Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №514/324/18

Провадження по справі № 2/514/213/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кравченко П.А.,

при секретарі Мельниченко Н.М.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області, з залученням заінтересованих осіб Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач), звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області, з залученням заінтересованих осіб Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просить суд:

встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме Державного акту серії ЯА № 156614 на право власності на земельну ділянку, площею 3,46 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області, цільовим призначенням (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого 16 листопада 2004 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №324/А-2004 від 27 серпня 2004 року виданого на ім’я «Кичуку Зіновію Іллічу» - ОСОБА_3, померлому 26.06.2011 року, спадкоємицею якого була його дружина ОСОБА_4, а також визначити позивачу додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась 16 грудня 2014 року, після смерті матері ОСОБА_4

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що 23.06.2011 року помер її батько ОСОБА_3 Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 3,46 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області.

16 листопада 2011 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №324/А-2004 від 27 серпня 2004 року, її батько ОСОБА_5 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯА№ 156614.

Мати ОСОБА_4, 16 грудня 2014 року померла, спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 прийняла але не оформила своїх спадкових прав. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 3,46 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області.

16 листопада 2004 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №324/А-2004 від 27 серпня 2004 року, її мати ОСОБА_4 отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯА№ 156613. Також позивач зазначила, що вона є єдиним спадкоємцем спадкового майна, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_4

13.12.2018 року позивач звернулася до Тарутинської районної державної нотаріальної контори з заявою видати її свідоцтво про право на спадщину за законом, але державним нотаріусом було відмовлено, та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв’язку з тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, вона не проживала постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, також в постанові зазначено, що в наданих документах, а саме в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії АЯ№156614, виданого на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №324/А-2004 від 27.08.2004 року, на земельну ділянку площею 3,46 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, сільська рада ОСОБА_2, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є наступні розбіжності, а саме: власник у вищезазначеному Державному акті зазначений «Кичук Зіновій Ілліч», а прізвище, ім’я, по - батькові спадкодавця в свідоцтві про смерть записано «Кічук Зіновій Ілліч».

Також позивач зазначила, що встановлений законом строк вона пропустила у зв’язку з тим, що вона на момент смерті матері ОСОБА_4, знаходилася за межами України, а саме у Російській Федерації. Тому своєчасно звернутися до нотаріальної контори, з заявою про видачу її свідоцтва про прийняття спадщини не мала можливості, у зв’язку з чим вона була змушена звернутися з даною заявою до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без представника виконкому ОСОБА_2 сільської ради. З позовною заявою згоден.

Представники заінтересованої особи Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області заперечень проти вимог позивача не має, про що надав на розгляд суду відповідне клопотання, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Представник заінтересованої особи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, з позовними вимогами позивача згоден.

Зазначені обставини відповідають вимогам ч. 3 ст.211 ЦПК України.

В зв'язку з цим на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, померлого 23.06.2011 року, що підтверджується, свідоцтвом про народження серії ІV-СТ №261278, виданого 17 березня 1982 року (а.с.13);

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії І-ЖД №212938, виданого 25 липня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області за актовим записом №67 прізвище позивача зазначено як «Кара» ОСОБА_6 (а.с.16);

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-ЖД №273020, виданого 23 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області за актовим записом №20 вбачається, що ОСОБА_3, помер (а.с.8).

Відповідно до розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Тарутинського району Одеської області № 324/А-2004 від 27 серпня 2004 року ОСОБА_5 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 156614 площею 3,46 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області. У вказаному державну акті його прізвище, ім’я, по батькові зазначено як «Кичуку Зіновію Іллічу» (а.с. 22).

Згідно наданої відповіді Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, вбачається що додаток до розпорядження, щодо видачі державного акту на земельну ділянку площею 3,46 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області, виданого на ім`я «Кичуку Зіновію Іллічу», в архівному відділі Тарутинської районної державної адміністрації відсутній.

Відповідно до пояснення Відділу у Тарутинському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17.04.2018 року, до книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорі оренди землі, на земельну ділянку загальною площею 3,46 га, в тому числі: ріллі -3,46 га, зареєстрований державний акт на право приватної власності на землю серії ЯА № 156614 від 16 листопада 2014 року за № 010453400168 на ім’я « Кичук Зіновія Ілліча»;

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, померлої 17 грудня 2014 року, що підтверджується, свідоцтвом про народження серії ІV-СТ №261278, виданого 17 березня 1982 року (а.с.13);

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 394197 виданого 17 грудня 2014 року Виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області за актовим записом №584 вбачається, що ОСОБА_4 померла (а.с.18);

Відповідно до розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Тарутинського району Одеської області № 324/А-2004 від 27 серпня 2004 року ОСОБА_7 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 156613 площею 3,46 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області. Однак у вказаному державну акті її прізвище, ім’я, по батькові записано як «Кичук Домнікії Родіонівні» замість «Кічук Домнікії Родіонівни» (а.с. 20).

Відповідно до рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 16 грудня 2011 року ОСОБА_4 встановлений факт належності Державного акту на право приватної власності на землю серії АЯ №156613 виданого на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 16 листопада 2004 року на ім’я «Кичук Домнікії Родіонівні» зареєстрованої в Книзі записів Державних актів про право приватної власності на землю за №169 - ОСОБА_4. (а.с.21).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.03.2018 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Вона не проживала постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, також в постанові зазначено, що в наданих документах, а саме в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії АЯ№156614, виданого на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №324/А-2004 від 27.08.2004 року, на земельну ділянку площею 3,46 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, сільська рада ОСОБА_2, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є наступні розбіжності, а саме: власник у вищезазначеному Державному акті зазначений «Кичук Зіновій Ілліч», а прізвище, ім’я, по - батькові спадкодавця в свідоцтві про смерть записано «Кічук Зіновій Ілліч».

Позивач зазначила, що встановлений законом строк для прийняття спадщини вона пропустила у зв’язку з тим, що знаходилась у Російській Федерації (а.с.10).

Встановлення факту розбіжностей у державному акті виданого на ім’я її батька «Кічука Зіновія Ілліча» її необхідно для отримання свідоцтва про права на спадщину.

За загальним положенням про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено і п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У п. 24 постанови Пленуму N 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" Верховний Суд України роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, фактичне користування і володіння майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В свою чергу, позивач ОСОБА_1, відповідних дій, спрямованих на прийняття спадщини, не вчинила, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк не зверталася, що підтверджується даними її позовної заяви. Зі змісту позовної заяви про факт смерті спадкодавця її було відомо.

У передбачений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки постійно знаходилася в роз’їздах .

На думку суду, виходячи зі змісту наведених вище правових приписів, висновків Верховного Суду України та роз’яснень, не може розглядатись як поважна причина пропуску строку, не проживання разом з спадкодавцем та юридична необізнаність позивача щодо строку, а також зайнятість позивача для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не становила для позивача об’єктивних, непереборних, істотних труднощів в поданні заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або у паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Водночас, «Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», яка була затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 та «Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою», яка була затверджена наказом Держкомзему від 22.06.2009 року № 325 - втратили чинність, отже питання, які пов'язані з належністю державного акту на землю необхідно вирішувати в судовому порядку.

У зв’язку з тим, що суд не знаходить законних підстав щодо задоволення вимог позивача про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки встановлення факту, що має юридичне значення, має породжувати правові наслідки для позивача, суд вважає, що позовні вимоги позивача про встановлення факту належності державного акту серії ЯА №156614 виданого на ім’я «Кічука Зіновія Ілліча» є передчасними.

Відсутність у представника відповідача заперечень проти задоволення позову жодним чином не спростовує вказаних висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку та факту належності правовстановлюючого документу, необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1221,1223,1261,1268, 1269,1270,1272 ЦК України

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 представником якої є ОСОБА_8 до ОСОБА_2 сільської ради Тарутинського району Одеської області, з залученням заінтересованих осіб Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини–відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а якщо учасники справи не були присутні в судовому засіданні, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22.05.2018 року.

Суддя П.А. Кравченко