користувалась ОСОБА_3, а восени 2006 року зібрав врожай пшениці. На думку суду 1-інстанції, діями відповідача спричинена матеріальна шкода ОСОБА_3 в сумі 5250 грн., тобто вартість неотриманого у 2006 році позивачем врожаю картоплі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що назване вище рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що ОСОБА_3 не надала суду документи про наявність у неї права користування спірною ділянкою. Вважає, що акт, складений комісією Рогатинської міської ради 20.09.2006 року і пояснення свідків не доводить таке право позивачки. Крім того, скаржник зазначає, що місцевий суд безпідставно не прийняв до уваги пояснення свідків: ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6, які ствердили факт невикористання згаданої ділянки протягом тривалого періоду часу. У зв"язку із викладеним ОСОБА_1 просить оскаржене рішення, як незаконне, скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові ОСОБА_3
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.
ОСОБА_3, будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, в засідання апеляційного суду з невідомих причин не з"явилась. Зазначені обставини є підставою для вирішення спору у її відсутності.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Справа №22-ц-199/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Марчак Ю.І.
Доповідач Девляшевський В.А.
Статтею 156 Земельного Кодексу України передбаченого в якості підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки з вини громадян або юридичних осіб. Однак, судовому захисту підлягають порушені права власника або законного користувача земельної ділянки, а не особи, у фактичному користуванні якої перебуває ділянка.
В ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
В згаданій правовій нормі зазначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, місцевий суд не звернув уваги на те, що у позивача відсутні Документи, з наявністю яких ст.ст. 125; 126 ЗК України пов"язується виникнення права користування земельною ділянкою. З цього випливає, що навіть за наявності неправомірного використання спірної ділянки іншою особою, ОСОБА_3 не має права на відшкодування збитків. Отже, її позовні вимоги є необгрунтованими, і не підлягали до задоволення.
Оскільки оскаржене рішення постановлено всупереч нормам чинного законодавства України, яке регулює правовідносини щодо землекористування, воно не може бути залишено в силі. Приймаючи до уваги наведене вище по даній справі слід постановити нове рішення.
Керуючись ст.ст. 307; 309; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рогатинського районного суду від 26 грудня 2006 року по даній справі скасувати.
Відмовити у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 5710 грн.
Рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його проголошення.