ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/629/18

23 травня 2018 рокум.Тернопіль

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.05.2018 р. просить зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов’язкове пенсійне страхування у сумі 9856,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.11.2017 року ОСОБА_2 при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири 103, що розташована в будинку №9 по вулиці Героїв Євромайдану в місті Тернополі, сплачено 1 відсоток від вартості нерухомого майна, а саме 9856,00 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, хоча вона не є платниками даного збору в розумінні п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", так як придбав житло вперше. На вимогу позивача про повернення безпідставного сплаченого збору ОСОБА_1 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області було відмовлено з тих підстав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно. Позивач вважає таку відмову протиправною, що стало причиною звернення до суду.

Ухвалою суду від 06.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 06.05.2018 р. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області.

На виконання вимог вказаної ухвали, ОСОБА_1 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області 03.05.2018 року подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.21-22), у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, а тому відмова повернути збір на обов’язкове державне пенсійне страхування є правомірною. Зазначив, що представлені позивачем документи не можуть вважатись достатніми для обґрунтування позовних вимог, оскільки вони не підтверджують факт придбання ним житла вперше.

Судове засідання, призначене на 06.05.2018 р. о 11:00 год, у зв’язку з клопотанням позивача відкладено для уточнення позовних вимог до 07.05.2018 р. о 11:45 год.

В подальшому 07.05.2018 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій прохальну частину позову просив викласти у такій редакції "Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов’язкове пенсійне страхування у сумі 9856,00 грн.", у зв’язку з чим судове засідання, призначене на 07.05.2018 р., відкладено на 18.05.2018 р.

У судовому засіданні 18.05.2018 р. оголошувалася перерва для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з доданими позивачем документами до 23.05.2018 р.

У судове засідання, призначене на 23.05.2018 р. учасники справи не прибули, позивачем та представником відповідача на підставі ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) подано письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з’ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 23.11.2017 року між приватним акціонерним товариством "Компанія з управління активами "Національний резерв" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири №103, що розташована в будинку №9 по вулиці Героїв Євромайдану в місті Тернополі, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2438 (а.с.8).

При цьому, ОСОБА_2 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсоток від його вартості, що складає 9856,00 грн. відповідно до квитанції №0.0.901537009.1 від 23.11.2017 року (а.с.7).

Також з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта ОСОБА_2 від 06.03.2018 р. слідує, що у власності позивача перебуває таке нерухоме майно: квартира №103, що розташована в будинку №9 по вулиці Героїв Євромайдану в місті Тернополі, яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2017 р.; 1/5 частка квартири №3, що розташована в будинку №1 по вулиці Сонячна в місті Збараж, Збаразького району, Тернопільської області, яка набута на підставі свідоцтва про право власності САС №773045 від 14.05.2010 р., виданого на підставі розпорядження органу приватизації від 10.05.2010 р. №6 Збаразької міської ради; квартира №1, що розташована в будинку №4 на Майдані ОСОБА_4, у місті Збаражі, Збаразького району, Тернопільської області, яка набута на підставі договору дарування від 13.08.2004 р. (а.с.11-12).

В матеріалах справи також міститься свідоцтво на право власності на житло від 12.06.1997 р., видане Кременецьким районним БТІ, відповідно до якого позивачу на праві спільної часткової власності належить 1/4 частка квартири №65, що розташована в будинку №39 по вулиці Льотчиків визволителів в місті Кременець, Кременецького району, Тернопільської області (а.с.31). Зі змісту свідоцтва слідує, що квартира приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Також в матеріалах справи наявний технічний паспорт на вказану квартиру №65, що розташована в будинку №39 по вулиці Льотчиків Визволителів в місті Кременець, Кременецького району, Тернопільської області (а.с.32-34).

Відповідно до довідки від 14.05.2018 р., виданої ТВБВ 10019/041 філії-Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк", ОСОБА_2 значиться в списках на приватизацію житла за адресою м. Кременець, вул. Льотчиків Визволителів 39/65 та використав житловий чек на суму 1 грн. 81 коп. (а.с.42).

Позивач 12.02.2018 року звернувся до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із вимогою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9856,00 грн., оскільки придбавав житло вперше і в розумінні п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не є платниками даного збору. ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 14.02.2018 року № 2252/07 позивача повідомлено про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9856,00 грн. немає з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно (а.с.10).

Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи правомірність рішення, дій відповідача як суб’єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб’єкти.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні позовних вимог суд враховує наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі – Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до абз.1 п.9 ст.1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі – Порядок №1740).

Згідно з п. 15-1 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку №1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбаває таку нерухомість. Водночас, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України № 29-у/2000 від 23.03.2000 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Аналізуючи наведені норми, суд констатує, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки – громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Досліджені судом письмові докази по справі свідчать про відсутність у позивача раніше зареєстрованого права власності на житло, набутого саме внаслідок його придбання. Доказами придбання ОСОБА_2 нерухомого майна вперше є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.03.2018 р., згідно якої на підставі договору купівлі-продажу позивач є власником лише квартири №103, що розташована в будинку №9 по ОСОБА_5 в місті Тернополі (а.с.11-12).

Як встановлено під час розгляду справи, позивач є власником іншого нерухомого майна, а саме: 1/5 частка квартири №3, що розташована в будинку №1 по вулиці Сонячна в місті Збараж, Збаразького району, Тернопільської області; 1/4 частка квартири №65, що розташована в будинку №39 по вулиці Льотчиків визволителів в місті Кременець, Кременецького району, Тернопільської області, які набуті позивачем у порядку приватизації державного житлового фонду, а також квартира №1, що розташована в будинку №4 на Майдані ОСОБА_4, у місті Збаражі, Збаразького району, Тернопільської області, яка набута на підставі договору дарування від 13.08.2004 р. Щодо такого нерухомого майна суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 152 Порядку № 1740 до категорії неплатників збору на обов"язкове державне пенсійне страхування з операцій з придбання нерухомого майна віднесені фізичні особи, які отримали право власності на житло у результаті його приватизації, згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Відтак, оскільки позивач набув право власності на 1/5 частку квартири №3, що розташована в будинку №1 по вулиці Сонячна в місті Збараж, Збаразького району, Тернопільської області; 1/4 частку квартири №65, що розташована в будинку №39 по вулиці Льотчиків визволителів в місті Кременець, Кременецького району, Тернопільської області – в порядку приватизації державного житлового фонду, на квартиру №1, що розташована в будинку №4 на Майдані ОСОБА_4, у місті Збаражі, Збаразького району, Тернопільської області - на підставі договору дарування від 13.08.2004 р., а пенсійний збір сплачується лише у разі придбання нерухомого майна за договором купівлі-продажу (п. 2 ст. 2 Закону № 400/97-ВР).

Така правова позиція відображена у рішеннях Вищого адміністративного суду України (у справі К/9991/46362/11, від 31.10.2013 р., у справі К/800/33182/14 від 20.11.2014р.)

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано документів, які б підтверджували те, що житло було придбане ним вперше є безпідставними, оскільки Пенсійним фондом України не здобуто доказів того, що у позивача у власності перебуває ще і інше майно, яке було придбане ним раніше ще до укладення договору купівлі-продажу квартири від 23.11.2018 року.

Відсутність ж механізму перевірки органами Пенсійним фондом України інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови у поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем 23.11.2017 р. вперше придбано житло за договором купівлі-продажу квартири №103, що розташована в будинку №9 по вулиці Героїв Євромайдану в місті Тернополі та при оформленні документів безпідставно сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9856,00 грн., який підлягає поверненню.

Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначений Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 988/18283.

Згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" від 16.02.2011 року контроль за справлянням надходжень бюджету, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд.

Відповідно до пп. 7 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13.04.2011 року, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Оскільки, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений позивачем при купівлі квартири, підлягає поверненню згідно положень Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182, яким передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, вказану позовну вимогу належить задовольнити.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 704,80 грн. згідно квитанції №51 від 29.03.2018 року (а.с.3).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Руська, будинок 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40377598) сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області (місцезнаходження: 46000, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Листопадова, будинок 3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37977726) подання про повернення ОСОБА_2 (місце проживання: 47000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9856 (дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят шість) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Руська, будинок 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40377598) в користь ОСОБА_2 (місце проживання: 47000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок згідно квитанції №51 від 29.03.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 травня 2018 року.

Головуючий суддя                                                                      Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя                                                                                          Мандзій О.П.