Справа № 177/504/18

Провадження № 2-з/177/6/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2018

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Друїди» про відшкодування моральної шкоди, у зв’язку зі смертю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 26.03.2018 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Друїди» та просив суд стягнути з відповідача на його користь 460800,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька, ОСОБА_4, померлого 11.11.2017, під час виконання трудових обов`язків на цьому товаристві. Також з аналогічними позовами до ТОВ «Друїди звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Ухвалою суду від 20.04.2018 вказані позовні заяви об’єднано в одне провадження.

Через канцелярію суду 22.05.2018 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, яку обґрунтовано тим, що ціна позову є значною, а підприємство-відповідач може реалізувати наявне у нього майно до ухвалення рішення по суті справи, а також витрати кошти на оплату дивідендів засновникам товариства, що може призвести до відсутності майна та/або коштів у підприємства, так, як наслідок, - до невиконання або утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. У зв’язку з цим заявник просить у порядку забезпечення позову зобов’язати ТОВ «Друїди» внести на депозитний рахунок Криворізького районного суду грошові кошти в сумі ј від позовних вимог, а саме 120000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, у зв’язку з чим, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК).

Як роз’яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Натомість, всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу слідує, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Позивач не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою позивача.

Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України в частині її змісту, оскільки не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене заява про забезпечення позову має бути повернута позивачу.

Одночасно суд роз'яснює, що повернення заяви не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись ст.ст.149-154 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Друїди» про відшкодування моральної шкоди, у зв’язку зі смертю, - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: