Судове рішення #7155548

КОПІЯ                                                   Справа № 2-а-850/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2009 року, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі – Кійченко Т.Г., Непокупній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення державтоінспекції з обслуговування Миргородського району про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

2 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Миргородського району та АТІ п/п ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВІ № 004202 від 19.02.2009 р., винесеної відносно нього начальником ВДАІ з обслуговування Миргородського району ОСОБА_2 посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.

Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив що він працює майстром у Філії «Миргородський райавтодор» ДП «Полтавський облавтодор». 10 лютого 2009 року дорожньою бригадою під його керівництвом проводились дорожні роботи з ямкового ремонту на 205-207 км. автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський. Роботи проводились на підставі розпорядження ДП «Полтавський облавтодор» та наказу філії «Миргородський райавтодор» від 29.01.2009р. № 23-1. При цьому обладнання місця проведення робіт було виконане відповідно до схеми № 1 організації дорожнього руху при проведенні ямкового ремонту (аварійні роботи) на дорогах III категорії, яка була йому надана перед виконанням робіт. Інших схем та паспорту дороги на підприємстві немає, а за технічними показниками вона відноситься до III категорії. Близько 13 години на місце виконання робіт приїхав інспектор з ОДР Лубенської роти ДПС ОСОБА_3, який звинуватив його в порушенні п.1.5 Правил дорожнього руху, зокрема в тому, що він порушив нормативи щодо обладнання дорожніх робіт, за що передбачена відповідальність згідно з ч.3 ст.140 КУпАП, про що склав протокол, на підставі якого начальником ВДАІ з обслуговування Миргородського району було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Позивач вважав, що проведення робіт не створювало небезпеки чи перешкоди для руху автотранспорту, оскільки роботи проводились у відповідності до затверджених нормативів, а якщо він і порушив Правила дорожнього руху, то не з своєї вини, оскільки йому не було відомо про те, що дорога відноситься до II категорії, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Представник відповідача ВДАІ по обслуговуванню Миргородського району та ОСОБА_4 України в Полтавській області ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності, позов не визнав, проти його задоволення заперечував посилаючись на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена у відповідності до діючого законодавства та з урахуванням обставин правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 10 лютого 2009 року інспектором з ОДР Лубенської роти ДПС капітаном міліції ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ № 0506051 (а.с.4). На підставі розгляду цього протоколу начальником ВДАІ з обслуговування Миргородського району підполковником міліції ОСОБА_2 винесено постанову ВІ 004202 від 19.02.2009р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 680 грн. на позивача ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, внаслідок порушення ОСОБА_1 п.1.5 ПДР України (а.с. 3).

У відповідності з п.2 ч.2 ст.222 КУпАП за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 140 цього Кодексу,  начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, начальник відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов'язки  розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення від імені органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 7 КУпАП застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно ст.245 КУпАП своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом є завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення. Ст.246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. У відповідності з ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Як зазначено у протоколі, місцем вчинення правопорушення є 206 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський, який знаходиться у Лубенському районі Полтавської області, протокол складався працівником Лубенської роти ДПС отже відповідно до ст.ст. 222, 255, 276 КУпАП не повинна була розглядатись начальником ВДАІ з обслуговування Миргородського району.

Крім того, згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У відповідності з ст.ст. 10, 11 КУпАП а дміністративне правопорушення  визнається вчиненим  умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим з необережності воно вважається, коли особа, яка  його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Судом встановлено, що позивачем проводилися дорожні роботи на підставі наказу філії «Миргородський райавтодор» від 29 січня 2009 року № 23-1 (а.с.31) про відрядження бригади дорожніх робочих разом із машинами та механізмами для проведення аварійних робіт з ямкового ремонту на 197-207 км. автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, виданого на виконання розпорядження ДП «Полтавський облавтодор». При цьому йому була надана схема №1 організації дорожнього руху при проведенні ямкового ремонту (аварійні роботи) на дорогах третьої категорії, затверджена начальником служби автомобільних доріг у Полтавській області та ст. інспектором відділу ОДР УДАІ ГУ МВС України в Полтавській області 27 січня 2009 року (а.с.5). Вказана ділянка дороги не відноситься до доріг, які обслуговуються філією «Миргородський райавтодор», паспорт цієї дороги знаходиться у Службі автомобільних доріг у Полтавській області, тому позивач не міг знати, до якої технічної категорії належить ділянка дороги, на якій проводились роботи. Таким чином, суд вважає, що вини позивача у порушення Правил дорожнього руху немає.

У відповідності з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, але в матеріалах справи докази наявності вини (умислу або необережності) позивача у вчиненні правопорушення відсутні.

Оскільки вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху немає, то в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути відкритим, а відкрите підлягає закриттю, якщо в діях правопорушника відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що постанова відповідача ВІ 004202 від 19.02.2009р. про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. винесена з порушенням закону, за відсутності доказів складу правопорушення та без урахування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, отже підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст. 7, 9, 10, 11, 222, 245, 246, 247, 255, 276 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВІ № 004202 від 19.02.2009 року, винесену начальником ВДАІ з обслуговування Миргородського району підполковником міліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги на постанову суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, або в порядку, передбаченому ч.ч.3, 5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву подано не було.

Суддя: (підпис)

Повний текст постанови виготовлено та підписано 9 червня 2009 року

Оригіналу відповідає.

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                                  Ю.В.Сидоренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація